29 серп. 2012 17:31

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:55
Політика
0

78

0

Григорій Заболотний: Я йду у Верховну Раду в команді Порошенка і горджусь цим

Григорій Заболотний: Я йду у Верховну Раду в команді Порошенка і горджусь цим

На місцевих виборах у 2010 році екс-голова Вінницької облради набрав рекордні 98% підтримки виборців. І це після 20-ти років праці на керівних посадах у владі


Григорій Заболотний: Я йду у Верховну Раду в команді Порошенка і горджусь цим

– Григорію Михайловичу, на виборах до облради ви набрали рекордне число підтримки виборців – за вас проголосували 98 відсотків ваших земляків. і зараз вас рекомендували у кандидати Народні віче, на які прийшли тисячі людей у кожному з районів 17-го мажоритарного округу. які найголовніші накази отримали від них?

– Я дякую людям за підтримку і віру. Із побажань виборців у мене зібрані цілі папки. І якщо їх проаналізувати, то там найбільше таких наказів:

– захищати інтереси селян;

– відстоювати землю, щоб вона не стала товаром;

– гарантувати кожному молодому громадянину України перше робоче місце;

– переглянути закон про підвищення пенсійного віку;

– проводити реформи тільки після народного обговорення;

– щоб держава не самоусувалась від проблем, які має вирі­шувати, і гарантує це Конституцією;

– боротися з корупцією, свавіллям чиновників, інші актуальні проблеми. Я обіцяю всі їх розглянути та врахувати, вони увійшли у мою програму.

– На основі власного чималого досвіду – керівника сільського господарства, державного службовця, керівника Вінниччини та професора-науковця — Ви розробили програму «Рідне село»?

– Так, я дійсно розробив власну програму «Рідне село», з якою йду у Верховну Раду. Бо проблема села вже давно у мене в голові, серці, душі. Мене болить та несправедливість, яка сьогодні існує щодо жителів села. Скажіть, який селянин дотягне до тієї обіцяної в 65 років пенсії, коли середній вік життя чоловіка сьогодні у нас 63 роки? Як можна стерпіти, коли людина села встає о 4-й ранку, доїть та доглядає корову і літр молока продає в кращому випадку за 2 гривні, а той, хто у неї це молоко купив, реалізує вже літр обезжиреного кефіру за 14 грн.! Куди дивиться держава? Чому так дешево коштує сільськогосподарська продукція, а ніхто навіть не думає здешевити для селянина дизельне пальне, техніку… Чому будують автобани до кордонів, а в селах страшне, як післявоєнне, бездоріжжя? Як можна було допустити, щоб люди із ще нещодавно розвинених сіл Бершадського, інших районів можуть лише раз на два тижні виїхати до райцентру?! А скільки там молодих, здорових спивається лише через те, що немає роботи, у них віру в життя вбили злидні, скільки сімей зруйновано, зруйнувало їх наймитування наших чоловіків та жінок за кордоном. Наші жінки доглядають чужих дітей та матерів, а свої стають наркоманами, у матерів розриваються серця…

– Що чекає жителів села, котрі тікають у мегаполіси? Бомжування, поповнення рядів повій та безробітних...

– Моя програма заснована на базовому принципі демократії: влада покликана служити людині, а не навпаки: людина – владі.

Вінниччина – аграрна область. Руйнування села для нашого регіону подібне до смерті. Наша програма відродження подільського села спрямована на створення сучасних моделей сільських та селищних підприємств і відродження мережі споживчої кооперації.

Наша команда доб'ється виділення коштів на відродження інфраструктури села. У селах, містах і районних центрах, а не лише у Вінниці, повинні будуватися й ремонтуватися школи, лікарні, будинки культури, дороги, греблі, мости, ЛЕП, вуличне освітлення. Кожен населений пункт повинен мати надійне газо-, електро- і водопостачання, щоб люди могли гідно жити і працювати на землі.

У селах необхідна розгалужена мережа закладів, які надаватимуть різноманітні послуги: зооветеринарні, побутові, комунальні.

Ми повернемо систему виплати дотацій здавачам сільськогосподарської продукції у спрощеному варіанті, тобто безпосередньо при здаванні м’яса та молока переробним підприємствам.

У зоні особливої уваги нашої команди будуть медицина й освіта на селі.

Ми доб'ємося кардинального підвищення рівня життя людей. Зарплати, пенсії та соціальна допомога мають бути збільшені мінімум удвічі.

Наша команда прагне створення системи якісного транспортного забезпечення, щоб житель будь-якого населеного пункту міг щодня дістатися куди хоче.

