Уважаемый пользователь! Вы используете устареший браузер. Дальнейшее использование этого браузера влечет за собой высокий риск заражения Вашего компьютера вирусами. Чтобы сделать прибывание в Интернете более удобным и безопасным, рекомендуем установить себе Internet Explorer 8.
Новости Винницы

У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

 7 квітня в МКП «Зоря» провели громадські слухання щодо перейменувань 57 вулиць м. Вінниці.

Обговорювали перейменування 9 вулиць та провулків, по назвах яких не визначились під час перейменування в рамках законів по декомунізації та 48 вулиць, територій які увійшли у межі міста Вінниці в 2015 році. Із запропонованих раніше назв, не погодились лише по трьох: вулиця Андрія Абазіна, вулиця і провулок Семена Олійничука.

На громадських слуханнях зареєструвалось 490 осіб. Заступник вінницького міського голови Андрій Рева оголосив про порядок проведення слухань, після чого історик Олександр Федоришен доповів обґрунтування запропонованих назв.

У присутніх не було зауважень до загального списку вулиць, але по окремих, таки виникли питання. Найбільше обурювались мешканці Карла Маркса, які висловлювались проти перейменування Карла Маркса на Максима Шимка. Один вінничанин взагалі заявив, що мешканці не знають нових Героїв і не хочуть назву вулиці Шимка. На що мешканка Карла Маркса сказала, що їй соромно за таку поведінку жителів.

«Він боровся за вас, за нас, за наше майбутнє, і ви не хочете, щоб назвати вулицю в честь нього!?»- звернулась до присутніх жінка, чим викликала оплески в залі.

Волонтерка запитала мешканців Карла Маркса: «Невже ви вважаєте, що Карл Маркс більш достойний за Максима Шимка? Він Герой, який поклав своє життя, а його мама зараз допомагає дружинам військових чим може», - каже Олена.

Були пропозиції і в жителів приєднаних до Вінниці територій. Мешканці, територія яких приєднана від Вінницьких Хуторів, попросили змінити запропоновану назву Андрія Абазіна ( зараз Нагірна), на Валерія Лобановського. Їх пропозицію підтримали на слуханнях. Так само і підтримали пропозицію щодо перейменування вулиці і провулку Іванова на вулицю Волошкову і провулок з такою ж назвою.

Історичні обґрунтування запропонованих назв вулиць Вінниці

вул. Жовтнева - вул. Натана Альтмана

Альтман Натан Ісайович (1889 – 1970) – радянський та єврейський художник-авангардист, майстер портрету. Театральний художник Московського державного єврейського театру ГОСЕТ. Народився, провів дитячі роки та юність у Вінниці, працював декоратором у міському оперному театрі. В 1924 р. був ініціатором зйомок німого фільму «Єврейське щастя» у Вінниці, на Єрусалимці.

вул. К. Маркса - вул. Максима Шимка

Шимко Максим (1979 – 2014) – громадський активіст, учасник подій на Майдані 2013-2014 рр., герой Небесної Сотні, Герой України (2014, посмертно). Загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 р. під час розстрілу демонстрантів на вулиці Інститутській, намагаючись врятувати пораненого. Народився і жив у Вінниці.

пров. К. Маркса - вул. Олега Антонова

Антонов Олег  Костянтинович (1906-1984)  – авіаконструктор, академік Академії наук СРСР і УРСР, Герой Соціалістичної праці. З 1952 р. очолюване ним конструкторське бюро переведено до Києва. 1962-1984 – Генеральний конструктор конструкторського бюро літакобудування (нині АНТК ім. О.Антонова). Автор наукових праць з питань планеризму, літакобудування, економіки. Під його керівництвом створено майже 40 конструкцій планерів, 15 типів транспортних  і  пасажирських  літаків  і майже 100 їх модифікацій.

вул. Папаніна - вул. Євгена Пікуса

Пікус Євген Михайлович (1979 - 2014) – військовий, підполковник Державної прикордонної служби України. Загинув у Красній Талівці на Луганщині в зоні проведення АТО під час бойового зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою, яка порушила кордон. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Народився і жив у Вінниці.

Стаханівська  (+ 1,2,3 пров.) - вул. Івана Хоменка

Хоменко Іван Софронович (1892 – 1981) – священик та чернець Української греко-католицької церкви, перекладач Біблії українською мовою згідно католицького канону (45 книг Старого Завіту і 27 книг Нового). Дитинство та юність провів у Вінниці, на Старому місті.

