Життя після вибухів: Павлівка рік потому. Репортаж

 26 вересня 2017 року Вінницька область стала епіцентром надзвичайних подій – о 21.45 на арсеналі в Калинівці внаслідок пожежі почали вибухати боєприпаси. До центру України, території віддаленої від військового конфлікту, була прикута увага чи не всього світу. В ту ніч евакуювали людей, які мешкали в 5-кілометровій зоні біля арсеналу, тоді дивом всі залишились живі. Наслідки надзвичайної ситуації на території арсеналу ліквідовують до сьогодні. На відновлення зруйнованих будівель витратили близько 55 мільйонів гривень, але не у всіх хатах люди закінчили ремонти. Сім’я, де після вибухів передчасно народилися двійнята, досі мріє провернутися до своєї оселі. Всі кошти витрачають на її відновлення.

Через рік після вибухів редакція Вiнниця.info підготувала репортаж, як живуть в Павлівці – одному з населених пунктів, що найбільше постраждав внаслідок вибухів.

До оновленої школи їздять на велосипедах

Основна будівля школи, яка зведена на початку минулого століття і постраждала після вибухів – відновлена. Там відремонтували дах і замінили всі вікна. Аби заощадити кошти, викладачі самі зашили тюлі, які були посічені осколками снарядів. Зараз, окрім зашитих в актовій залі штор, у школі нічого не нагадує про події минулого року. Діти навчаються в світлих просторих класах, на подвір’ї припарковані сотні роверів, на яких приїхали учні, викладачі та працівники навчального закладу.

«Фактично у кожному будинку є по два велосипеди. У нас дома їх шість. Починаючи від маленького, який купили сину у дитинстві, до звичайних, для дорослих», - говорить Віктор Кособуцький.

«Із 412 учнів, що на 15 осіб більше за минулий рік, на шкільному автобусі привозять 120 дітей, з них 24 першокласника», - каже Тетяна Шуманська, директор школи села Павлівка.

Цього року у Павлівці 42 учні пішли до першого класу. Приступили вони до навчання у окремому одноповерховому приміщенні школи.

«За сприяння Європейського Союзу зробили ремонт фасаду. За 95 тисяч гривень з місцевого бюджету зробили всі внутрішні роботи», - перераховує сільський голова Павлівки Віктор Кособуцький.

У дворі школи встановили контейнери для роздільного збору сміття. Виручені кошти від здачі вторинної сировини складають для облаштування шкільного двору.

У селі вперше з’явилися спортивні секції для дітей

Через руйнування після вибухів у Павлівці швидкими темпами завершили ремонт у Будинку культури та спортивній залі сільської школи, які до цього лише планували ремонтувати.

«Спортзал ми вирішили задіяти не лише під шкільні планові заняття. Вперше відкрилися гуртки та секції, які працюють там. Тепер діти займаються футболом та настільним тенісом. Зробили якісний ремонт Будинку культури. Внутрішні роботи за бюджет сільради та району. Там замінили дах, який постраждав від вибухів за державний кошт. Нині тривають роботи по утепленню. У центрі села в найближчих планах будівництво дитячого майданчика», - акцентує Віктор Васильович. 

Також сільський голова говорить, що за рік у селі зросла народжуваність на 5-7 відсотків.

 

Нові інвестиції в село

У 500 метрах від арсеналу, в Павлівці, інвестор побудує 30-мегаватну сонячну електростанцію.

«Із заводом по виготовленню сонячних панелей, який будується у Вінниці, вже є домовленість про встановлення сонячних панелей на території нашого села. Ми нині в активній фазі оформлення документів. Що цікаво, майданчик, який їх зацікавив, знаходиться буквально у 500 метрах від арсеналу. Але інвестор розуміє, що все має бути добре. Готовий вкладати гроші. Тому у нас скоро з’явиться 30-мегаватна станція. До кінця року завершимо з документами, а з наступної весни почнеться будівництво. На станції працюватиме близько 30 наших селян», - розповів сільський голова Павлівки Віктор Кособуцький.

У селі, де мешкає близько 4 тисяч осіб, активно розвивається і підприємництво. Багато людей задіяні у будівництві, фермерстві. Займаються вирощуванням ягід та саджанців. Цього року до Павлівки почали переїжджати молоді родини з Вінниці.

«Коли село прогриміло на всю країну, багато хто про нас дізналися. Дізналися, що розташовуємося недалеко від Вінниці. Вчора прописали у селі родину з чотирьох людей. Кілька днів тому купили хату. Переїжджають до нас з Вінниці. І це не перший випадок, коли до нас переїжджають з обласного центру. До Вінниці їзди 20 хвилин. Дорога хороша. До нас їдуть з дітьми молоді родини, віком до 40 років», - говорить сільський голова.

