19 січ. 2015 12:19

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:54
Інтерв'ю
0

34

0

Валерій Коровій: Ми не маємо права втратити ще один рік на розмови про бюджетну децентралізацію

Валерій Коровій: Ми не маємо права втратити ще один рік на розмови про бюджетну децентралізацію

 Заступник Вінницького міського голови розповів про нові податки в місцевий бюджет та за що житиме Вінниця у 2015 році

 


Валерій Коровій: Ми не маємо права втратити ще один рік на розмови про бюджетну децентралізацію

 В Україні на 2015 рік заплановано досить багато змін в оподаткуванні та розподілі фінансів, які стосуються, як окремо взятих громадян, так і цілих територіальних громад. Окрім того, в країні «запустили» процес децентралізації, який почали з фінансів. Скільки нових податків платитимуть вінничани, як їх розподілятимуть та хто виграє від децентралізації, розповів заступник Вінницького міського голови Валерій Коровій.

- Зараз йде процес прийняття місцевих бюджетів. Чи враховані в проекті обласного бюджету зміни, які відбулись у бюджетному та податковому законодавстві?

- Прийняття як обласного, міського, так і селищних бюджетів будуть проводитись на новій законодавчій базі. В першу чергу на змінах до Бюджетного, Податкового кодексу та ще більше 45 нормативно-правових актів, які регламентували питання соціального забезпечення окремих громадян України. Ці зміни кардинально змінили ситуацію в частині бюджетного процесу. Особливо зміни торкнулися рад базового рівня - такі як міста обласного значення, сільських та селищних рад. В ЗМІ досить часто критикують те, як приймався бюджет, але давайте погодимось з тим, що нова Верховна Рада почала працювати тільки з грудня і цей бюджет потрібно було приймати, бо міг початись бюджетний хаос і ми могли втратити один рік. На сьогодні стоїть питання перед фінансовими органами – спокійно, виважено прийняти місцеві бюджети і всі ті рішення, які на ньому базуються (оподаткування майна, земельних відносин, єдиного податку,- уточн.). і в подальшому за підсумками першого кварталу вносити окремі зміни відносно цього. Тому, якщо говорити конкретно про обласний бюджет, то передбачено принципово нові підходи щодо його фінансування, але відбулась певна децентралізація обласного бюджету і значна частина нововведень перейшли на базовий рівень. В першу чергу – до міст обласного значення. Зміни в більшій мірі торкнулись бюджетів міст обласного значення, районного і сільського.

- Введено нові податки на нерухомість, на землю… Як вони нараховуватимуться, на які «кошики» будуть розподілятись в подальшому?

- Після внесення змін до бюджетного та податкового кодексів поняття «кошиків» скасовано. Надходження податку на майно, плата за землю, місцеві податки і збори спрямовуються до місцевих бюджетів базового рівня. Це міста обласного значення, міста, сіл і селищ, і не торкаються регіонального рівня – обласного і районного. Тому, коли ми говоримо про податок на майно, зокрема в м. Вінниця, він буде надходити в безпосередньо бюджет м. Вінниці. Слід уточнити, що податок на майно складається з двох великих частин – податок на майно для фізичних осіб (житлова нерухомість) та податок на майно юридичних осіб (комерційна нерухомість). Розмір податку на майно, який вираховується з рівня мінімальної зарплати і складає 24 гривні. Власники будуть сплачувати лише в 1 півріччі 2016 року. В 2015 році цей податок буде сплачувати невелика частина людей, яка діяла в 2014 році. На сьогодні ми виходимо з того, що ставка – 24 гривні за 1 м. кв. оподатковується лише на надлишок – від 60 м.кв. за квартиру. Наприклад, власник квартири, яка має 70 м.кв, то до на початку 2016 року власнику нерухомості прийде виписка з податкової інспекції. Розрахунок податку проведуть наступним чином: 70 мінус 60, тобто заплатити потрібно буде за 10 м.кв. по 24 гривні, вийде 240 гривень податку за рік. Але Вінницька міська рада протягом року буде розробляти окреме положення про надання пільг окремій категорії громадян, які мають надлишкову площу. Наприклад, пенсіонерка, чи багатодітна родина. Протягом року міськрада опрацює положення, проведе громадське обговорення і доведе його до громадян на предмет того, яка категорія громадян користуватиметься пільгами.

