12-річне навчання і директор не назавжди. Які зміни чекають на школи Вінниччини в 2018 році

 З 2018 року освітянська галузь розвиватиметься за концепцією «Нової української школи». Діти, які підуть до 1-го класу в 2018 році, навчатимуться в школі 12 років, а для вчителів «першачків» передбачено перенавчання та матеріальна мотивація. За Законом Про освіту, прийнятому в листопаді 2017 року, зазнала змін і кадрова політика загальноосвітніх навчальних закладів. Директорів шкіл обиратиме спеціально створена комісія, а на призначення вчителів у школи не впливатиме департамент освіти. Є новації і в складанні ЗНО. Аби роз’яснити основні зміни, які запроваджуються в галузі освіти з наступного року, ми поспілкувались із заступником голови Вінницької облдержадміністрації – директором Департаменту освіти і науки Ігорем Івасюком.

- Реформа, яка розпочинається дуже особлива. Це не повинна бути система освіти, яка перехідна від «радянської» школи, і не «калька» з польської чи фінської, які дуже схвалюють. Мова йде про створення Нової української школи. В нас є сторічні педагогічні традиції, ще з часів Г. Сковороди. Ми повинні створити українську школу, яка б відповідала вимогам сучасності щодо інформатизації, доступності сучасних технологій і з другого боку носила українські традиції. Але українська освіта досить консервативна, вона зав’язана на особистості вчителя. А вчителям, які працювали по 10 років важко перелаштуватись. Тому реформа повинна бути підкріплена фінансовими і методичними важелями. Для цього, вперше Уряд виділив на 2018 рік 1 млрд. гривень для перепідготовки вчителів початкових класів, які наберуть першокласників в 2018 році. Всі вчителі без винятку пройдуть таку перепідготовку. На це передбачено 0,5 млрд. гривень. Ще 0,5 млрд. гривень передбачено на оновлення матеріально-технічної бази в кабінети для вчителів 1-х класів. Реформа в часі розтягнута. Тобто – на 2018 рік – 1-й клас, на наступний рік – 1-й і 2-й клас і так далі. Таким чином вона втілиться в життя за 10 років.

12 років у школі

- Батьків і дітей цікавить питання, скільки років діти навчатимуться в школі?

- Ті діти, які підуть до 1-го класу в 2018 році, навчатимуться 12 років. Досить дискусійне питання, багатьом не подобається, що так довго триватиме навчання. Але насправді це не так. Коли ми навчались в радянські часи, була «шестиденка», і вчились 10 років. Якщо порахувати, за рік 34 робочих тижні в навчальному році, це 34 додаткових дні, бо ми вчились по суботах. Якщо помножити ці дні на 10 років, виходить 340 робочих днів за 10 років. Тобто фактично ми вкладаємось в ті часові параметри навчальних планів, які були раніше.

- Реформою передбачено, що викладач початкової школи не має права вимагати виконувати домашнє завдання, примушувати до навчання. Можливо навчальна програма розтягується на 12 років за рахунок того що в 1-у класі діти «граються»?

- Так. Раніше до школи йшли в 7 років, діти фізіологічно були більш готовими до навчального процесу, ніж діти 6-річного віку. Зараз діти йдуть до школи в 6 років. Це нормально. Як правило, діти 5-річного віку 100% повинні відвідувати дошкільний навчальний заклад. Так повинно бути. Ми до цього йдемо. 1-й клас для дітей 7-річного віку не повинен бути таким як для дітей 6-річного віку, тому педагоги обирають відповідний навчальний процес - в ігрових формах.

Прозорість шкіл

- Законом передбачена публікація звітності на сайті, але не всі сільські та й міські школи мають власні сторінки в мережах. Як школи звітуватимуть за використані кошти?

- Вся нормативна база, яка є в навчальному закладі повинна бути оприлюднена протягом 10 днів. Тобто, на сайті закладу, або засновника закладу, або вищестоящого органа. Якщо сільська школа не має сайту, є сайт відділу управління освіти. Там повинні бути – статут, штатний розпис, кошторис, плани закупівель, якщо навчальний заклад їх здійснює, вакансії та інші нормативні документи, які видає навчальний заклад.

- Директори шкіл повинні звітувати за отриману готівку?

