Конституційний суд «дав добро» на скасування депутатської недоторканості

 Законопроект про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів вимогам статей 157 і 158 Конституції України

"Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України і суддів (№1776)", - йдеться в рішенні КС.

Якщо Верховна Рада на наступній сесії схвалить зміни до Конституції, то народні депутати притягуватимуться до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Про це заявив журналістам голова Конституційного Суду (КС) Юрій Баулін, коментуючи оприлюднене сьогодні рішення про внесення змін до Конституції в частині недоторканності народних депутатів і суддів.

"Сьогодні народний депутат може бути притягнутий до відповідальності, заарештований або затриманий не може бути без згоди ВР. Це положення виключається. Все. Загальний порядок передбачений Кримінально-процесуальним кодексом", - сказав Юрій Баулін.

Разом з тим, коментуючи рішення КС в частині суддівської недоторканності, Юрій Баулін звернув увагу, що якщо дані зміни до Конституції стануть чинними, то згоду на арешт або затримання судді буде давати не Верховна Рада, як тепер, а Вища рада юстиції: "В разі кримінального провадження відносно судді, згоду на вжиття запобіжного заходу - тримання під вартою - буде давати Вища рада юстиції".

Разом з тим Юрій Баулін зазначив, що у своєму рішенні КС рекомендував Раді звернути увагу на такі поняття як порушення присяги суддею та на те, що обмеження свободи це не лише взяття під варту, а і домашній арешт.

"Наші застереження стосуються щодо можливості обмеження свободи та права вільного пересування. Мова (у законопроекті - УНІАН) йде про взяття під варту, але ще є адміністративний арешт, домашній арешт. І це теж обмеження свободи. А в законопроекті про це нічого не сказано. Суд звертає увагу Верховної Ради на це", - сказав Юрій Баулін.

Також в іншому застереженні КС говорить про те, що поняття порушення присяги є занадто загальним: "мова йде про те, що порушення присяги це поняття розпливчате, не визначене. І Венеціанська комісія і Європейський суд з прав людини неодноразово звертали увагу, що треба знайти іншу підставу (притягнення судді до відповідальності - УНІАН), наприклад, вчинення суддею дій не сумісних з посадою судді".

УНІАН