27 квіт. 2018 16:25

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:52
Суспільство
0

104

0

«Вкрасти чужу працю»: як карається порушення авторських прав у ЗМІ - інтерв’ю з фахівцем

«Вкрасти чужу працю»: як карається порушення авторських прав у ЗМІ - інтерв’ю з фахівцем

Наші журналісти говорили суто про журналістську етику використання інформації від першого джерела


«Вкрасти чужу працю»: як карається порушення авторських прав у ЗМІ - інтерв’ю з фахівцем

До двох років за гратами можуть опинитися представники ЗМІ у разі використання авторської інформації. У Кримінальному  Кодексі України є стаття №176 «Порушення авторського права і суміжних прав». Вона охоплює неправомірне використання журналістських статей, фотографій та відео з інформаційного джерела. Без попереднього узгодження. Це означає, що за самовільне копіювання, редакція або конкретна особа, відповідатиме у суді. І якщо порушника слуги Феміди не ув’язнять, він відповідатиме у адміністративному порядку. Штрафні санкцій, також жорсткі. Від 10-ти мінімальних заробітних плат. Тобто — від 37 230 гривень. Крім того, винуватець відшкодує позивачу витрати на: консультацію спеціалістів, адвокатів, судові збори.

Така от неочікувана перспектива проявилася при спілкуванні з начальником відділу зовнішньоекономічних зв’язків і перекладів Вінницької торгово-промислової палати, патентним повіреним України Ігорем Шевченком.

«Вкрасти чужу працю»: як карається порушення авторських прав у ЗМІ - інтерв’ю з фахівцем

Редакція Вiнниця.info зустрілася з ним 26 квітня, саме у день, коли відзначають Міжнародний день інтелектуальної власності. Поговорити суто про журналістську етику використання інформації від першого джерела.

«Ми прагнемо європейських цінностей, але при цьому також маємо прагнути та розуміти, що європейські цінності, особливо прискіпливі у захисті прав та свобод людей. У Європі, порушення інтелектуальних прав прирівнюють, фактично, до порушення прав на майно. Ні у кого ж не виникне бажання вийти на вулицю та  взяти чужий автомобіль, покататися на ньому, а потім сказати, вибачте, я не знав, що це чужий автомобіль. Це не твоє, тому ти не маєш право брати, - розпочинає інтерв’ю Ігор. – Проте, є одне але. Допускається використанні інформації у некомерційних цілях. Хоча, у газет є тираж, у сайтів кількість переглядів, від яких залежить ціна на рекламу та бажання рекламодавців  розміщувати там свій бренд. Тому….»

Порушенням, за яке можна відповісти,  є копіювання як тексту, фото, відео, в цілому, так і їх окремих частин.

«Здійснив CtrlC-CtrlV, виставив це на своєму ресурсі – здійснив порушення. І неважливо, у якому об’ємі. І які були вставлені між абзацами коментарі та додатки», - пояснює.

Є авторське право на твір, а є право на службовий твір.

«Працівники ЗМІ, роблячи ті,чи інші замітки, роблять їх у рамках виконання службовий обв'язків. Де права належать роботодавцю. Якщо твір був написаний за власною ініціативою, то це виключно приватна власність конкретного автора. І лише автор вирішує, кому і на яких умовах готовий передавати цю інформацію», - зауважує.

«Вкрасти чужу працю»: як карається порушення авторських прав у ЗМІ - інтерв’ю з фахівцем - фото 2

У тому разі, коли редакція або автор помітили використання їх інформації чи зображення на іншому ресурсі, вони сміливо можуть звертатися про порушення прав з вимогою грошової компенсації чи зняття інформації.

«Алгоритм дій дуже простий.  Автор для початку може просто подзвонити до редакції, яка використала його інформацію. Заявити, що порушили ваші права.  Запропонувати: або заберіть її, або давайте винагороду за використання. Якщо це не діє, запастися типовим листом-попередженням, яке варто надіслати нарочним способом до власників та всіх керівників того засобу масової інформації, де була використана авторська інформація.

А взагалі, перед тим, як запускати будь-що у мережу, спочатку зробіть сріншоти своєї праці з датою та часом. Це буде гарним доказом авторства і підтвердження права попереднього користування.