Інша ситуація з оподаткуванням майна під комерційну діяльність. Тут вже впроваджується податок – 24 гривні за 1 м. кв, він повинен бути сплачений рівними долями вже з 1 кварталу 2015 року. Але відповідно до перехідних положень, в 2015 році нараховуватимуть лише половину податку, тобто 12 гривень за 1 кв.м. нерухомості. І тут виникає проблеми, оскільки відсутня уніфікована база даних таких площ. Тому ми фактично починаємо з «чистого листа». Закон вимагає, щоб власник нерухомості сам за підсумками кварталу задекларував в податковій інспекції таку нерухомість.

- Чи не викличе це супротив вінничан, адже торгові центри та виробничі підприємства мають досить великі площі?

- Повірте, це не велика сума з точки зору проблематики бюджету. Якщо торговий центр має 10 тис м.кв., то йому потрібно сплатити 120 тис. гривень в рік податку. Для простої людини це багато, а для власника такої нерухомості це його відпустка на відпочинок, наприклад, в Іспанії.

Все, що має відношення до податку на майно має дуже багато питань. В першу чергу треба заспокоїти фізичних осіб, що міськрада встановить систему пільг. Щодо комерційної нерухомості, ми працюватимемо з власниками на предмет роз’яснення - що кошти від комерційної нерухомості йтимуть на вирішення конкретних питань – капітального ремонту доріг, освітлення та. ін. Зараз ми хочемо відпрацювати механізм максимальної відкритості бюджету, щоб кожен вінничанин бачив, куди кошти спрямовуються безпосередньо у Вінниці.

- Які ще податки держава віддає на місця?

- До міського бюджету Вінниці в цьому році будуть надходження ще двох видів податку. Це акцизний збір на алкоголь, тютюн і бензин в розмірі 5% до роздрібної ціни продажу даних товарів. Є база даних, за нашими розрахунками, цей податок істотно вплине на формування фінансового ресурсу загального фонду міського бюджету. Ця сума може бути в межах 100 млн. гривень, і вона буде йти на забезпечення функціонування м. Вінниці.

Третій вид податків, який новий вводиться, це так званий транспортний збір для власників автомобілів, з моменту першої реєстрації якого не пройшло 5 років, і з об’ємом двигуна 3 тис.. В м. Вінниця таких машин нараховується більше 300.

- Їх не так і багато…

- Але якщо 300 помножити на 25 тисяч, то за підрахунками виходить сума. Але зрозуміло, що це тільки перший рік. Далі протягом року ці авто або будуть продавати, або купувати нових не будуть…

Окрім того, в м. Вінниця передається державна субвенція на освіту і окрема субвенція на охорону здоров’я. Їх спрямують на функціонування даних галузей.

- Держава вводить нові податки для бізнесу, чи хтось може розраховувати на послаблення податкового навантаження?

- В противагу багатьом розмовам про тиск на бізнес, варто зазначити, що передбачена норма зміни ставок єдиного податку. Наприклад, раніше платники ПДВ платили єдиний податок в розмірі 3%, і якщо не є платником ПДВ – 5%... Зараз піднято планку та зроблено загальну групу по сплаті Єдиного податку в розмірі 2%. Якщо суб’єкт підприємницької діяльності є платником ПДВ, і 4% - для неплатників ПДВ. Розрахунки показують, що підприємці, які на даній системі оподаткування отримують зменшення податкового навантаження на 30%. Окрім того, залишилась норма, що суб’єкт підприємницької діяльності, який є платником єдиного податку, не буде сплачувати податок на землю. Але ми вважаємо це неправильним, бо через цю норму багато суб’єктів підприємницької діяльності ухиляються від сплати податків. Також на два роки продовжено заборону пере6вірки суб’єктів малого підприємництва і заборону перевірку великих підприємців. Зрозуміло, що за таких умов багато покладають на порядність суб’єктів бізнесу. Перед владою стоїть завдання находити спільну мову з суб’єктами бізнесу і крок за кроку впроваджувати систему бюджетних взаємовідносин на теренах м. Вінниці.