Наша стратегічна мета – повернути молодь у село. Для цього ми створимо систему пільг для тих молодих людей, які вирішили жити в селі. Вони отримають роботу, безкоштовну ділянку землі, зможуть узяти безпроцентний кредит на спорудження будинку, який буде повністю погашений при народженні дітей. Ми доб'ємося виділення квот для сільської молоді у вищих навчальних закладах, особливо для підготовки лікарів, учителів, бібліотекарів, спорторганізаторів, які після закінчення вузу повернуться працювати в РІДНЕ СЕЛО.

– Вінниччина – пілотна область по медреформі, наші чиновники звітують про її успішне втілення в життя, а Ви критикуєте. Чому?

– Знаєте, якби хтось із тих вищих і нижчих чиновників проїхав селами, райцентрами і почув, що люди кажуть про цей так званий експеримент… Громадяни не тільки ним не задоволені, вони у шоці від нього.

«Як у величезній чер­зі до сі­мейного лікаря має одночасно сидіти пацієнт із відкритою формою туберкульозу, хвора на грип, підліток, у якого гепатит, і немовля з мамою?» — запитують вони… А скільки ще підступних болячок може бути у тій загальній довжелезній черзі... Якщо за 15 хвилин, казав наш великий земляк Пирогов, пацієнту не надана екстрена допомога, то її вже можна не надавати… А тепер порахуйте, скільки «швидка» їде у село бездоріжжям і чи їде взагалі через відсутність бензину. Запитайте, скільки селяни платять, щоб викликати таксі із міста і завезти туди важко хворих родичів...

А ліквідація лікарень у селах — це для кого благо? Раніше одинокі бабусі там важкі зими перебували, їм була гарантована гаряча миска супу, лікарні виконували місію соціальних закладів, а що тепер — замерзайте, бабусю і дідусю?!... Як добратись до лікарні на ті ж медогляди, коли автобус два рази на тиждень у переважну більшість сіл ходить із райцентру, а у деякі зовсім не їздить, а якщо ще, враховуючи реформу, у другий район доведеться їхати...

Я не маю наміру огульно критикувати, я хочу, щоб ми разом продумали і врахували всі зауваження, бо поки що у реформі люди бачать одні результати – повальне скорочення медиків…

 Григорій Заболотний: Я йду у Верховну Раду в команді Порошенка і горджусь цим

– У всіх на вустах прийняття Закону «Про мови» і масовий перехід східних та південних областей України на ро­сійську. Як Ви це прокоментуєте?

– Лише за останній тиждень я побував у 25 селах і зустрівся із виборцями. Вірите, де б я не був, ще не зустрів жодну людину, яка б схвально сприйняла цей закон. Люди не розуміють, як можна було після «Євро», коли навколо державного, українського всі почали об’єднуватись, поважати нашу рідну культуру, мову, так все поламати. Як можна було так непрофесійно «затушити» той національний дух, який почав наповнювати країну від Сходу до Заходу? Люди мене запитують: «Ска­жіть, хто досі забороняв росіянам, татарам, грузинам, полякам спілкуватись своєю мовою, сповідувати свої традиції та культуру? Сьогодні ввести у державі 40 регіональних мов – це повна «нерозбериха», а сам закон – трагедія для української мови, бо вбите будь-яке бажання вивчати державну мову, яку і так не дуже стимулювали – на 15 книг, що реалізовувались в Україні, була лише одна українською. А що буде тепер?..»

Саме тому я і вийшов із однодумцями як депутат обласної ради із останньої сесії на знак протесту, буду і далі все робити, щоб цей ганебний для країни закон відмінили.

– Європа вже заявила, що ці вибори не будуть демократичними, бо до участі в них не допустили Тимошенко та Луценка. Вони, незважаючи на протести світової спільноти, досі сидять і їм продовжують «впаювати» нові справи та нові «сроки». Як Ви ставитесь до цього?

– Я проти того, щоб у демократичній державі переслідували карними справами керівників державного рівня за помилки в їхній роботі. Саме тому я вважаю, що і Тимошенко, і Луценка потрібно було допустити до виборів. І нехай би виборці своїми голосами сказали їм «так» чи «ні». Я категорично проти, що вони зараз сидять у тюрмі, повірте моєму чималому досвіду і побаченому: ну, не найбільші вони злочинці у цій державі…

Коли я дивлюсь засідання судів над ними, бачу, як їх захищають далеко не останні адвокати в країні, думаю: а що робити простій людині, нам із вами, коли, не дай Господь, доведеться відстоювати свої права? Скажіть, чогось можна в таких судах добитись? І тому наша команда буде робити все, аби Україна стала правовою державою із справедливим судочинством.

