28 серп. 2014 11:33
20
Зустріч депутатів обласної ради з губернатором, «через голову» керівництва обласної ради, свідчить лише про те, що – зазначене керівництво втратило важелі впливу на депутатів остаточно
27 серпня відбулася зустріч частини депутатського корпусу Вінницької обласної ради з губернатором Вінниччини Анатолієм Олійником. Це була ініціатива депутатів.
У їхньому зверненні з проханням про зустріч є, зокрема, і такий аргумент: «для вирішення деяких нагальних питань соціально-економічного розвитку Вінницької області, обговорення дієвості органів місцевого самоврядування в регіоні та вироблення спільної позиції щодо актуальних проблем області».
Пересічній людині, безумовно, це вітіювате повідомлення не скаже нічого. Однак для людей обізнаних з усіма хитросплетіннями вінницької підкилимної політики, наведені вище слова більш ніж знакові.
По-перше, зустріч депутатів обласної ради з губернатором, «через голову» керівництва обласної ради, свідчить лише про те, що – зазначене керівництво втратило важелі впливу на депутатів остаточно, оскільки не голова обласної ради ініціює вироблення «спільної позиції щодо актуальних проблем області», а рішення прийнято «знизу», без погодженням із головою облради Сергієм Свитком та його заступницею Наталією Солейко. Менше з тим, обговорення «дієвості органів місцевого самоврядування в регіоні» чітко констатує, що обласна рада зазначену «дієвість» у жодному випадку не демонструє.
По-друге, вказані «нагальні питання соціально-економічного розвитку Вінницької області», очевидно, мають вирішуватися спільними зусиллями ОДА та обласної ради. І, якщо подібні проблеми обговорюються у кулуарний спосіб, то єдиної позиції влади також немає. Або вона є, але з неї «випадають» декілька осіб з керівництва обласної ради.
Висновок з цього – вчорашні революціонери, які колись добре показали себе у політичному протистоянні режиму Януковича та у подіях Євромайдану, виявилися елементарно нездатними забезпечити компроміс в обласній раді та спрямувати її діяльність в конструктивне русло.
Що ж, майже всі революції закінчувалися відстороненням тих, хто не зумів вчасно зрозуміти, що вулична боротьба та напружена повсякденна робота – різні речі.