У Вінницькому музеї показують знахідки «чорних архіологів»

З 25 грудня у Вінницькому краєзнавчому музеї проходить виставка експонатів, знайдених «чорними археологами» переважно в межах області та придбаних у них через інтернет-аукціони меценатами. Серед 1317 раритетів, що датуються III-XVIII століттями, зустрічаються й унікальні. Напрклад, матриці, використовуючи яку майже дві тисячі років тому на нашій землі відливали фібули, не має жодна музейна установа Європи. Фібула - це застібка для одягу ...

Проект «Подаруй музею експонат» стартував у 2003 році. У його рамках київський археолог з вінницькими корінням Максим Левада ініціював акцію «Стародавні скарби Поділля». Оскільки держава не в змозі в достатній мірі фінансувати розкопки вченими, то цим займаються так звані копачі. Нелегали, названі чорними археологами (а по суті, в більшості це звичайні люди, що захоплюються пошуками монет-гудзиків-медалей за допомогою металошукачів), на території Вінниччини знаходять артефакти, аналогів яких немає в музеях. Велика частина знайденого ними продається на чорному ринку. Хоча законодавством подібне карається, система видобутку і збуту давно функціонує. Так раритети опиняються в приватних колекціях, а нерідко їх просто вивозять за кордон.

Щоб врятувати давнину для нащадків, М. Левада звернувся за допомогою до вінницького художника і колекціонера Володимира Козюка, який спочатку сам став купувати раритети, а потім попросив допомоги екс-нардепа Володимира Продивуса.

«Я звертався за грошовою допомогою, мабуть, до десятка бізнесменів. Вони відмовили. Потім попросив Володимира Степановича, і він тільки уточнив, чи потрібно це області? Почувши позитивну відповідь, погодився. З тих пір близько двох років ми купуємо... Я - не фахівець у цьому. Куратор акції мені каже, що на аукціоні з'явилася цікава річ, і ми підключаємося. За матрицю для фібул просили близько 2,5 тисяч гривень. На європейському аукціоні, ймовірно, вона коштувала б дорожче. Футляр для друку римського періоду обійшовся взагалі у 60 гривень», - пояснює В. Козюк.

За його словами, на чорному ринку зараз надлишок товарів. Копачів з кожним днем стає все більше, шукають вони скрізь, і знаходять, а попит на предмети старовини в Україні впав, тому і ціни знизилися. Але в Європі вони, як і раніше цінуються, а значить, завжди знайдуться ті, хто буде намагатися їх вивезти. Оскільки держава не може зберегти свою історію і припинити «копання» і вивіз цінностей, то меценатам доводиться викуповувати експонати і дарувати їх музею. Цією виставкою її організатори хочуть змінити ставлення суспільства до такого явища, як чорна археологія.

Більшу частину виставки складають предмети побуту III-IV століть, які відносять до черняхівської культури і легендарному Готському державі. Цей період представлений оригінальними виробами місцевих ювелірів - бронзовими та срібними металевими застібками різних форм, оберегами- «лунницями», а також дзеркальцями, гребінцями, пінцетами та іншими предметами гігієни. Крім цього, на Поділлі знайшли і футляр для зберігання свинцевої печетки, що використовували в Римській імперії.

Поповнилася колекція і давньослов'янськими ювелірними виробами «докиївського» періоду - підвісками, шийними прикрасами - гривнями, браслетами, намистами, пряжками і гудзиками. Період Київської Русі представлений переважно озброєнням стародавнього воїна Х-ХІ століття - вістрями стріл, дротиками, наконечниками копалень і сокирою. До речі, особливий інтерес істориків викликають підвіски-амулети, які пов'язують з язичницької магією заклять. Ці амулети складаються з дзвіночків, гребінців, мініатюрних топірців та інших елементів, з'єднаних між собою. Після прийняття християнства їх витіснили хрестики, древні екземпляри, які теж представлені на виставці.

Найпізніший період експозиції - козацькі часи, який представлений натільними хрестиками, люльками і залізними сокирами. Крім того, музей окремо зібрав колекцію кам'яних і залізних сокир від періоду античності до XVIII століття.

Як зазначає В. Козюк, за такої ініціативи трьох вінничан можна зібрати колекцію раритетів, але вона не вирішує проблему втрати спадщини. А її вирішити можна і потрібно на законодавчому рівні. Нехай не зараз, нехай пізніше, коли завершаться військові дії, але держава в особі ВР просто зобов'язана створити необхідне правове поле для того, щоб Україна не втрачала свої скарби, і вони хоча й за гроші, але опинялися в музейних фондах.

ВинницаРЕАЛ