– Зрозуміло, що Вам як керівнику Вінниччини за 15 років довелось побачити, почути, проаналізувати чимало. Ска­жіть, найстрашніша біда держави — корупція — де най­більше проїла іржею Україну?

– На жаль, її достатньо всюди, але найбільше – у тендерних закупівлях. Там через хитромудрі схеми у держави крадуть величезні гроші, ще — коли завозять продукцію з-за кордону – одні платять все, іншим – зелена вулиця. Знали б ви, скільки мені погрожували через те, що не давав «добро» на провезення через Вінниччину транзитом гнилого м’яса, контрабанди. Сьогодні, за підрахунками експертів, у тіні ходить 50 процентів грошей… А ще наша біда – офшори. Переконаний, якби була воля державних керівників і звідти повернути гроші – Україна за рік стала б заможною і процвітаючою державою.

– Не можу з Вами як із досвідченим практиком та професором-науковцем не поговорити про «нрави» нашої політ- та бізнес-еліти, і чи можна із такою елітою виховати патріотичну та самодостатню молодь?

– Вірите, я чую тисячі обурень виборців через те, що просто вже несила дивитись передачі про те, як шикують і розважаються наші бізнесмени та політики. Ну, не можна так зривати людям очі, бо хіба зрозуміє мати, а таких у селах переважна більшість, яка не має за що сто грамів масла купити дитині на бутерброд у школу, ту, хто в сукню за 10 тисяч у.о. одягається і каже, що двічі її одягати – поганий тон, і перераховує, скільки у неї яхт, будинків і перснів із діамантами… Ви ж розумієте, якщо людина сама заробила – так розкидати кошти не буде. А це дурні гроші, дурні «нрави», і їх треба виживати, бо матимемо наступне покоління повій, злодіїв і казнокрадів. А ще ця страшна не­рівність нищівно розколює суспільство, сіє величезну ненависть. А де незадоволеність, ненависть — там революція. І це треба усві­домлювати і розуміти.

– Скажіть, а допустимо, щоб у країні, де 80 процентів людей живе за межею бід­ності, так шикувати Президенту, мі­ністрам, губернаторам, мерам: вілли, діти-олігархи, машини за мільйони, санаторії елітні, літаки у кожного, і це тоді, коли, наприклад, прем’єр-мі­ністр Швеції їздить на велосипеді на роботу, Чехії — на скромній «Шкоді», Франції – на поїзді, навіть президент США у Білий дім як заїхав, так і виїхав по закінченні каденції?

– Так, це у нас якась хвороба росту. Кожен один перед іншим хоче похизуватись «крутою» машиною, іншими надбаннями. Треба негайно виробляти політику стриманості, і це зверху донизу. Влада має бути скромною. Ви ж бачите – у багатьох випадках керівники державних структур, сівши у крісла, роботою на благо держави мало займались, більше будували власний бізнес, створювали тіньові схеми, щоб відмити державні гроші у свої кишені…

Всі, хто мене знає, засвідчать, я власних бізнес-структур не створював, своїх родичів олігархами не робив, а писав книги, захищав кандидатську та звання «професор», безперервно викладав і продовжую викладати у вузах, і на своїх лек­ціях намагаюся сумлінно вкласти в голови нашої молоді те, що знаю і умію. Я й надалі робитиму все, щоб кожній молодій людині держава Україна дала шанс та право реалізувати себе тут, на Батьківщині.

– Багато політсил досі не готові відкрити свої списки для виборців, бо в них і родичі, і шофери, і коханки, приховують факти і власних біографій, бо там судимості, скандали… Ви готові до того, щоб повністю відкрити себе та свою родину для громадськості?

– Так, бо знаю, що там не знайдуть чогось недостойного. Я і мої родичі судимі не були. Дружина Наталя веде скромний спосіб життя, сама і городину садить, і в хаті господарює, і їсти готує мені та нашій дружній родині, яка збирається на свята. Мої діти, хвалити Бога, виросли достойними людьми, ніколи не були замішані у якихось скандалах, не знали і не знають, що таке «тусовки», «нічники» і т.п. У наші, а не закордонні школи вже ходять троє моїх внуків. Думаю, що маю право сказати: «Я жив по правді всі ці роки!»

– Ви людина віруюча, ска­жіть, як і коли прийшли до Бога?