4 пров. Стаханівський - вул. Тараса Сича

Сич Тарас Степанович (1966 - 2015) – громадський активіст, мандрівник, учасник подій на Майдані 2013 – 2014 рр., доброволець батальйону «Київська Русь». Будучи переконаним пацифістом, не брав до рук зброю та працював батальйонним кухарем. Загинув в зоні проведення АТО під мінометним вогнем 13 лютого 2015 р. в «Дебальцевському котлі».

пров. Червоний - пров. Амосова

Топонімічне упорядкування в зв’язку з перейменуванням вул. Медвєдєва.

До 1959 р. провулок та вулиця мали назву Червоний та Червона.

Амосов Микола Михайлович (1913-2002) – видатний хірург, біокібернетик, філософ, письменник, академік Національної Академії наук України і Академії медичних наук України, Лауреат державної премії УРСР (двічі) та України, Ленінської премії, Герой Соціалістичної праці. З 1952 р. працював у Києві, очолював створену ним першу в Україні клініку серцевої хірургії. Вперше в Україні почав робити операції на серці зі штучним кровообігом, уперше в СРСР виконав протезування мітрального клапана, уперше в світі створив і запровадив антитромботичні протези клапанів серця.

Площа Костянтина Могилка

Новостворений топонім, безіменна площа на початку просп. Космонавтів.

Могилко Костянтин Вікторович (1978-2014) – військовий, підполковник Повітряних сил Збройних Сил України. Командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15-ї окремої бригади транспортної авіації. Ціною власного життя віддав наказ скерувати за межі міста Слов'янська керований ним транспортний літак АН-30Б, тим самим врятувавши житлові квартали міста від катастрофи. Герой України. Народився і жив у Вінниці.

Колишні назви Агрономічної сільської ради

пров. Академічний - вул. Алли Горської

Горська Алла Олександрівна (1929 – 1970) – художниця, відома діячка українського правозахисного руху 1960-х років. Авторка низки монументальних робіт у Києві, Донецьку, Краснодоні. В 1965 – 1968 рр. брала участь у акціях протесту проти розправ над українськими правозахисниками – Богданом і Михайлом Горинями, Вячеславом Чорноволом та іншими. Вбита 8 листопада 1970 р. співробітниками радянської держбезпеки за активну громадянську позицію.

вул. С.Руданського (+ 1,2,3 пров.) - вул. Володимира Свідзінського (+ 1,2 3 пров.)

Свідзінський Володимир Юхимович (1885 - 1941) – поет доби «Розстріляного відродження», перекладач. Автор наукових розвідок про народні промисли Подільської губернії – ткацтво та килимарство, також про графічне оформлення старовинних греко-католицьких метрик. Восени 1941 р. був арештований співробітниками НКВД за звинуваченням в антирадянській агітації та заживо спалений 18 жовтня 1941 р. Уродженець Вінницької області.

вул. Д.Нечая - пров. Олекси Новаківського

вул. Подільська - вул. Олекси Новаківського

вул. І.Франка (+ 1,2 пров.) - вул. Бориса Грінченка (+ 1,2 пров.)

Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – письменник, педагог, літературознавець, етнограф, видавець, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань на початку ХХ століття. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих та літературознавчих праць, перших підручників з української мови й літератури. Укладач 4-томного тлумачного «Словаря української мови». Один із організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник Української Радикальної Партії (1904).

вул. П.Орлика вул. Гійома Боплана

Гійом Левассер де Боплан (1600 – 1685) — інженер і військовий картограф французького походження. Будівничий Барської фортеці, автор 23 оригінальних карт, присвячених Україні, зокрема Поділлю та Брацлавщині. Автор «Опису України», в якому подаються географічні, економічні та етнографічні особливості українських теренів Речі Посполитої XVII століття

вул. Дачна - вул. Івана Мазепи (частково – вул. Козацька)

Мазепа Іван Степанович (1639 – 1709) – військовий, політичний і державний діяч. Гетьман козацької держави на Лівобережній (1687-1704) та всій Наддніпрянській Україні (1704 – 1709). Зробив великий внесок у економічний та культурний розвиток Лівобережжя. Меценат низки українських православних святинь, серед яких – Києво-Печерська Лавра та Софійський собор у Києві. Проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини.

