За рік неоголошеної війни Вінниччина втратила більше 70 захисників

 24 лютого 2014 Росія розпочала неоголошену війну з Україною. Почалося все з окупації Криму. Всього під час кривавої війни загинуло більше двох тисяч українців.

В березні 2014 окупація Криму російськими військами була закінчена. І вже 18 березня 2014 Державна дума РФ ухвалила «Договір про входження Криму до складу РФ». 21 березня президент Росії Путін підписав указ про ратифікацію цього Договору та надання Криму статусу «федерального округу у складі РФ» та статусу міста федерального значення Севастополя.

Більше двох тисяч захисників загинули, захищаючи свою країну, свій народ, свою свободу. Чисельні втрати понесла й Вінниччина, тут поховали більше 70 Героїв, які обороняли країну.

Герої з Вінниччини, які загинули, обороняючи Україну

1. Мартинюк Олександр Володимирович 21 березня 2014

21 рік, с. Червона Трибунівка, Вінницька область. Солдат за контрактом. Загинув біля смт. Каланчак Херсонської області вночі внаслідок вибуху самохідної артилерійської установки.

2. Коваленко Петро Миколайович 2 травня 2014

Народився 25 лютого 1994, село Рахнівка, Вінницька область. Солдат військової служби за контрактом. Загинув у районі села Андріївка поблизу Слов'янська. Поховали десантника в рідному селі 5 травня на центральній алеї кладовища.

3. Долінський Віктор Григорович 5 травня 2014

Народився 8 квітня 1980, село Нижчий Ольчедаїв, Вінницька область. Прапорщик, інструктор-гранатометник взводу вогневої підтримки 4-ї роти спецпідрозділу «Ягуар» калинівського полку Національної гвардії України. Залишились дружина та 12-річний син. Загинув від вибуху гранати (постріл з гранатомету або куля влучила в гранату на поясі і стався вибух; Віктор у цей час сидів на броні) під Слов'янськом. 7 травня похований на цвинтарі рідного села.

4. Біда Євген Миколайович 22 травня 2014

22 роки в с. Кантелина, Вінницька область. Старший солдат, гранатометник 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України. Помер у лікарні, отримавши поранення несумісні з життям.

5. Білошкурський Валентин Васильович 29 травня 2014

Народився 17 грудня 1979 у Вінниці. Прапорщик, інструктор − старший кулеметник 2-ї роти спецпідрозділу «Ягуар» калинівського полку Національної гвардії України (військова частина 3028 Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ). Залишились дружина та донька. Загинув поблизу Слов'янська. Гелікоптер Мі-8МТ після розвантаження продуктів харчування та проведення ротації особового складу на 5-му блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий. 31 травня похований на Алеї Слави Центрального міського кладовища Вінниці.

6. Ліпський Віктор Володимирович 29 травня 2014

Народився 11 січня 1983 в с. Малі Кутища, Вінницька область. Прапорщик, інструктор − старший кулеметник відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпідрозділу «Ягуар» калинівського полку Національної гвардії України (військова частина 3028 Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ). Залишились дружина та 10-річний син. Загинув поблизу Слов'янська. Гелікоптер Мі-8МТ після розвантаження продуктів харчування та проведення ротації особового складу на 5-му блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий. 31 травня похований на кладовищі рідного села

7. Могилко Костянтин Вікторович 6 червня 2014 Герой України (посмертно).

Народився 27 травня 1978 у  Вінниці. Підполковник, командир літака, командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15-ї окремої бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України (авіабаза Бориспіль). Залишились дружина і двоє дітей — 10-річна донька і 2-річний син. 26 червня похований у Вінниці на кладовищі у Пирогове.