– Пригадую, як мене ще в дитинстві кольнув у серце факт, коли валили церкву. Тоді мене туди привів батько. А ще він мені сказав: «Гришо, запам’ятай, коли у тебе буде така можливість — обов’язково її відбудуй». Пройшли роки, і одного разу мені вже як керівнику району зателефонували знайомі й повідомили, що батько мій розтягнув шнури і сам риє фундамент під церкву. Я покинув усе і примчав у село. Так, я церкву у рідному селі Кидрасівці, що у Бершадському районі, побудував. Допомагав й іншим селам відбудовувати храми. Якось, вже як був представником Президента у Бершадському районі, приїхав до Бершаді, а там на сходах райдержадміністрації на мене чекає делегація. Зустріли і кажуть: «Якщо ти порядна людина, то допоможи нам повернути церкву, з якої зробили музей». Я допоміг…

Особливо моя віра укріпла, коли я переїхав до Вінниці і познайомився із священиком Сергієм Виговським, побачив, як і чим живе його сім’я, в якій 6 дітей і 12 онуків. Зараз я допомагаю йому побудувати незвичайної краси 13-купольний храм на «Електромережі» у Вінниці.

Я як депутат роблю і робитиму все, щоб виховувати віруючих людей, але не фанатів. Бо віруюча людина – завжди моральна, вона не здатна на підлість, вона не вкраде, не ошукає. Такі люди мають прийти до керівництва державою.

– Із якою командою Ви йдете у Верховну Раду?

– Ми йдемо вінницькою командою, і наш лозунг такий: «Час вінничан настав». Наш лідер — Петро Порошенко. І я горджусь тим, що у мене такі однодумці. Ми хочемо і будемо відстоювати інтереси вінницьких людей і Вінницької області, бо вважаємо, що вона заслуговує набагато кращої підтримки від держави. Так, у нас є амбіції, і ми вважаємо, що Петро Порошенко заслуговує посади прем’єр-міністра, бо вже дозрів для неї як мудрий політик, державний діяч і господарник, що вміє ефективно управляти виробництвом та економікою. Бо у час непростої кризи зумів зберегти і розширити роботу підприємств, створив 56000 робочих місць. Платить високу заробітну плату робітникам, створює достойні умови праці, скільки коштів лише у Вінниці вклав, фонтан подарував – тепер нашу гордість. Держава має помічати таких людей, і вони абсолютно не гірші за донецьких, дніпропетровських, харківських чи одеських.

 Григорій Заболотний: Я йду у Верховну Раду в команді Порошенка і горджусь цим - фото 2

– У Верховній, обласній, інших радах є чимала команда людей, які перебігають із однієї фракції до іншої, таких людей вже нарекли «тушками». Як Ви до цього ставитесь?

– Я вважаю, що це люди із низькою моральністю, які трусяться за своєю посадою або хочуть отримати матеріальну вигоду чи блага для власного бізнесу та родини. Ми їх бачимо і знаємо… Прийде час — і ці люди отримають по заслугах, бо той, хто зрадив раз, зрадить вдруге, втретє, ви ж знаєте, «єдіножди продавший…»

– Що ще ви хотіли б сказати вінничанам?

– Я і раніше виступав за те, щоб були мажоритарні округи і на них люди вибирали свого депутата, який би був їм підзвітний і міг би прозвітувати про виконання своєї програми. На жаль, є сьогодні така частина виборців, які не програми кандидатів читають, а чекають, щоб їх купили за кілька кілограмів гречки, курячі стегенця, інші подачки. Скажу більше – той, хто у вас багато вкрав, зможе дати таку подачку і, безперечно, даватиме. Чув, як один із моїх опонентів вже обіцяє навіть 500 гривень за голос. Беріть, але голосуйте по совісті. Я та наша команда — за чесні вибори. Вважаємо, що тих, хто порушуватиме виборчий закон, треба серйозно карати. І це передбачено законодавством: порушникам світить до 6 років тюрми.

Я купувати не буду – бо знаю, що це принизливо і низько для Людини, бо купують на базарі лише худобу, і ставити людину на рівень худоби – аморально.

Закликаю усіх виборців прийти і проголосувати. Запам’ятайте: не проголосуєте ви – проголосують за вас, але так, як треба їм.

Довідка

Григорій Заболотний народився у селі Кидрасівці Бершадського району Вінницької області, професор, проректор з питань інноваційного розвитку та міжнародної діяльності Вінницького національного аграрного університету, безпартійний, проживає в селі Агрономічному Він­ницького району Він­ницької області, одружений, має сина та доньку.

Спілкувалась Тетяна Редько, «33-й канал»


0
0