Якщо є потреба, будь-яка особа, що не є близьким родичом чи зацікавленою особою і була свідком створення твору, може підтвердити авторство», - перераховує Шевченко.

Якщо іде посилання на посередницьке джерело інформації і не вказується першоджерело, це також розцінюється як порушення авторських прав.

«Особливих вимог, буде згадування першоджерела в Інтернеті гіперпосиланням чи звичайним згадуванням, немає. Головне — згадування першоджерела. Але, якщо автор не хоче, щоб його статтю (фото, відео) хтось ще використовував, право забороняти у нього є. Навіть, якщо його зазначили цій статті, він може попросити прибрати текст. Або сміливо говорити про гонорар від редакції, яка використала його інформацію. Якщо цих редакцій було кілька, то з кожної можна вимагати винагороду. За один і той же об’єкт. Торгуватися», - посміхається.

«Вкрасти чужу працю»: як карається порушення авторських прав у ЗМІ - інтерв’ю з фахівцем - фото 3

Нерідко трапляється, коли в електронних ЗМІ тексти можуть корегуватися після того, як була оприлюднена інформація. А до цього моменту інші джерела її скопіювали і виставили у себе.

«Тут вже зовсім інша історія, яка об’єднує у собі нові параметри.  Джерело, яке скопіювало інформацію, взяло на себе відповідальність за неузгоджене інтерв’ю. Відкорегована інформація взагалі може містити елементи недостовірності. Або, ще гірше, переписуючи скопійований текст під свій формат, редакція може втратити контекст тієї інформації, яку привласнила. І суть буде зовсім іншою, і навіть зачіпати честь та гідність людини, про яку йдеться у цій інформації. А це вже додатковий нюанс у судовому спорі: порушення честі, гідності та ділової репутації конкретної особи, що закріплено у Конституції України (ч. 4 ст. 32) та Цивільному кодексі України (ст. 277). В цій ситуації вже не лише автор може висувати вимоги про компенсацію, а й особа, яка давала інтерв’ю, чи про яку йшлося», - зауважує Ігор.

Ще одна хитрість, яку використовують інформаційні джерела, які існують зазвичай наповнюючи свої видання копірайтами – переклад тексту на іншу мову. З української на російську, або навпаки. 

«Навіть, якщо статтю переклали на іншу мову, це також є формою порушення авторського права. Тому що переклад — це створення похідного твору, на який теж потрібно отримати дозвіл автора.  А взагалі потрібно пам'ятати, що авторським правом захищається не сама ідея, а форма, у якій ця ідея виражена. Тобто, якщо ви отримали якусь інформацію та зробили свій авторський варіант, своє бачення, ніхто до вас не може мати жодної претензії», - констатує.

Заборонити використовувати інформацію певним ЗМІ можуть навіть офіційні джерела, які зазвичай виставляють інформацію для того, щоб її копіювали. 

«Вони можуть звернутися до редакції у тому випадку, коли зміст був змінений і несе спотворений характер. Або, просто не сподобалося якесь видавництво. Тоді мають право їх попередити і виставити свої претензії», - додає.

«Вкрасти чужу працю»: як карається порушення авторських прав у ЗМІ - інтерв’ю з фахівцем - фото 4

Аби уникнути майбутніх конфліктів, редакції, яка має бажання використати інформацію від першого джерела, проста порада від Ігоря Шевченка.

«Зв’яжіться з автором або редакцією, спитайте дозволу на використання цієї інформації. І все, питання вирішено. Якщо ж помилка була допущена, спір можна вирішити у досудовому порядку. Якщо вже дійде до тяганини, там автор може дотиснути до кінця та стягнути кругленьку суму», - на цій оптимістичній ноті завершив інтерв’ю  Ігор Шевченко й додав,  що за останні роки, він вперше розповідав про авторське право журналістів на загал. Зазвичай, представники ЗМІ звертались до нього по особисті консультації. 

Від 1 вересня 2017 року набула чинності економічна частина Угоди про асоціацію з ЄС. Глава 9 “Інтелектуальна власність” містить зобов’язання України щодо захисту авторських прав та прав на об'єкти промислової власності.

«Вкрасти чужу працю»: як карається порушення авторських прав у ЗМІ - інтерв’ю з фахівцем - фото 5

Вiнниця.info, Аріна Кантоністова.