вул. Місячна - вул. Сергія Параджанова

Параджанов Сергій Йосипович (1924 – 1990) – вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР (1990), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1991, посмертно). Міжнародне визнання отримав після екранізації повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» у 1964 р. Був заарештований і засуджений до п'ятирічного ув'язнення через активну громадянську позицію та участь в акціях проти масових політичних арештів в Україні в 1965-68 рр. Неодноразово бував у Вінниці, певний час відбував покарання в Стрижавській виправній колонії.

вул. Затишна - вул. Лева Семполовського

Семполовський Лев Людвигович (1868 – 1960) – селекціонер, доктор філософії та природничих наук. Вважається основоположником вітчизняної селекції, одним з перших впровадив у селекційну практику гібридизацію. Працюючи на Уладово-Люлинецькій селекційно-насіннєвій станції, вивів і впровадив близько 76 високопродуктивних сортів цукрових буряків.

пров. Абрикосовий Новостворений топонім.

вул. Оксамитова Новостворений топонім.

вул. Юзвинська Новостворений топонім.

пров.1,2,3-й Святошинський Новостворений топонім.

Колишні назви Бохоницької сільської ради

пров. Вишневий пров. Мистецький

вул. Андрея Шептицького - Новостворений топонім.

Колишні назви Лука-Мелешківської сільської ради

вул. С.Наливайка - вул. Юхима Сіцінського

Сіцінський Юхим Йосипович (1859 – 1937) – історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля, православний священик. Член Наукового Товариства Шевченка (від 1899). Доцент Кам’янець-Подільського державного українського університету (1918-1920). Автор чисельних наукових праць, серед яких – унікальне краєзнавче джерело «Приходы и церкви Подольской епархии», укладач першої археологічної карти Поділля. Неодноразово бував у Вінниці та Луці-Мелешківській, де проживали члени його родини.

вул. Заньковецької вул. Соломії Крушельницької

Крушельницька Соломія Амвросіївна (1872 – 1952) – одна з найвизначніших оперних співачок ХХ століття, педагог та громадська діячка. Володарка звання «Вагнерівська примадонна», співати на одній сцені  з нею вважали за честь Енріко Карузо та Федір Шаляпін. Успіхи Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва. Її ім’я носить Львівський національний академічний театр опери та балету.

вул. П.Мирного вул. Йоахима Волошиновського

Волошиновський Йоахим Августович (1870 – 1945) – український та польський громадський діяч. Організатор масового кооперативного руху на Поділлі. У 1906-1920 рр. видавав перший україномовний часопис Поділля – щотижневу газету «Світова Зірниця». Активний пропагандист налагодження українсько-польського діалогу в міжвоєнний період. Уродженець Вінницької області.

вул. Залізнична вул. Ярмоли Мелешка

Мелешко Ярмола – державний діяч Великого Князівства Литовського, служебник. Засновник та перший власник Вінницьких Хуторів. У 1560 р. вінницьким старостою Богушем Корецьким йому було надано маєток Залісся на річці Чаплі. В 1594 р. в документах маєток фігурує як Лука.

вул. Староміська вул. Квітки Цісик

Цісик Квітка Володимирівна (1953 – 1998) – українська та американська співачка популярна оперна і блюзова виконавиця. Пісня «You Light Up My Life», яку вона виконала для однойменного фільму, отримала у 1978 р. «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року». Виконавиця українських народних і популярних пісень, авторка двох альбомів: «Songs of Ukraine» (1980) та «Two Colors» (1989).

вул. Революційна вул. Соломії Крушельницької

вул. Франка Олександра Олеся

вул.. Ружилівська - вул. Лучанська

Олесь (Кандиба) Олександр Іванович (1878 – 1944) – письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої твори публікував під псевдонімом «Олександр Олесь». Батько поета та політичного діяча Олега Ольжича.

Тиврівське шосе - вул. Д. Нечая

вул. Хресна – (Новостворений топонім).

Колишні назви Стадницької сільської ради

вул. Козацька - 1 пров. Пилипа Орлика

Орлик Пилип Степанович (1672 – 1742) –  політичний, державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710 – 1742), поет, публіцист. Представник шляхетського роду Орликів. Один із авторів та упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді називають першою в світі Конституцією.

