Десантник з Вінниччини отримав орден «Народний Герой України» та чекає спортивний протез, який допоможе займатися важкою атлетикою

Десантник з Вінниччини Владислав Кузнєцов, який втратив руку, рятуючи своїх побратимів, мріє про звання офіцера.Повернувся на службу, чекає на спеціальний спортивний протез, який дозволить займатися важкою атлетикою. Такий протез йому пообіцяв зробити один з найкращих протезистів у світі Чад Нільсон.

Іноземець приїхав до України з Канади. Він член команди Проекту Підтримки Протезування в Україні. Готовий до протезування бійців АТО. Крім того,Чад на волонтерських засадах надасть підтримку місцевим спеціалістам декількох державних протезних підприємств у роботі з новітніми технологіями протезування. Варто зауважити, одним з перших, хто отримав від Нільсона нову кінцівку, був  саме Кузнєцов зі Жмеринки. Торік іноземець розробив та виготовив бійцю з Вінниччини біонічну  руку.

«З протезом я можу робити практично все. Він замінює мені мою праву руку, яку я втратив у боях під Лисичанськом. Це було 19 липня 2014 року. Моя  95-та бригада наступала . З  ворожого окопу до бокового люка  БТРу, де ми знаходилися,  залетіла граната. Впала просто біля моїх ніг. Я схопив її та викинув у люк. Але вибуховою хвилею мені відірвало кисть. У вухах дзвін. Коли розвіявся дим, дивлюся — руки немає. Ноги посічені уламками. Від правої долоні залишилися скривавлені шматки шкіри й уламки кісток, - пригадує Владислав. – Після реабілітації ми зустрілися з Чадом, він приїздив до України. Я їздив до Канади. Чад один з найкращих  протезистів, який спеціалізується  по рукам. Він взяв мої заміри та розробив для мене протез. Ми постійно спілкуємося. Вже домовився, щоб він мені зробить спортивний протез. Щоб можна було штанги втримати. Хочу займатися спортом».

Навіть після втрати руки, Владислав не полишив дитячу мрію буди військовим. Він домігся, аби знову повернутися на службу 95-бригаби, яка базується у Житомирі. Працює у  199-му навчальному Центрі ВДВ. Інструктує військових.

3 грудня у Краматорську  вручали народні відзнаки десантникам із різних підрозділів ЗСУ. Там з рук артистки Ади Роговцевої отримав  орден «Народний Герой України». Кузнєцов був учасником мультимедійного соціального проекту "Переможці".

«Після травмування, спочатку думав, що у моєму житті багато чого зміниться. Та все добре. Життя продовжується. За допомогою біонічного протезу, спокійно готую на кухні, працюю за ноутбуком. Поки я звичайний солдат. Але мрію бути офіцером. Навчаюсь у  Харківському  університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Хтось може подумати, що  з моєю інвалідністю дещо незручно воювати. Можливо, на цей момент - так. Важкувато перезаряджати лівою. Але, це тимчасово», - зауважив Влад.

Як відомо, в 2014-у Владислав Кузнєцов, 20-річний десантник 95-ї Житомирської аеромобільної бригади, він зумів у лічені секунди викинути гранату, яку в БТР закинули бойовики. Тоді молодий хлопець врятував екіпаж із семи бійців, але сам залишився без руки.

Вінниця.info