8. Камінський Сергій Васильович 6 червня 2014

Народився 30 квітня 1975 в м. Ямпіль, Вінницька область. Майор, заступник командира ескадрильї з виховної роботи 15-ї окремої бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України (авіабаза Бориспіль). Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Член екіпажу збитого над Слов'янськом транспортного літака АН-30Б, що здійснював спостережний політ у зоні АТО. Коли літак почав падати на житлові квартали Слов'янська, пілоти, ціною власного життя, скерували його за межі міста. 10 червня похований на Книшовому меморіалі у Борисполі

9. Вінніченко Віталій Павлович 14 червня 2014

Народився 1 серпня 1973 в м. Жмеринка, Вінницька область. Навчався в Академії прикордонних військ ім. Б. Хмельницького, також мав освіту менеджера. Майор Державної прикордонної служби України, викладач 18-го Навчального центру підготовки молодших спеціалістів. Залишилась дружина та 11-річний син. На околиці Маріуполя, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів Державної прикордонної служби. Обстріл вівся з автоматів, гранатометів та снайперської зброї. Перебував у машині, що рухалася у хвості колони. Куля влучила йому в бік (розірвала печінку), під бронежилет, у незахищену зону під рукою. 18 червня відбулися прощання із загиблим і панахида; похований на кладовищі рідного міста.

10. Коган Андрій Ігорович 26 червня 2014

Народився 26 квітня 1974 на Вінниччині. Сержант, командир відділення протитанкового взводу 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Проживав з дружиною та дітьми у військовому містечку села Велика Піч Житомирської області. Загинув під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 підСлов'янськом (в районі селища Мирне)

11. Ординський Леонід 28 червня 2014

1973 року народження, с.Чемериси-Барські Барського району Вінницької області. Молодший сержант 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади, мобілізований з резерву 27 березня. Працював електриком у будинку управлінні. Залишились дружина і 15-річний син. Загинули під час обстрілів бойовиками позицій сил АТО під Слов'янськом. Зокрема, з мінометів — блокпост силовиків на перетині доріг на Слов'янськ та Красний Лиман (біля села Карпівка). Похований у місті Бар на католицькому цвинтарі.

12. Бровінський Андрій Анатолійович 2 липня 2014

Народився 6 січня 1974, РСФСР. Проживав у місті Могилів-Подільський Вінницька область. Рядовий, кулеметник 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області «Вінничина». Коли Андрію було 13 років батьки переїхали в Україну. Загинув в ніч на 2 липня під час мінометного обстрілу сил АТО бойовиками біля державного кордону.

13. Крилов Андрій Альфредович 4 липня 2014

1976 року народження. 

14. Саванчук Віктор Юрійович 9 липня 2014

21 рік, с. Яланець Томашпільський районВінницька область. Солдат, кулеметник групи 8-го окремого полку спеціального призначення. Закінчив Одеський ліцей морського транспорту, у 2013 році пішов на армійську службу. Загинув під час бою, який виник після обстрілу терористами з кулемета машини «Урал», що потрапила в засідку в районі села Муратове, Луганська область.

15. Глущак Олег Миколайович 11 липня 2014

31 рік, Могилів-Подільський Вінницька область. Сержант 24-го Могилів-Подільського прикордонного загону, фахівець у галузі зв'язку. Залишилась дружина та 4-річна донька. Зранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський».

16. Муравський Сергій Сергійович 13 липня 2014

Народився 8 червня 1986, Хмільник Вінницька область. Старший солдат, розвідник 8-го окремого полку спецпризначення(Хмельницький). Не одружений, був єдиною дитиною у матері. Загинув у бою під час операції з розблокування оточеного терористами міжнародного аеропорту Луганська.

17. Майборода Дмитро Олександрович 14 липня 2014 Герой України (посмертно).

Народився 17 квітня 1980 у  Вінниці. Майор, військовий льотчик 1-го класу, командир екіпажу Ан-26 з аеропорту «Вінниця» (Гавришівка). Військово-транспортний літак Ан-26, бортовий номер 19, яким виконувалось завдання із перевезення вантажів та десантування парашутним способом матеріально-технічних засобів, було збито на висоті 6500 м в районі Краснодона Луганської області, він впав поблизу села Давидо-Микільське. Похований у Вінниці 29 вересня, на Алеї Слави Центрального кладовища

18. Шкарбун Дмитро Павлович 14 липня 2014

Народився 25 липня 1977 у м. Вінниця. Майор, військовий льотчик 3-го класу, другий пілот Ан-26 з аеропорту «Вінниця» (Гавришівка). Залишились дружина та двоє маленьких дітей. Військово-транспортний літак Ан-26, бортовий номер 19, яким виконувалось завдання із перевезення вантажів та десантування парашутним способом матеріально-технічних засобів, було збито на висоті 6500 м в районі Краснодона Луганської області, він впав поблизу села Давидо-Микільське. Похований у Вінниці 29 вересня, на Алеї Слави Центрального кладовища

19. Коваленко Юрій Вікторович 15 липня 2014

Народився 16 липня 1977 в м. Бершадь Вінницька область. Підполковник, заступник командира загону спеціального призначення військової частини В2336 3-го окремого полку спецпризначення (Кіровоград) ГУР Міноборони України. Виріс у сім'ї військового. Закінчив Одеський військовий інститут, служив у Дніпропетровську та Кіровограді. Залишилась дружина та дві доньки, 14 і 4 років. Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. Військових обстріляли з мінометів.

