2 лип. 2018 16:20

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:52
Суспільство
0

68

0

Чи може молодь працевлаштуватись у Вінниці на період канікул? Історії студентів

Чи може молодь працевлаштуватись у Вінниці на період канікул? Історії студентів

 Яку роботу пропонують у Вінниці студентам на канікулах і чи погоджується молодь на умови роботодавців 


Чи може молодь працевлаштуватись у Вінниці на період канікул? Історії студентів

 У літній період вільного часу в молоді значно більше, тому багато студентів мають бажання влаштуватись на роботу, аби провести літо не тільки за черговою серією якогось серіалу, а й підзаробити. Журналіст Вiнниця.info поспілкувалась зі студентами, які вирішили працювати в період канікул, аби дізнатись, чи готові роботодавці працевлаштовувати молодь на короткий термін і які робітники затребувані на ринку праці.

Маргарита, 17 років:

- Я володію розмовною англійською, грамотно використовую українську, тому була майже впевненою у тому, що знайти роботу «на перспективу» мені буде доволі легко. Кому ж не потрібен працівник із непоганими знаннями іноземної? Тому, коли переглядала вакансії, була готова працювати, тим паче зарплатню пропонували гідну. Заповнила резюме перекладача на сайті пошуку роботи, вказала необхідну інформацію, але працедавці телефонувати не поспішали. Спробувала подавати резюме самотужки, але майже всюди отримувала відмову через те, що вік не відповідав вимогам. Дуже часто поставала проблема відсутності досвіду. Доволі парадоксальна ситуація – навички роботи потрібні усім, але от дати можливість їх здобути хоче не кожен.

А якось до мене зателефонували зі шлюбного агентства, що займається «сватанням» українських красунь іноземцям. Надіслали мені пробний матеріал, мали брати в якості перекладача, але коли я побачила завдання, воно мене, як мінімум, здивувало: мені не скинули український текст, який я мала би перекласти на англійську та навпаки, а сказали придумати розповідь про те, як провела свій день і зробити опис якоїсь персоналії. Це мене насторожило. Якщо я перекладач, то маю суто перекладати, а не придумувати тексти. Вони роблять вступні курси для своїх робітників. Це теж якось дивно, бо якщо ти перекладач, то про які курси іде мова? А ще мені сказали, якщо я слідуватиму їхнім порадам, то в мене зарплата буде вища. Тут я вирішила пошукати в Інтернеті схожі історії й натрапила на випадки, коли дівчатам доводилося фліртувати з іноземцями від імені якоїсь Галі із Забурбелівки й, власне, за це вони отримували платню. Я запідозрила нахабну «підставу». Плюс, як на мене, там були просто нелюдські умови. Треба було працювати близько 8 годин на день, 6 днів на тиждень. Хай навіть і дистанційно, але потрібно весь час бути на зв’язку, постійно в Інтернеті, а цеякось забагато. І перерви також не були вказані, зате була зазначена космічна як для студента зарплата в 7 тисяч. І вони знову повторили: якщо слідуватиму їхнім порадам, то можна буде заробити навіть більше. Фліртувати не так і важко, але мені тим займатись совість не дозволила.

Юлія, 19 років:

- Шукала роботу на одному із популярних сайтів. Не розраховувала на працю за професійним спрямуванням, тому сфера обслуговування мені здалася привабливою. Розмістила резюме й майже одразу почали телефонувати роботодавці. Дзвінків направду було багато, мене навіть здивувало те, скільки магазинів потребує продавця-консультанта. Я сходила на кілька співбесід, але ті умови, які пропонувалися в оголошенні на ділі виявлялися зовсім іншими. Аж тут мені зателефонували з магазину побутової техніки. Це було дещо не те, чого я очікувала, оскільки із технікою я скоріше на «Ви», ніж на «Ти». Але, що одразу привабило, то це зарплатня, її обіцяли непогану й я все ж спокусилася на «золоті гори» й зважилася спробувати, попередньо сходивши на співбесіду. У перший робочий день мене доручили старшому консультантові, який мав би навчати, ознайомлювати з особливостями роботи, характеристиками найпопулярніших видів техніки. Не скажу, що мені сподобалося те, як він поводився зі своїми підлеглими, але ще більше здивування викликали його розмови з клієнтами. Це було відверте хамство! Поки він займався «продажем» пральної машини, я вирішила поспілкуватися безпосередньо із працівниками. Доволі цікава вийшла розмова, бо коли я запитала про графік, виявилося, що працює більшість консультантів майже без вихідних й навіть на свята, а зарплатня залежить від продажів. Фіксована ставка становила 6 тисяч, але, якби мені не вдалося продати достатню кількість товару(а я сумніваюся, що мені вдалось би те зробити, не маючи досвіду), то зарплатню я фактично не отримувала би, працюючи при цьому по вісім годин й не маючи змоги навіть присісти. Коли я почала відмовлятися від роботи, дядечко, який стажував мене почав знущатися та грубіянити. Така праця мені не потрібна, тому цього літа, я все ж залишусь без роботи.

Марина, 18 років:

- Робота в кол-центрі здалася мені найоптимальнішою серед усіх, запропонованих на сайті, тому, відколи я залишила резюме, дзвінків було достатньо. Після двох співбесід, мені зателефонували стосовно третьої але те, яким чином зі мною почали говорити буквально збило з пантелику. Мене запитали, чи маю я мрію. Доволі дивно, як для першого запитання, правда? Хай там як, я не одразу знайшла, що сказати,попри те, що за словом до кишені не лізу ніколи. Мені запропонували вибрати графік, ознайомитися з проектом та дізнатися в чому ж таки полягає моя робота. Ця вакансія виявилася привабливою, зарплатня, що становить майже 7 тисяч – доволі непоганий варіант для студента. Мені постійно потрібно говорити з людьми, які подекуди не контролюють себе, це доволі важко, якщо мати м’який характер, але, на щастя, мені вистачає стійкості не реагувати на грубість, яка може бути зверненою у мій бік. У мене був тиждень стажування, під час якого я ознайомилась з обов’язками оператора і за цей час я зрозуміла, що готова та можу працювати.

Найважче в цій роботі - мій графік. Назбирати на мрію доволі непросто, а тому працювати доводиться по 10-12 годин, сплю я в середньому по 5 з половиню годин на добу та іноді помічаю, що майже все роблю «на автоматі». Чесно кажучи, навіть приготувати вечерю інколи буває важко. Втім тішить те, що для тих, хто працює 10-12 годин привозять комплексні обіди, а це суттєво скорочує клопоти стосовно раціону. Перші кілька днів я навіть забувала поїсти. Та все ж, те, заради чого я працюю варте часу та сил, втрачених на роботу, а тому я намагатимусь врівноважувати навантаження й намагатимусь відпочивати побільше.

Вiнниця.info