У Вінниці розслідують загибель чоловіка в шахті ліфта «Аналога». Молода вдова в розпачі

 У Вінниці продовжується розслідування трагічної смерті 28-річного Сергія Маламури.

Експедитор по розвозці питної води загинув на роботі. На об’єкті провалився у шахту великогабаритного вантажного ліфта колишнього заводу «Аналог».  Впавши з 7-метрової висоти він отримав надважкі травми. Десять днів пролежав у комі. Не виходячи з неї помер. Без батька залишилася піврічна донька Злата та на рік менша за чоловіка дружина Олена. Жінці, яка залишилася  без підтримки, немає де жити. Більше того, на підприємстві, де трагедія, винуватцем називають самого Сергія, адже, він зміг зірвати металеві дверцята непрацюючого ліфта, бо не хотів підніматися на третій поверх.  

«Він тихесенько нас поцілував з дитиною, не грюкнув дверима. Тихесенько закрив двері, щоб нас не розбудити. Пішов на роботу, - пригадує останній день життя чоловіка вдова Олена Маламура. - І не прийшов»

Сергій працював експедитором по розвозці води. 26 грудня близько 17 години з напарником приїхали до офісних приміщень колишнього заводу. Мали підняти 15 бутлів води на третій поверх.

«Вони зайшли через задній з’їзд. Відкрили двері. Світла не було, так розповідав другий водій. Поки той пішов по решту бутлів, Сергій зайшов в середину. Поставив бутлі біля дверей, які були відкриті. Напевно, через те, що освітлення не було, побачив, що двері дули  біли відкриті, але не побачив, що кабіни ліфта немає. Зробив крок вперед. А там – провалля. Наші працівники постійно піднімалися цим ліфтом. Не перший день працюємо з цим об’єктом. Лише після того, як це все трапилося, нам зауважили, що ліфт не працює з 2014 року. Що його вивели з експлуатації. Тоді питання, чому до нього йшло живлення. Чоту він був не під замком. Чому на ньому не було про це табличок? Чому вахтер ні разу не заборонив підніматися цим ліфтом?» - зауважує Алла Болдієва начальник відділу збуту підприємства, де працював Маламура.

Коли трапився інцидент, напарник Сергія був у шоковому стані. Він розгубився.

«Якраз у ту мить ми подзвонили запитати, чому затримка з доставкою. А він нам каже, що потрібно викликати «швидку». Я на місці була швидше за лікарів. Те, що там відбувалося, словами передати неможливо», - продовжує Болдієва.

Ні лікарі, ні рятувальники допомогти Сергію не могли близько півтори години.

«Ми не могли починати бо ліфт був під напругою. Згідно всіх норм охорони праці, маємо право приступати до роботи з електрообладнанням до 200 Вольт. Якщо в приміщеннях є обладнання і кабелі, 380 Вольт, то їх відключають тільки представники електричних мереж. Відтак, дістати потерпілого не було можливості», - зауважив керівник прес-центру ГУ ДСНС України у Вінницькій області Олександр Кутовий. «Наші працівники почали шукати інші шляхи. Спустилися у складські приміщення на цокольний поверх. Рятувати людину почали з того боку»

Разом з рятувальники Втрачали  дорогоцінні хвилини, які б могли врятувати життя Сергію втрачали і медики «швидкої».  

 «Близько години неможливо було підступити. Тому, що в коридорі було темно. В шахті було темно. Ліфт не був відключений. Коли ми вже підняли на ноги і ліфтерів, і дзвонили директору Аналогу, який не мав змоги, чи не хотів під’їхати до нас на місце пригоди. Він сказав, що не зобов’язаний приїжджати. Тому, що це не його вже робочій день», - розповіла Олена Подолян, лікар «швидкої». – «Коли вже дістали потерпілого, ми поставили черепно-мозкову травму, складно  гематома. Чоловік був у комі. Його постійно судомило. Неможливо було катетер нормально поставити. Він був у край важкому стані»

Але у трагедії винуватий сам Сергій, так кажуть представники колишнього заводу «Аналог». Наголошують, вантажні ліфти не працюють з 2014 року, відколи підприємство  про виробництву атракціонів перестало випускати свою продукцію. Почали здавати під оренду приміщення. Тому вантажний ліфт був виведений з експлуатації та законсервований.

«Загадкою лишається, як вони туди потрапив. Як вони зірвали ці двері, їх відкрили. Ми його туди не посилали. Ми не знаємо, скільки раз він це робив. Вони не мали взагалі права це робити. Жодного разу. Проте, так, як якимось чином причетні, так, як це трапилося на нашому обладнання, на нашій території, ми допомагали загиблому. А тепер готові допомагати його родині. Хоч нас мало не звинуватили, якщо ми людині допомагаємо, значить відчуваємо за собою провину. Тому, допомогу надаємо неофіційно. Чисто по-людськи», - каже Михайло Цибульський.

Та встановлювати, чи загиблий був винуватцем, мають фахівці Державної комісії.

«Поки не буде у нас рішення комісії, висновків, ніхто коментувати нічого не буде. І я не маю на це права», - каже Анатолій Ткачук, начальник відділу нагляду будівництва, транспорту, зв’язку Державної служби України з питань праці на Вінниччині.  

Поки вирішують хто правий, хто винуватий, Олені з донькою єдиною втіхою залишається роздивлятися фотографії Сергія. Яким він був при житті. Згадувати, як любив ба балував своїх дівчат. Олена каже, донька живе лише завдяки чоловіку. Злата народилася недоношеною.

«Злата родилася трохи більше кілограма. Ростом 43 сантиметри. Перші сутки ми були в реанімації. Під апаратами. Вона мама не дихала. Але, завдяки чоловікові, вона зараз є. Він на колінах стояв в реанімації. Стояв, вималював нашу дитину. Це все завдяки йому. Коли він впав і мене покликали на місце лікарі і мені казали, моліться. Аби він вижив. Я всі десять днів, поки він був у комі, зранку до вечора розривалася між домом і між лікарнею. Кожен день їхала в церкву. Я об’їздила всі церкви. Молилась. Але, ми його не вберегли», - не стримує сліз вдова.

Нині у приміщені «Аналогу» на вантажних ліфтах замки, пломби, заборонені знаки. Кажуть, до інциденту там таких не було.

Вінниця.info