20. Чорноус Володимир Михайлович 19 липня 2014

1988 року народження, с. Панасівка (Козятинський район) Вінницька область. Старший лейтенант, командир зенітно-ракетного взводу роти вогневої підтримки 15-го окремого гвардійського гірсько-піхотного батальйону 128-ї механізованої бригади. Виховувався бабусею і дідусем. З 2009 року проходив службу у військовій частині А1778 в місті Ужгород. Залишилися дружина та син 2013 р.н. Група військових виїхала з аеропорту Луганська на зустріч колоні, що рухалась до них із підкріпленням, та попала під обстріл артилерії терористів.

21. Муха Володимир Олександрович 21липня 2014

Народився 28 березня 1994. Загинув виконуючи бойове розвідувальне завдання в м.Сватове Луганської області

22. Савченко Олександр Юрійович 22 липня 2014

Народився 15 червня 1992 в смт. Крижопіль, Вінницька область. Старший солдат, навідник-оператор 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів) 13-го армійського корпусу Збройних сил України. Навчався на факультеті судноводіння та енергетики суден Севастопільського військово-морського інституту ім. Нахімова. З 19 липня мав продовжити навчання на факультеті військово-морських сил Одеської військової Академії, однак на той час підрозділ перебував у так званому «Довжанському котлі». Загинув у бою в прикордонній зоні в Луганській області біля КПП «Довжанський».

23. Черкасов Володимир Юрійович 24 липня 2014

Народився 3 червня 1989 в с. Ольгопіль (Чечельницький район) Вінницька область. Сержант, старший розвідник-снайпер 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 (Хмельницький). Був єдиною дитиною у своїх батьків. Служив контрактником в українській армії. Під час патрулювання в районі міста Первомайськ (Луганська область) спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. У бою отримав важкі поранення, помер у шпиталі. Поховали Володимира у селі Кожухівка (звідти родом батьки Володі).

24. Дмитренко Павло Петрович 27 липня 2014

Народився 10 серпня 1970 в с. Джурин Вінницька область. Старший солдат Могилів-Подільського прикордонного загону Державної прикордонної служби. Закінчив Мазурівське СПТУ № 38 в 1988 році. Мешкав із сім'єю у м.Могилів-Подільський. Залишилась дружина та дорослий син. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). За інформацією Держприкордонслужби було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «Довжанський» (Луганська область). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів.

25. Соколовський Віктор Іванович 27 липня 2014

Народився 24 грудня 1986 в с. Озаринці Вінницька область. Старший сержант Могилів-Подільського прикордонного загонуДержавної прикордонної служби. За спеціальністю фельдшер. В 2006 році закінчив Могилів — Подільський медичний коледж. Неодружений. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). За інформацією Держприкордонслужби було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «Довжанський» (Луганська область). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів.

26. Блажко Володимир Олексійович 27 липня 2014

Народився 25 червня 1982. Загинув під обстрілом «Град» на прикордонному пункті пропуску «Довжанський».

27. Дзюбелюк Олександр Миколайовия 27 липня 2014

23 липня 1990. Загинув під обстрілом «Град» на прикордонному пункті пропуску «Довжанський».

28. Римар Ігор Віталійович (псевдо «Сірко») 27 липня 2014

9 липня 1962, Могилів-Подільський Вінницька область. Проживав у м. Київ. Боєць батальйону «Айдар». Залишилась сім'я у Києві, мати на Вінничині та сестра. Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.

29. Коврига Сергій Володимирович (псевдо «Лялік») 27 липня 2014

17 квітня 1962, Могилів-ПодільськийВінницька область. Проживав у Гайсині. Підполковник запасу, боєць батальйону «Айдар» Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.

