2 трав. 2018 18:16

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:52
Україна
0

79

0

Земельна реформа в Україні: стан, тенденції та прогнози. Що кажуть фахівці

Земельна реформа в Україні: стан, тенденції та прогнози. Що кажуть фахівці

 Земельна реформа в Україні: стан, тенденції та прогнози. Що кажуть фахівці  


Земельна реформа в Україні: стан, тенденції та прогнози. Що кажуть фахівці

 Наприкінці 90-х років земля колишніх колгоспів була поділена в Україні на невеличкі частки - паї, - та була надана у приватну власність громадян – колишнім працівникам цих колгоспів. Цей процес був дещо подібний до безкоштовної приватизації квартир міськими мешканцями.

Але, передавши землю у власність громадянам, права розпоряджатися цією землею в громадян майже одразу ж і забрали. У 2001 році Верховною Радою було запроваджено мораторій на продаж землі сільскогосподарського призначення. Цей крок планувався як тимчасовий захід, який захистить українську землю від скупчення в руках вузького кола заможних людей. Але «тимчасовість» цього заходу триває вже майже 16 років. На сьогодні під мораторієм в Україні знаходиться 40 млн. га. Це94% всіх сільськогосподарських земель, або 66% всієї території України.

Земельна реформа давно стала політичною страшилкою в Україні. На цю тему багато хто спекулює і лякає українців: що буде, якщо провести чи не провести реформу ринку землі. Розібратися в цьому складно, тому ми попросили консультанта Світового Банку з питань земельної реформи Дениса Нізалова пояснити, що відбувається навколо земельної реформи.

Земельна реформа в Україні: стан, тенденції та прогнози. Що кажуть фахівці

- Що таке земельна реформа і чому вона потрібна?

- З 2001 року в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Тобто це - тимчасова заборона приватним власникам і державі легально та відкрито продавати певні категорії сільськогосподарських земель. Його ввели майже відразу після того, як ці землі приватизували. Ринок тільки починав формуватися і мораторій вводився на обмежений час, щоб законодавчо його врегулювати й уникнути хаосу.

Проте тимчасове стало постійним і мораторій вже 17 років стримує розвиток української економіки, обмежує право майже 7 мільйонів громадян вільно розпоряджатися своєю власністю, зумовлює вкрай низькі ціни на оренду землі, призводить до бідності цих 7-ми мільйонів, не сприяє притоку інвестицій. Не кажучи вже про те, що наслідком мораторію стало створення тіньового ринку і простору для корупції.

У той же час, запровадження ринку землі пов’язано з певними ризиками, саме тому дискусія точиться навколо дилеми: з одного боку, ця реформа може дати поштовх українській економіці, з іншого – потрібно уникнути негативних наслідків. Отже, земельна реформа – це комплексне рішення, яке має запустити ринок земель сільськогосподарського призначення з урахуванням різних інтересів та з запобіжниками щодо можливих ризиків.

- Чому реформа землі відбувається так довго?

- Це пов’язано з проблемами України, які виникли ще на початку 90-х років. Тоді 6,9 мільйонів громадян – колишніх членів колгоспів/радгоспів - змогли отримати у власність земельні паї, на яких раніше працювали. Це склало близько 27,7 млн. гектарів. Але на той час ринок тільки починав формуватися, багато хто боявся повторення ваучерної приватизації і концентрації землі в обмеженого кола власників (що люди «продадуть все за ковбасу»), тож мораторій розглядався як тимчасовий захід.

Проте мораторій швидко знайшов своїх бенефіціарів, це, - в першу чергу, корупціонери-чиновники, які здають державну землю в оренду з вигодою для себе. Факт залишається фактом: Україна щорічно втрачає від $0,7 до $1,5 млрд. (у вигляді додаткових інвестицій, місцевих доходів і доходів землевласників), які могла би отримувати у разі скасування мораторію.

До речі, земельна реформа – одна з найбільш складних за своєю реалізацією. Вона стосується дуже суперечливих питань: перерозподілу прав власності, організації реєстру прав та кадастру, формування мільйонів земельних ділянок. Тобто рішення має бути комплексним.

- Хто зараз володіє землями сільськогосподарського призначення в Україні?

- Близько 71% території України (42,7 млн га) - землі сільськогосподарського призначення. Понад 10 млн. га цих земель належать державі. 1,0 млн. га – приватна власність юридичних осіб. Близько 27,7 млн. га – власність приватних осіб.