вул. Вишнева - 2 пров. Пилипа Орлика

 

Колишні назви Стрижавської сільської ради

вул. Липовецька - вул. Батозька

вул. Примакова - вул. Деснянська

урочище «Кабачок» - вул. Сергія Зулінського

Колишні назви Якушинецької сільської ради

урочище «Гуральня» - вул. Вінницьке лісництво

урочище «Вінницьке лісництво» - пров. Зелений

урочище «Кожушок» - вулиця Ботанічна

вул. Озерна - вул. Джерельна

Колишні назви Вінницько-Хутірської сільської ради

вул. Тяжилівська - пров. Турбівський

вул. Вінницька - Вул. Івана Виговського

Виговський Іван (1608 - 1664) – військовий, політичний і державний діяч, представник православного шляхетського роду. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні у 1657–1659 рр. У 1658 р. уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, за яким козацька Україна перетворювалася на Велике князівство Руське — третю складову Речі Посполитої. Останні роки свого життя провів у містечку Бар, що на Вінниччині.

вул. Шкільна - вул. Івана-Павла ІІ

Іван Павло ІІ (Кароль Войтила, 1920 – 2005) – 264-й Папа Римський та керівник міста-держави Ватикан, визначний церковний та державний діяч. Перебуваючи на чолі церкви протягом майже 27 років, написав більше 120 богословських та філософських робіт. Перший Папа-слов'янин. Прихильник міжконфесійного діалогу – екуменізму. У червні 2001 р. відвідав з офіційним візитом Україну. Святий Католицької Церкви, канонізований у 2014 р.

вул. В.Стуса - вул. Миколи Куліша

Куліш Микола Гурович (1892 – 1937) – письменник, режисер, драматург, громадський діяч, представник епохи «Розстріляного відродження». Член літературного об’єднання «ВАПЛІТЕ», мав багаторічну співпрацю з трупою театру «Березіль» на чолі з Лесем Курбасом. Автор п'єс «Народний Малахій» (1927) та «Мина Мазайло» (1929). Жертва сталінського терору.

вул. Дружня - вул. Івана Щирського

Щирський Іван (1650 – 1714) – культурно-церковний діяч, визначний майстер граверного мистецтва часів «козацького» бароко. З допомогою гетьмана Івана Мазепи заснував Любецько-Антоніївський монастир, пізніше став його настоятелем. Працював для друкарень Києва та Чернігова.

вул. Енергетична - вул. Самійла Самуся

Самусь Самійло Іванович (1656 – 1715) – військовий діяч, полковник Війська Запорозького, учасник Віденської битви (1683). На межі XVII – XVIII ст. долучився до активної колонізації та відновлення козацько-полкового устрою на Правобережжі. Відновив та очолив Вінницький полк з осідком у Вінниці протягом 1686-1699 рр., гетьман правобережного козацтва. Один з керівників повстання Семена Палія (1702 – 1704).

вул. Ентузіастів - вул. Івана Багряного

Багряний Іван (Лозов'яга Іван Павлович, 1906 – 1963) – поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Член літературного об’єднання МАРС. Один з розробників програмних документів Української Головної Визвольної Ради (УГВР). Автор творів «Тигролови» (1944) та «Сад Гетсиманський» (1950). Жертва сталінських репресій.

вул. Затишна - вул. Михайла Драй-Хмари

Драй-Хмара Михайло Опанасович (1889 – 1939) – поет, літературознавець, перекладач, знавець 19 мов, представник епохи «Розстріляного відродження». Один з неокласиків. Уродженець Вінницької області. Жертва сталінського терору.

вул. Нагірна -вул. Лобановського

вул. Нова  - вул. Яворова

вул. Південна вул. Вишивана

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Винница.info: У Вінниці затвердили нові назви 57 вулиць і провулків. В місті будуть вулиці Шимка, Пікуса, Амосова

Нагадаємо, у Вінниці перейменували 135 вулиць.

ВИННИЦА.info

Цены в Виннице

МОНІТОРИНГ ЗДІЙСНЕНО МЕТОДОМ КОНТРОЛЬНОЇ ЗАКУПІВЛІ, У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ:

AТБ, пр. Юності, 51, ЕКО-маркет пр. Юності, 18, Сільпо, вул. Келецька, 105, Фуршет, вул. Е. Пікуса, 1-а , Ринок «Урожай», вул. Пирогова, 50 а, Ринок, вул. Некрасова, 4
 
 
 
  Новости в удобном виде
time:1542133491.8501