30. Менюк Станіслав Петрович 27 липня 2014

9 лютого 1991, Гайсин Вінницька область. Боєць батальйону «Айдар». Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.

31. Шпіганевич Тарас Анатолійович 4 серпня 2014

16 червня 1994, Чернятин (Жмеринський район) Вінницька область. Солдат, водій БТР 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади.  Під час бою під Дебальцеве Донецької області (за іншими даними під Торезом) був підбитий у БТРі. Коли його витягали з палаючого БТРа, то снайпер встиг завдати двох пострілів — один у ногу, інший — у плече. Спочатку був доправлений до харківського шпиталю, а потім вночі літаком до Києва у Головний військово-клінічний шпіталь Міноборони. Лікарям довелося ампутувати ліву ногу десантника вище коліна, намагалися врятувати пришиту ліву руку. Тарас втратив дуже багато крові, після переливання крові з'явились ускладнення з нирками. 4 серпня Тарас помер на лікарняному ліжку.

32. Бойко Сергій Олександрович7 серпня 2014

19 років, Крижопіль Вінницька область. Солдат Державної прикордонної служби, курсант Навчального центру ДПСУ в Оршанці. Загинули під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили таАмвросіївки. Прорив тривав три доби.

33. Присяжнюк Ігор Васильович 7 серпня 2014

11 січня 1977, Вінниця. Старший прапорщик Південного регіонального управління Державної прикордонної служби. Провідний український каноїст, багаторазовий чемпіон України з веслування, майстер спорту, учасник національної збірної України. Залишилися батьки, дружина та 4-річний син. Загинув під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили таАмвросіївки. Прорив тривав три доби. Загін Ігора обороняв пункт пропуску Довжанський. Під час виходу з оточення між 9 та 10 годинами по колоні було відкрито шквальний вогонь із РСЗВ «Град» з території Росії. Ігор їхав в автомобілі УАЗ, поряд з яким розірвався снаряд, машина спалахнула і вибухнула. Після ідентифікації за результатами проведених експертиз поховання героя 31 січня 2015 року на Алеї Слави Центрального кладовища Вінниці

34. Майборода Сергій Миколайович11 серпня 2014

1988, Ладижин Вінницька область. Стрілець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Був миротворцем та служив у «гарячих точках» в Африці. Залишилась дружина, 4-річний син та 1-річна донька. Загинув під час обстрілу з БМ-21 «Град» та танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район)Донецької області. О четвертій ранку його тіло знайшли побратими. Сергія і ще одного військового накрила бетонна плита, зруйнована під час артилерійського обстрілу

35. Притика Олександр Андрійович 12 серпня 2014

4 червня 1965, Нова Ободівка Вінницька область. Боєць 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області. Служив на Балтійському флоті в званні старшого матроса, з 1988 по 1991 рр. служив в рядах Міністерства Внутрішніх Справ. Працював в колгоспі механізатором, з 1993 року — слюсар Ободівського цукрового заводу, довгий час працював в Тростянецькій дільниці Гайсинського міжрайонного управління газового господарства. За інформацією військового комісаріату, помер у шпиталі від отриманих ран.

36. Дубик Петро Борисович 14 серпня 2014

14 липня 1983. Загинув мінбометним обстрілом в м. Амвросіївка Донецької області.

37. Мушта Максим Олександрович 17 серпня 2014

22 липня 1989, Вінницька область. Старшина, старший інструктор-кулеметник БТР роти оперативного призначення на бронетранспортерах спецпідрозділу «Ягуар» Національної гвардії, військова частина 3028 (Калинівка). Після закінчення вінницького коледжу у 2008 році пішов служити за контрактом. Залишились дружина та 1,5-річний син. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Під час звільнення від терористів міста Ясинувата(Донецька область) гвардійці потрапили під ракетно-артилерійський обстріл. Снаряд пробив броню БТРа, Максим загинув від отриманих поранень.

38. Москаленко Антон Якович 21 серпня 2014

19 січня 1991, Жмеринка Вінницька область. Старший солдат, старший стрілець 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області. Студент спеціальності «Правознавство» Вінницького соціально-економічного інституту. Призваний за мобілізацією. Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями поблизу Новоазовська.