- Наприкінці навчального року директор навчального закладу зобов’язаний прозвітувати про діяльність перед батьківською і вчительською громадою. Це норма закону. Щодо батьківських коштів є постулати, якими повинні користуватись керівники навчальних закладів. Перше – збір коштів повинен здійснювати лише батьківський комітет. Друге – збір коштів виключно добровільний. Ви посміхаєтесь, бо нажаль не скрізь так є. Третє – ці кошти повинні обліковуватись. Найкращий спосіб їх обліковувати – перевести в безготівкову форму. Якщо батьки зібрали готівку, вони можуть перевести їх на картковий рахунок і контролювати рух коштів.

Директор не назавжди

- Хто призначатиме директорів шкіл? Раніше це були повноваження департаментів та управлінь освіти.

- Призначатиме директорів конкурсна комісія, яка складатиметься з педагогічних представників, батьків, органів управління освітою. Ця кадрова комісія на конкурсних засадах обиратиме директора з числа кандидатів. Директором буде переможець конкурсу, якого обирають не більше як на 6 років. Також він не може бути обраним більше двох разів в одному загальноосвітньому навчальному закладі. Директори, які працюють на безстроковій трудовій угоді залишаються на посаді. На конкурсні основі відбуватимуться нові призначення.

- Хто братиме на роботу в школу вчителів?

- Раніше департамент, управління чи відділ освіти приймали на роботу педагогічних працівників. З листопада департамент не призначає і не звільняє педагогічних працівників. Ці повноваження передані безпосередньо керівникам навчальних закладів. Директор відповідає за кадрову політику і якість освітніх послуг в навчальному закладі. Це правильно.

- Атестація для вчителів залишається?

- Новим законом атестація вчителів не передбачена. Буде створена державна служба якості освіти (Уряд створив її 6 грудня – ред.). Цей орган буде в кожній області. Він виконуватиме функцію сертифікації вчителів. З наступного року сертифікація буде введена добровільна сертифікація. Хто її пройде, буде отримувати додаткову плату до зарплати. Потім сертифікація стане обов’язковою.

ЗНО з англійської в двох варіантах

- Чи є зміни щодо здачі ЗНО в 2018 році?

- Зменшується кількість навчальних закладів, до яких одночасно можна подавати документи – з 9 до 7. Також кількість спеціальностей, на які можна подавати документи – до 4-х. Це суттєва зміна для випускників. Без змін залишається форма подачі документів та період їх подачі до вишів – травень, червень.

Окрім того, є зміни щодо здачі ЗНО з іноземної мови. Іспит не є обов’язковим, на вибір, але складатиметься по двох типах: профільний і стандартний. Якщо діти закінчують спеціалізовану школу – здаватимуть профільний іспит, якщо звичайний клас, буде стандартний іспит. Результати ЗНО попередніх – 2016, 2017 років з іноземної мови не можуть бути використані при вступі до вищих навчальних закладів цього року, тому що змінюється форма ЗНО.

Цього року ЗНО здаватимуть і випускники вищих навчальних закладів, які мають бажання вступити на магістратуру. Якщо минулого року в якості експерименту при вступі в магістратуру на правничі спеціальності було ЗНО, то цього року ЗНО з іноземної мови водиться на спеціальності міжнародних відноси, журналістики, для гуманітарних спеціальностей. Тобто, поступово і у вищій школі буде ЗНО, бо раніше університет, сам навчив, а потім сам перевірив, давши іспити студентам.

- В 2018 році випускники 9-х класів здаватимуть ЗНО?

- Введення ЗНО після 9-го класу з 2018 року не передбачено. Це планується, але на іншому етапі.

Фінансові питання

- Що означає поняття «гроші ходять за учнем»?

- Незалежно від того де учень проживає, де він навчається - на нього виділяються кошти. Наприклад, учень може проживати біля Вінниці, а навчатись у Вінницькій міській школі, відповідно освітня субвенція піде на місто Вінницю, а не на місце проживання. В дошкільній освіті зараз не так. Наприклад, дитина проживає в Якушинцях, на Якушинецьку громаду виділяються кошти на навчання, а дитина ходить в дитсадок до Вінниці. Наступного року ситуація і тут буде змінена. Тут теж «гроші ходитимуть за дитиною». Тобто, заклад фінансуватиметься за кількістю учнів.

- Яка зараз середня зарплата вчителя у Вінницькій області?