 

Двійнята, які народилися 7-місячними, відсвяткують перший День народження

1 жовтня перший день народження святкують Назар та Богдан Бурлака з села Павлівка. Через вибухи на військовому арсеналі поблизу села, хлопці народилися передчасно, на сьомому місяці вагітності мами Олени.

З Оленою та двійнятами зустрічаємося у Калинівці, де зараз мешкає родина. Жінка гуляє з синами, поки старша 3-річна донька Саша у дитячому садочку.

«Живемо шестеро у однокімнатній квартирі. Живемо з моїми батьками, адже й досі не закінчили ремонт у будинку в Павлівці», - пояснює Олена.

Поки спілкуємося, Назар з Богданом сплять. А їх мама пригадує події, через які діти з’явилися на світ практично на два місяці раніше.

«Коли бахкало, ми з чоловіком та Сашею поїхали з дому. Дорогою забрали і моїх батьків, і батьків чоловіка. Як помістилися у машині всі, зараз складно зрозуміти. Я себе тоді почувала ще більш-менш. Напевно, ще була «на адреналіні». Перейми почалися після того, коли за кілька днів ми повернулися додому. Коли побачила, на що став схожий наш будинок, який ми напередодні відремонтували. Вклали туди всі гроші. А тут таке... З посуду в нас вціліли дві кружки та чотири тарілки. Решту серванту знесло хвилею. Все на друзки. Я подивилась на це і занервувала. Бо не розуміла, за які фінанси ми це все будемо відновлювати. І так занервувала, що вже зовсім скоро у мене почалися перейми. Мене повезли народжувати до Вінниці», - каже Олена.

Хлопчики народилися із вагою 2300 та 2700 кілограми.

«Я вважала, що то мала вага, бо дочка народилася 4 кілограми. Загалом, то стан хлопців добрий. Те, що народилися передчасно, на здоров’я сильно не вплинуло. Характер дітей різний. Один зовні схожий на батька, інший на маму. Вибухи вплинули на них. Вони через це більш знервовані. І старша Сашка змінилася. Якщо раніше була спокійною, проблем не виникало, то зараз, якщо щось не так, не по її, одразу істерика», - продовжує мати.

Всі зароблені кошти Олена з чоловіком-військовим вкладають у ремонт понівеченого вибуховою хвилею будинку. Помешкання знаходиться за півтора кілометри від арсеналу. Там були вибиті вікна, двері, зруйнувало дах стіни та стелю.

«Від держави перекрили дах шифером, який видали. Поставили нові вікна, але вони зламалися після першого ж разу, коли ми їх відкрили та закрили. І більше не відкрили. Пошпаклювали стіни та стелю. Своїх грошей пішло вже понад 150 тисяч. Був такий місяць, коли ми сиділи без хліба, бо все йшло на будівництво. Чекаємо зарплатні, щоб купити лінолеум та шпалери. А потім кухонну стінку. Щоб швидше закінчити та переїхати додому. Живемо шестеро у однокімнатній квартирі батьків. Навіть немає, де розвернутися», - зітхає Олена.

У вечір, коли стались вибухи, молода родина не відразу зрозуміла, що трапилось, спочатку подумали, що хтось запускає салют.

«Ми повечеряли. Я готувалася лягати спати, малу вклала. Чоловік сидів на кухні. А тут «феєрверки». Чоловік каже: «От вже хтось гуляє!». Я пожартувала, ще б нам сходити на гульки. А потім стало сипати піском по вікнам. Бігом за дитиною. Так злякалися, що ні документів, ні грошей не взяли. От так, поспіхом одягнули, що було під рукою. Чоловік в калошах та у військовому бушлаті. Погнали у бік Вінниці. Там вже була дорога перекрита. Розвернулися у бік Києва. Там вирішували, куди діватися. Траса вже була забита. Згадали, що неподалік родичі живуть. А до цього у них я була два рази в житті. Але нічого, вони нас прийняли», - пригадує жінка. 

Сьогодні Назар та Богдан, хоч і народилися недоношеними, догнали своїх однолітків у вазі та рості. Батьки готуються до святкування їх першого Дня народження, але поки що не в своєму будинку. В село планують повернутись, коли в хаті повністю завершать ремонт.

 

У Павлівці більше на запалюють феєрверки та не «бахкають» петарди

«Це напевно психологічний момент. Коли зриви нагадують про ті жахи, які у селі пережили. Буває, що ще підривають снаряди у військовій частині. Чути сильно. Паніки немає. Всі розуміють, що відбувається процес. Але, якщо лунають потужні вибухи, то одразу селяни повідомляють», - пояснив сільський голова.