39. Пікус Євгеній Михайлович 25 серпня 2014

14 вересня 1979, Вінниця. Підполковник, старший офіцер з реєстрації та паспортної роботи відділу прикордонного контролю та реєстрації штабу Східного регіонального управління (І категорії)Державної прикордонної служби. Закінчив Академію прикордонних військ у Хмельницькому. Служив у штабі Східного регіонального управління ДПСУ в місті Харків. Останні півтора місяці захищав кордон у Луганській області. За чотири дні до загибелі був нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Залишилися батьки, старша сестра і брат-близнюк (теж прикордонник).

40. Школьний Олег Андрійович 28 серпня 2014

19 квітня 1990, Старостинці Вінницька область. Проживав в м. Київ. Сержант, розвідник 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь»ЗСУ. Навчався у Київському будівельному училищі на столяра. Два роки відслужив за контрактом в прикордонних військах на кордоні з Молдовою. Працював на авіаційному заводі в Києві. Коли на Сході розпочалися бойові дії, був мобілізований. Залишились батьки та сестра. Двоюрідний брат Олега з того ж батальйону, був разом із ним в день його смерті. Біля смт Комісарівка (Луганська область) поблизу Дебальцеве військові зробили коридор для вивезення поранених бійців Нацгвардії. Все йшло за планом, але в останню мить почався обстріл з гранатометів. Олег йшов останнім, прикриваючи групу, і був смертельно поранений осколком у голову. Про загибель сина батькам повідомили російські бойовики з його телефону в цинічній формі.

41. Івкун Василь Дмитрович 30 серпня 2014 орієнтовна дата

6 січня 1983, Ямпіль (місто) Вінницька область. Оператор навідник БТР. Військовослужбовець ЗСУ. Виріс в сім'ї селян-хліборобів, навчався в сільськогосподарській школі, де набув фаху комбайнера і тракториста. Відслужив армію, повернувся до рідного міста, працював спочатку в колишньому совгоспі, так як і батьки, потім на приладобудівному заводі і в товаристві «Спектр». На весні був призваний за мобілізацією. Загинув в боях під Іловайськом (Донецька область). Хлопець загинув, сказавши на останнє своїй матері: «Мама, танки».

42. Дремлюх В'ячеслав Анатолійович 29 серпня 2014 орієнтовна дата

23 вересня 1991, Бершадь Вінницька область. Військовослужбовець 7-го полку армійської авіації(Сухопутні війська Збройних Сил України). Мобілізований 19 червня. Залишилась мати, сестра та наречена. Загинув під Іловайськом (Донецька область). Зв'язок з військовим перервався у четвер 28 серпня. Поховали В'ячеслава 6 вересня у Бершаді.

43. Катрич В'ячеслав Степанович 29 серпня 2014

35 років, Калинівка (місто) Вінницька область. Сержант міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Свого часу проходив строкову службу у спецпідзрозділі «Ягуар» у Калинівці. Був призваний у липні. Залишилась дружина та 10-річний син. Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення.

44. Халус Руслан Петрович 29 серпня 2014

5 квітня 1977, Козинці (Липовецький район)Вінницька область. Капітан, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Навчався в Київському інституті Сухопутних військ, на автомобільному факультеті. Після одержання диплому інженера-механіка з 1999 до грудня 2003 року служив на різних посадах в Збройних силах України, звільнився в запас у військовому званні капітана. У березні 2014 року пішов добровольцем на захист Батьківщини. Загинув в боях поблизу Іловайська (Донецька область) під час виходу колони з оточення.Під час виходу з «іловайського котла» загинули 9 бійців батальйону «Миротворець», ще один зник безвісті.

45. Кифоренко Борис Борисович 29 серпня 2014

11 квітня 1974, Демівка (Чечельницький район)Вінницька область. Полковник (військове звання отримав 25.08.2014 р.), командир 121-го окремого лінійно-вузлового полку зв'язку Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А1214 (смт Черкаське Дніпропетровська область). Проживав в Одесі, командував 1-м батальйоном Одеського окремого полку зв'язку ППО командування «Південь», потім був переведений до 121-го полку зв'язку. Залишилися дружина та дві доньки, тринадцяти та одного року. Загинув смертю хоробрих під час виходу з оточення поблизу м. Іловайськ. Полковник отримав поранення, після чого його застрелив чоловік у формі російської армії.