В обласному бюджеті зовсім інші підходи. Зміни їх не дуже торкнулись.

- Зараз в багатьох сільських радах ідуть процеси передачі майна територіальних громад, таких як дитсадки, бібліотеки, школи на баланс в район, кажуть це пов’язано з процесом децентралізації…

- В чому суть проблеми, яка виникла на сьогоднішній день? Дошкільні навчальні заклади до січня 2015 року фінансувались з бюджетів сіл і селищ в тому числі і міст районного підпорядкування і вони здійснювали фінансування, це були так звані делеговані повноваження держави. В новому бюджетному кодексі, делеговані повноваження держави з сіл, селищ і районів забрали, залишили їм тільки власні повноваження – все що стосується життєдіяльності територій. Передбачено, якщо територіальна громада, захоче отримати делеговані повноваження держави, відповідно до закону Про добровільні об’єднання громадян, яке повинно бути прийнято цього року в першому читанні, потрібно буде об’єднатись з іншою територіальною громадою, і якщо буде в громаді більше 5 тисяч громадян, то громада буде в статусі міст обласного значення. Це абсолютно якісний рівень. Такий крок зроблено для того, щоб територіальні громади об’єднувались в більш потужні громади для вирішення питань. Функцію фінансування передали на районний бюджет. Натомість на місцях в окремих районах, окремі райдержадміністрації, райради почали вимагати в міських, сільських та селищних рад, які будували садочки, школи, є їх комунальною власністю, безкоштовної передачі у спільну власність територіальної громади району. Це незаконно. Примусу не може бути. Не можна путати відносини власності і відносини фінансування. Районний бюджет, який отримує цільову субвенцію на освіту, повинен відповідно до нормативу передати в сільську раду субвенцію на фінансування цього ДНЗ. Подальша реформа децентралізації, спрямована до максимального наближення послуг до базового рівня. Це те, що ми спостерігаємо у містах обласного значення. Мова йде про забрання частини повноважень з області, з району і передачі їх містам обласного значення та укрупненим територіальним громадам. Це реалізація принципів субсидіарної відповідальності. Але оскільки на рівні сільських та селищних рад існує надуманий супротив що стосується укрупнення територій, то через новий бюджетний кодекс введено економічний стимул для того, щоб вони добровільно об’єднувались. Якщо раніше сільський голова чекав дотації з державного бюджету, щоб він міг отримати свою заробітну плату, то зараз він цю дотацію не отримає.

- Але більшість сільських рад зараз в складній ситуації, у небагатьох селах області залишились підприємства з робочими місцями, люди говорять, що якби раніше такі нововведення були, то можна було б щось робити, а зараз складно.

- Ніколи в селах не йшли податки підприємств в їх бюджети. Як відбувалось: на місцевому рівні була частина делегованих повноважень і окремі повноваження, що стосуються функцій управління, їм йшла дотація. Доходило до того, що окремі села жили за рахунок дотацій з державного бюджету на 90%. На сьогодні в них забрали делеговані повноваження, їм не дають податок на доходи фізичних осіб, (дотації). Для розвитку територій варто розвивати власні повноваження. Їм передають місцеві податки: податок на майно, плата за землю, орендна плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок, транспортний податок, єдиний податок. Тобто, сільські голови повинні стимулювати розвиток малого бізнесу, бо єдиний податок 100% йде в загальний фонд територіальної громади, повинна проводитись інвентаризація землі, дати їй нормативно-грошову оцінку, стимулювати розвиток будівництва житлової та комерційної  нерухомості.

Важливо, що в сільських та селищних радах є фіксований сільськогосподарський податок. До 1 січня, він сплачувався в розмірі 6 гривень за 1 га землі, зараз напрацьовується внесення змін до нормативних актів, де фіксований сільськогосподарський податок підніметься і буде сплачуватись в межах 90 – 100 гривень за 1 га земель. Це потужний фінансовий ресурс для бюджету сільських рад. Але це вимагає фахового відношення до справ. Бюджетний кодекс дає інструментарій, ми можемо його критикувати, але треба розуміти, що ми не маємо права ще втратити один рік на розмови про бюджетну децентралізацію.

ВИННИЦА.info