21 лют. 2018 17:07
80
В Україні затвердили стандарт, який визначає, що повинні вміти діти у початковій школі з 1 вересня
21 лютого Уряд зaтвердив Держaвний стaндaрт почaткової освiти, зa яким нaвчaтимуться першоклaсники з 1 вересня 2018 року.
«Сaме в цьому документi зaклaдено ключовi елементи – вимоги до обов’язкових результaтiв нaвчaння тa компетентностей здобувaчiв освiти – що визнaчaють змiст освiти в почaтковiй школi. Сaме тут зaклaдено, що сaме дитинa мaє знaти, вмiти, розумiти пiсля зaвершення чотирьох перших клaсiв», – розповiлa мiнiстр освiти Лiлiя Гриневич.
Вонa пояснилa, що роботa нaд стaндaртом тривaлa 2 роки. При цьому було використaно досвiд 7 крaїн – Фiнляндiї, Сiнгaпуру, Iрлaндiї, Шотлaндiї, Фрaнцiї, Кaнaди тa Польщi.
«Водночaс ми ґрунтувaтися нa крaщих прaктикaх укрaїнської школи», – додaлa мiнiстр.
Обов‘язкові результати показують, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з 2 циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвиту, сприйняття інформації тощо.
У стандарті визначено загальні та обов‘язкові результати навчання за 9 галузями:
Щоб показати різницю між загальними та обов’язковими результатами навчання, Лілія Гриневич продемонструвала закладені в стандарт положення, що мають розвивати академічну доброчесність у дітей.
«Зараз ми нарікаємо на проблеми з академічною доброчесністю у вищій освіті. Однак, якщо ми не закладатимемо основи поваги до інтелектуальної власності в школі, вирішити це питання у вищій освіті не вдасться. Якщо ми пропагуємо в школі сприйняття списування як допомоги, а не крадіжки, ми не можемо очікувати інших результатів. Тому погляньте, в цьому стандарті закладено загальний результат навчання «Дотримується норм правової взаємодії». В обов‘язкових результатах навчання це розшивається у конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів», – повідомила Лілія Гриневич.
Вона пояснила, що докладніше реалізація обов’язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.
Наприклад, обов'язковий результат навчання «Здійснює обчислення зручним для себе способом у навчальних ситуаціях, зокрема під час гри» виражатиметься у наступних очікуваних результатах:
Окремо міністр зауважила, що разом із стандартом приймаються 4 базові навчальні плани. Зокрема, в них закладено збільшення обсягу вивчення української мови в школах національних меншин.
«Також дуже важливо розуміти послідовність запровадження державних стандартів. За Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року», – нагадала міністр.
Вона також підкреслила, що ця реформа освіти якісно відрізняється від попередніх спроб реформування тим, що держава закладає реальні передумови змін.
Йдеться про масштабне підвищення кваліфікації вчителів, що передбачає навчання усіх педагогів, які братимуть перші класи з 1 вересня 2018 року.
Також вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом для старту: передбачено 998,7 млн. на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями, 163,818 млн. – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн. – на підвищення кваліфікації вчителів, 48,349 млн. – на навчально-методичну літературу для початкових класів та 272,382 млн. грн. – на підручники для 1-го класу. Разом це становить 1 млрд. 869 млн. 812 тис гривень.
«Усі гроші на матеріально технічне забезпечення підуть на місця. І на цьому етапі дуже важливо, щоб була продуктивна співпраця та партнерство між органами місцевого самоврядування та МОН. Ми зі свого боку дамо рекомендації щодо обладнання – якими характеристикам воно має володіти, які функції виконувати. Адже ми не можемо дозволити, щоб такі значні державні кошти використовувались на закупівлю старого обладнання, яке в деяких виробників стоїть на складі, і вони просто зацікавлені його збути», – підкреслила Лілія Гриневич.
Необхідна передумова змін – підвищення соціального статусу вчителя. Торік Уряд підняв заробітну плату педагогам на 50%. Вперше за дуже великий проміжок часу було піднято заробітну плату вчителям на 2 розряди вгору тарифною сіткою. Цього року також відбулося підвищення зарплати на 25%.
«Однак наразі залишається багато зловживань навколо цієї теми. Деякі органи місцевого самоврядування занижують надбавки, а деякі навіть змушують йти вчителів у примусові відпустки. Зараз ми вивчаємо деталі цієї справи і вживатимемо відповідні заходи», – зазначила Лілія Гриневич.
Вона також нагадала, що прийнятий урядом Держстандарт протягом цього навчального року пілотується в 100 школах України. Це допомогло врахувати окремі зауваження вчителів-практиків.
Раніше, під час робочої поїздки на Кіровоградщину, Лілія Гриневич відзначила, що «100 пілотних шкіл НУШ – це опора для реформи загальної середньої освіти, як і 1 млрд 870 млн грн, які держава вкладе в її старт».
Раніше ми писали, що діти, які підуть до першого класу у 2018 році, навчатимуться 12 років і за новою програмою. Більше ніякого зазубрювання. Головне, аби учень розумів, що читає, про що пише; вмів висловити свою думку, поставити запитання чи підтримати бесіду. Для цього у школах обіцяють створити всі необхідні умови: нові методи навчання, більше інтерактивів, сучасне обладнання і переосмислення ролі вчителя. Викладач, перш за все, має стати помічником, людиною, з якою дитині цікаво.