46. Ковальчук Віктор Євгенійович 31 серпня 2014

8 грудня 1992, Козятин Вінницька область. Лейтенант, командир взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади. Обрав військову кар'єру, пішовши по стопах дідуся та батька. Військовий у п'ятому поколінні. У 2014 році закінчив навчання в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет аеромобільних військ та розвідки, після чого поїхав у зону проведенні АТО. Батько Віктора викладав фізкультуру у Києві, полишив роботу та пішов добровольцем у Нацгвардію. Пробув у Слов'янську півтора місяця. А Віктор поїхав в зону АТО 1 серпня, охороняв луганський аеропорт. Загинув від смертельного поранення під час бою з російськими військовими формуваннями біля Георгіївки під Луганськом. Мати загиблого бійця після поховання свого сина відмовилася від грошової матеріальної допомоги у 10 тис. грн., яку обласна державна адміністрація надає кожній родині загиблих героїв, натомість попросила передати ці кошти у військовий госпіталь для поранених хлопців.

47. Наумов Вадим Олександрович 1 вересня 2014

18 вересня 1992, Козятин Вінницька область. Солдат строкової служби, снайпер 8 роти 3 батальйону 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України, в/ч 3027, колишній спецпідрозділ МВС «Барс» (Нові Петрівці). Екс-гітарист козятинського метал-гурту «AroS». Залишились батьки. 1 вересня після того, як ворог напав на колону військових під селом Василівка (Старобешівський район) Донецької області, по рації передав командиру, що поранений в ногу. Коли прийшло підкріплення, Вадима не знайшли. Майже через три місяці його тіло було виявлене пошуковцями в одному з моргів Донецька. Вадим загинув від гострої кровотечі від наскрізного поранення в стегно. Після проведення експертизи ДНК похований 23 грудня у Козятині.

48. Скиба Олександр Сергійович 5 вересня 2014

5 січня 1974, Сутиски Тиврівський район Вінницька область. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Працював у міліції, звільнився через астму. Займався громадською діяльністю. Був активним учасником Революції Гідності. Член громадського формування з охорони громадського порядку «Патріоти Тиврівщини». З початком АТО добровольцем пішов на фронт. Залишились батьки та сестра. Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Впізнаний за експертизою ДНК серед похованих в Старобільську невідомих героїв. 8 лютого 2015року Олександра перепоховали у рідному селищі.

49. Багнюк Олександр Олександрович 12 вересня 2014

1977, Іллінці Вінницька область. Проживав в місті Біла Церква. Майор, заступник командира 3-го механізованого батальйону з озброєння 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). З 1 березня перебував у зоні АТО, завжди на передовій. Залишилися дружина, син та донька шкільного віку.Загинув в бою на передовій від осколкового поранення в районі Старобешеве — Волноваха(Донецька область) під час артилерійської та танкової атаки російських агресорів на командно-спостережний пункт.

50. Дерен Сергій Васильович 21 вересня 2014

20 років, Русава Вінницька область. Солдат, військовослужбовець Національної гвардії України. Після закінчення професійно-технічного закладу був призваний на військову службу. Мріяв продовжити військову кар'єру, навчатися у виші. Загинув від осколкового поранення в голову на блок-посту, де перевіряв транспортні засоби на в'їзді до м. Маріуполь. Диверсійна група терористів у складі 5 чоловік на автомобілі «Газель» обстріляла з мінометів блок-пост і приватні будинки на вулиці Таганрозькій. Також був поранений 15-річний підліток і 36-річний маріуполець, який підвозив воду на блок-пост.

51. Коваль Михайло Андрійович 21 вересня 2014

4 листопада 1979. Загинув в бою біля міста Дебальцево, вогнепальне поранення шиї з ушкодженням кровоносних судин.

52. Долейко Андрiй Сергiйович 23 вересня 2014

11 грудня 1989, Крижопіль Вінницька область. Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). Закінчив училище в Одесі за фахом електромонтажник. 6 років служив у ЗСУ (з березня 2008 по березень 2014) був у складі миротворчої місії в Косово. Під час повернення з відпустки до військової частини загинув у ДТП.

53. Калізінов Шайдула Хайдулович 2 жовтня 2014

Загинув рятуючи поранених в Донецькому аеропорту.