Таким чином, Україна має 6,9 мільйонів селян-землевласників, понад 4 мільйони з яких - здають землю в оренду.

Майже 21,5 млн. га землі сільськогосподарського призначення обробляється приблизно 45 тис. компаній.

Крім того, сільським господарством займається понад 2 млн. людей, які ведуть його самостійно, переважно, - на власних паях.

- Чому мораторій – це погано? Хто втрачає від мораторію?

- Мораторій негативно впливає як на окремих громадян, так і на економіку України в цілому. В першу чергу, від нього втрачають власники земель. Адже мораторій не лише обмежує їх право продавати землю, він є причиною вкрай низьких цін на оренду. Наразі у власників є два способи заробляти: самостійно обробляти її і вирощувати продукцію або здавати в оренду. Проте, враховуючи що приватизація землі відбулася наприкінці 90-х років, понад 50% власників – люди пенсійного віку, вони не можуть обробляти її самостійно чи продати, тож залишається тільки здавати її в оренду.

Як наслідок, маємо наступну ситуацію: за розрахунками експертів, в Україні ціна на оренду в 5 разів нижча, ніж могла би бути в умовах відкритого ринку.

При цьому земля дуже роздрібнена між багатьма власниками. Середній розмір паю - приблизно 3,6 га, буває, що пай розташований всередині поля, через що його майже не можливо здати в оренду на конкурентних засадах. А відсутність ринку унеможливлює укрупнення земельних угідь. Перед власниками постає вибір: або ціна, яку дають, або нічого.

В результаті кожен власник отримав в 2017 в середньому $50 за оренду одного гектару, натомість міг би отримувати $250. Якщо враховувати середні розміри одного паю, то власники втрачають $450-600 щорічно. А це майже 4,6 мільйонів громадян України, переважна частина яких – пенсіонери. Для них ці кошти означають нормальне життя: ліки, здорове харчування, відпочинок.

Та негативний вплив мораторію не обмежується лише власниками земель. Він також поширюється на малих фермерів, які зараз орендують частину цієї землю, та на якість господарювання в принципі.

Сьогодні фермери, які працюють на землі, не можуть отримати її у власність, в результаті, земля залишається у неефективних власників і не дістається тим, хто міг би вкладати у неї та розвивати її потенціал. Більше того, навіть власники, які самостійно обробляють землю, не можуть нормально розвиватись, бо для цього їм потрібні гроші, а інвестиції не йдуть туди, де немає ринку.   

Мораторій також зумовлює безвідповідальне ставлення до землі, через що вона виснажується. Наразі більша частина землі обробляється орендарями. Багато з них не зацікавлені дбати про землю в довгостроковій перспективі, вигідніше вижати з неї все, що можна, в найближчий час. Це - не їх власність.

І найголовніше, мораторій – є джерелом корупції. У нас понад 10 млн. га землі - в державній власності, вона не приватизується громадянами України, а здається в оренду через руки державних чиновників. Значна частина цієї землі не внесена в кадастр і ніхто не знає, хто справді заробляє на ній.

Через таку корупцію, відсутність інвестицій та зацікавлених власників мораторій суттєво стримує розвиток сільської місцевості в регіонах , по суті, - грабує громадян України. Кому ж тоді це вигідно?

- Кому вигідний мораторій?

- Найперше, чиновникам-корупціонерам, які нечесним шляхом заробляють на оренді та приватизації державної землі, і олігархам, що намагаються консолідувати величезні її обсяги у своїх руках. 

- Якою буде реформа? Чи скуплять все іноземці/великі агрохолдинги?

- Ті проекти реформи, які зараз розробляються, містять комплексні рішення. Ринок землі відкривається, але відкривається виключно для громадян України. Найближчі 10 років, як мінімум, іноземці не матимуть доступу до цього ринку. Також обмежується кількість землі, яку можна придбати в одні руки, щоб олігархи не могли скупити все за безцінь. Таке обмеження може бути до 150-300 га для фізичних осіб і трохи більше - для юридичних осіб. Реформа буде спрямована на розвиток малого та середнього фермерства, тому передбачається, що фермери отримають допомогу і зможуть придбати землю: через кредитування, надання розстрочок, державних гарантій і т.д.

За інформацією Вінницького прес-клубу