За рік близько 10 людей звернулись з повідомленням, що щось помітили у небі, як до прикладу безпілотник.

«Бачили і відразу дзвонили до мене. Раніше такого не було. Я розмовляв з працівниками Служби безпеки, до них селяни також дзвонять. І до командира військової частини. Він залишив свої координати», - додав сільський голова.

 

Гроші для ліквідації надзвичайної ситуації та висновки

В Калинівці не єдина військова частина, де вибухали боєприпаси. 12 років тому схожа ситуація була в Новобогданівці, тоді загинули п’ятеро людей. Навесні минулого року вибухали склади в Балаклеї. Але лише після вибухів на Вінниччині внесли ряд коректив на рівні держави, які стосуються питань недопущення та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

«Для ліквідації надзвичайної ситуації Кабміном було виділено 100 млн. гривень. Вони на протязі тижня надійшли на розрахунковий рахунок в Державне казначейство. Проблематика використання коштів була в тому, що діючі процедури фінансування коштів були забюрократизовані і не адаптовані до обставин, які склались. Наприклад, щоб профінансувати з державного бюджету відновлювальні роботи за бюджетні кошти, нам потрібно було зробити два обстеження: скласти дефектний акт по кожній вулиці та зробити проект по кожному будинку. Потім ці відомості по кожній вулиці завезти в три міністерства: економіки, регіонального розвитку, фінансів. Погодити їх. Далі, відповідно до проекту, виготовити вікна, знайти будівельну бригаду, яка ці вікна поставила б. Потім скласти акт виконаних робіт по ремонту, і лише після всього ці гроші можна було списати. Тому перші реальні проплати в нас пішли аж наприкінці жовтня. З резервного фонду державного бюджету було використано 35 млн. гривень. Окрім того, з обласного бюджету в 2017 році 3,5 млн. гривень, плюс 5 млн. гривень – бюджет м. Вінниці, районні бюджети. За нашими оцінками, лише минулого року було використано до 50 млн. гривень. З врахуванням поточного року, загалом на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації у Вінницькій області витрачено 55 млн. гривень по відновлювальних роботах.

У найскладнішому становищі була категорія людей, які самостійно купували будматеріали, брали чеки, але процедура не підпадала під дію постанови, яка була на той час. На наше звернення до Міністерства фінансів про виділення коштів з резервного фонду ми отримали негативну відповідь. Тому на останній сесії облради, ми переконували депутатів у виділенні коштів. З третьої спроби внесли зміни до обласного бюджету і виділили 5 млн. гривень, які спрямували виключно на компенсацію громадянам, які ремонтували домівки за власні кошти», - пригадує голова Вінницької ОДА Валерій Коровій.

На території військової частини досі тривають роботи з розмінування. Очищено більше 80% території. Боєприпаси, які потрібно утилізувати, возять на Житомирський полігон. Частину снарядів, які за висновками піротехніків не можна транспортувати, підривають на місці. Там ведуться відновлювальні роботи та впроваджена нова система контролю і система захисту.

«Ми максимально допомагаємо з обласного бюджету. Це придбання квадрокоптерів, будівельних матеріалів. Нещодавно придбали навантажувач, за допомогою якого проводять роботи перезатарення боєприпасів. Купили спеціальну установку для переробки деревини, яка залишилась. Багато осколків, які розлітались взяв на себе ліс.

За досвідом Калинівки, Урядом прийнято рішення в Державній службі надзвичайних ситуацій створити спеціалізовані загони, які будуть дислоковані в різних частинах України. У випадку виникнення техногенної катастрофи або надзвичайних ситуацій природного характеру, вони зможуть оперативно виїхати і надавати допомогу населенню. Найважливіше - надати допомогу в перші хвилини, коли в людини шок», - каже голова ОДА.

Школа Павлівки 

Двійнята Назар з Богданом, які народились після вибухів

 

 

 

 

 

 

Будинок, який придбали за бюджетні кошти для родини Ковальчуків

 

 

 

Нагадаємо, 26 вересня 2017 року під Вінницею на складах військової частини A-1119 сталась пожежа. Вогонь охопив один із найбільших складів боєприпасів в Україні.

27 вересня вночі Володимир Гройсмaн прибув на Вінниччину з метою з’ясувати обставини та взяти під особистий контроль ліквідацію надзвичайної ситуації у Калинівці.

Загалом, у с. Пaвлівкa Калинівського району від вибухів на арсеналі постраждали 1105 домогосподарств, у с. Мізякові – близько 100 з різним ступенем ушкоджень.

Вiнниця.info