Чи чекати на нове здорожчання продуктів харчування?

 З початку року споживчі ціни уже виросли на 30-40%, а восени можуть піднятись ще на 40-50%. Значну роль тут відіграє постійне підвищення цін на складові аграрного виробництва, які прив’язані до долара  та росту тарифів. Хліб, приміром, додасть у вартості, через подорожчання електроенергії, яку використовують для випікання.

За період 2014-2016 років  споживання харчових продуктів скоротилося з 17,6 млрд. доларів до 7,6 млрд. Українці стали менше їсти! Економлять! Це напряму позначається на виробниках. Ще 2,5 млн. українців стали безробітними, закрилося 500 тис. малих і середніх підприємств. У наступному році дохідна частина бюджету скоротиться на 32-64 млрд. гривень.

За офіційними даними Держстату, ще три роки тому одна людина в середньому споживала в місяць 9 кілограмів хліба, то зараз – всього 8,5. Фрукти в місячному раціоні зменшились на кілограм. Було понад 4 кілограми,  стало ледве більше 3. Риби їли в середньому 1.8  кілограм, а обмежили до 1,2. Ця катастрофічна ситуація безнадійно прогресує, і, якщо зарплати і далі безнадійно «відставатимуть» від росту цін, наш народ остаточно вимушено перейде на дієту бідняків:  з хліба, пшона і макаронів.

На мінімальну зарплатню можна прожити тиждень, максимум два. Сьогодні тижневий набір продуктів харчування коштує близько 1000 грн., а прожитковий мінімум на місяць не набагато більший цієї цифри.

Аграрії говорять про те, що восени продуктовий набір може коштуватиме уже біля 2 тисяч, якщо врахувати ще здорожчання комунальних послуг у людей все менше залишатиметься коштів на харчі.

Власне, чому в аграрній країні такі ціни на сільгосппродукцію? Чому все частіше лунають тези про «голодні бунти»? На думку самих сільгоспвиробників аграрний сектор «душать» непомірними податками. Вони вимушені підвищувати ціни, а люди потім купити не можуть навіть неелементарніше. Тож економіка не працює. Тоді як головним рецептом виходу з кризи і для виживання населення повинно стати стимулювання виробництва і підвищення купівельної здатності населення.

І сьогодні аграрії зневірилися в тому, що  їм дадуть обіцяних 5 млрд. гривень дотацій. Доведені до відчаю, селяни готові до бунтів, які здатні знищити країну. Влада  нажаль загрози недооцінює. Головна вимога - повернення податкового законодавства, яке діяло до 1 січня 2016 року. Тобто, відновлення спеціального режиму ПДВ для аграрної сфери, що дозволить втримати економіку, дасть людям роботу, забезпечить доступні ціни на продукти харчування. Інакше за рахунок аграріїв ще рік-два будуть закривати дефіцит бюджету, а потім не залишиться нічого, і нажаль, це гірка правда.

За словами депутата Вінницької обласної ради від Опозиційного блоку Олександра Побережця, спеціальний режим оподаткування для сільгоспвиробників щорічно забезпечував підприємців додатковими фінансовими ресурсами, які акумулювалися на спеціальному рахунку і використовувалися для розвитку аграріїв і сільського господарства України в цілому.

«Скасування спеціального режиму ПДВ вже привела до втрати робочих місць і до зростання цін на продукти харчування. Додаткова податкове навантаження на фермерів в умовах подорожчання долара, паливно-мастильних матеріалів, міндобрив та оренди землі стала справжньою катастрофою»,- продовжив Олександр Олександрович.

Опозиційний блок вважає своїм головним завданням добитися продовження мораторію на спеціальний режим оподаткування для фермерів на 2 роки.

«За ці два роки необхідно відновити державну підтримку для людей, які працюють на землі , а не для великих холдингів і зернотрейдерів, які за рахунок змін до Податкового кодексу отримали додатковий прибуток та розвиток села. Ми будемо домагатися того, щоб ці зміни в закон були прийняті»,- підсумував депутат від Опозиційного блоку.