54. Кулібаба-Бухов Віктор Анатолійович 7 жовтня 2014

4 лютого 1979, Сутиски Вінницька область. Солдат, стрілець-гранатометник гранатометного взводу батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Мобілізований 29 серпня. Був охоронцем, робив євроремонти, працював у страховій компанії. Залишилась дружина та 11-річний син. Близько 15-ї години був смертельно поранений поблизу Дебальцеве, накривши своїм тілом побратима під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями

55.Москалюк Олександр Васильович 13 жовтня 2014

25 лютого 1963, Вернигородок Козятинський районВінницька область. Військовослужбовець 3-го резервного батальйону Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Працював адвокатом. Мобілізований 7 серпня, односельці допомогли коштами і придбали обмундирування й засоби індивідуального захисту. Загинув під мінометним обстрілом під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-посту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. Дружині Олександра дзвонили російські найманці з кавказьким акцентом та пропонували викупити тіло чоловіка за 20 тис. доларів. 27 жовтня тіло було вивезене з місця бою разом із загиблими айдарівцями.

56. Богданов Олег Миколайович 29 жовтня 2014

16 липня 1984, Очеретня (Погребищенський район)Вінницька область. Солдат, оператор протитанкового взводу 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області «Вінничина». Виріс в багатодітній сім'ї. Пішов в АТО добровольцем у серпні. Не одружений. Залишилися мати, двоє братів і три сестри. Був смертельно поранений осколками міни під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями позицій сил АТО поблизу с.Гранітне (Тельманівський район) на півдні Донецької області.

57. Колівошко Олександр Володимирович 31 жовтня 2014

5 листопада 1992, Гарячківка Вінницька область. Молодший сержант, помічник гранатометника 3-го резервного батальйону Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Призваний за мобілізацією у серпні. Близько 16-ї години російські бойовики обстріляли з мінометів 29-й блокпост на трасі «Бахмутка» (Т1303) неподалік від смт Донецький (Луганська область). Через пряме влучення міни в бліндаж один боєць загинув, ще троє поранені

58. Хитрик Геннадій Васильович 2 листопада 2014

26 липня 1976, Магадан РРФСР. Проживав у смтСтрижавка Вінницька область. Підполковник (посмертно), начальник групи бойової та спеціальної підготовки військової частини Національної гвардії України, в/ч 3012 (Одеса). Виріс у сім'ї військового. У 1993 році вступив до Хмельницького інституту Прикордонних військ України, 20 років віддав військовій службі. Залишився син від першого шлюбу та двоє дітей від другого, а також батьки та брат, який теж несе службу в зоні АТО. Геннадій помер від отриманих поранень у лікарні Маріуполя. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Похований у Стрижавці.

59. Пронін Вадим Олександрович 4 листопада 2014

20 вересня 1980, Зятківці Гайсинський район Вінницька область. Молодший сержант, командир відділення снайперів 128-ї гірсько-піхотної бригади, в/ч В4673 (Мукачеве). Був спортсменом, грав у футбол, волейбол, теніс, займав призові місця у районних змагання з легкої атлетики. Після двох років армії вступив у Рівненське вище професійне училище ДСО при МВС України. По закінченні навчання переїхав до Києва, де працював інспектором супроводу інкасацій. Останні роки проживав уГайсині. У травні добровольцем пішов до військкомату, 1 серпня був мобілізований і з 31 серпня перебував у зоні АТО. Залишились мати, сестра, дружина та син. Під час виконання бойового завдання підірвався на розтяжці поблизу селища Рідкодуб (Донецька область) в районі Дебальцеве.

60. Каплінський Олександр Валерійович 16 листопада 2014

4 квітня 1979, Вінниця. Підполковник (посмертно), старший офіцер групи бойової та спеціальної підготовки військової частини 3008 Національної гвардії України (Вінниця). Мав вищу освіту. Залишилася дружина та двоє дітей, 3-річна донька і 11-річний син. Близько 10:00 російські бойовики з гранатометів обстріляли блокпост сил АТО на перехресті між містами Золоте та Гірське (Луганська область), в районі траси «Бахмутка». Від осколкового поранення в голову Олександр помер у міській лікарні Лисичанська.

61. Яжу?