- В цьому році Уряд збільшив середню зарплату педагогічним працівникам на 50%. Це збільшення було за рахунок того, що збільшився перший тарифний розряд, відповідно всі розряди пропорційно. Окрім того, для освітян змінили місце в тарифній сітці. Тобто, той хто отримував зарплату по 14 розряду, почав отримувати по 16-му. Зараз середня зарплата в освітній галузі серед педагогічних працівників складає 8,5 тис. гривень на місяць при повному навантаженні. Наступного року Уряд теж планує підвищення зарплати для педагогічних працівників на один тарифний розряд. Це дасть можливість підвищити зарплату на 25%.

З 1 січня відбудуться зміни в зарплаті вчителів не лише заплановані, а й додаткові. Щоб стимулювати вчителів, які працюватимуть за концепцією Нової української школи, буде введена додаткова надбавка ще 10% для вчителів 1-х класів. Зараз в них є надбавка до зарплати 20% за престижність праці. Тобто разом надбавка становитиме 30% до зарплати. Це для того щоб матеріально мотивувати вчителів 1-х класів та для вчителів, які працюватимуть в класах, що надають послуги з інклюзивної освіти.

- У скільки державі обходиться навчання одного учня?

- В середньому 1 учень загальноосвітнього закладу в 2017 році обходиться державі 18 тис. гривень.

- Чи залишаться шкільні підручники безкоштовними?

- Законодавством передбачено, що держава забезпечує безкоштовними підручниками всіх учнів державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів. Ця вимога залишається. Нажаль, вона не дуже якісно виконується. Підручники надходять іноді до середини навчального року. Проте ми цього року отримали підручники вчасно. Підручники будуть оновлюватись в зв’язку з тим, що ми переходимо на нові стандарти, які запроваджуються з наступного року з 1-го класу. Під ці програми будуть нові підручники.

- Що буде зі школами мистецтв, адже припиняється їх фінансування з державного бюджету?

- Мистецькі школи відносяться до мережі закладів культури і вони повинні фінансуватись з місцевих бюджетів. В результаті децентралізації ми бачимо суттєве зростання надходжень до місцевих бюджетів, в них є кошти і вони повинні їх фінансувати. Ці послуги надаються виключно мешканцям конкретної територіальної громади. Головне щоб в результаті децентралізації не погіршити ті послуги, які надавались. Облдержадміністрація робитиме все, щоб органи місцевого самоврядування й ОТГ ці послуги тільки збільшували і наближали їх до споживача.

Сільські школи

- Чи передбачена подальша оптимізація шкіл?

- Чинним законодавством передбачено, що школа, яка має менше 25 учнів не може фінансуватись як навчальний заклад І-ІІ або І-ІІІ ступенів. Тобто, така школа може бути тільки І ступеня. На такий навчальний заклад освітня субвенція не буде виділятись. Це мотивує пониження ступеню навчального закладу. Хоча в нас два роки поспіль відбувається збільшення кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів. В цьому році – майже на 2 тисячі. Але після 2014 року позитивна динаміка народження пішла на спад.

В селах, де є діти дошкільного віку, обов’язково повинна бути школа І ступеню. Враховуючи, що в селах будували великі школи, зараз ці приміщення напівпусті і заповнені на 20 – 30%. Щоб зберегти педагогічних працівників і ефективно використовувати будівлі, як варіант – створення навчально-виховних комплексів – для дітей початкової школи і дошкільнят. Зараз законом передбачено, що всі діти дошкільного віку повинні відвідувати дошкільний навчальний заклад. На Вінниччині вже працює 170 навчально-виховних комплексів школа-сад.

- Хто приймає рішення про оптимізацію шкіл чи пониження їх ступеню?

- Це повноваження місцевих органів влади. Вони приймають рішення. Облдержадміністрація лише має статистику з цього приводу. але є нормативна база, якою чітко передбачено умови.

«PISA» перевірить якість української освіти

- Основним завданням реформи є підвищення якості освіти. Чи передбачено певний моніторинг або контроль якості?

- В наступному році Україні вперше прийме участь у всесвітньому моніторингу якості освіти «PISA». Ми зможемо порівняти якість наших освітніх послуг з іншими країнами. Бо поки що ми проводимо моніторинги лише національні. Раніше ми могли провести порівняння лише за результатами олімпіад, але це дуже вузький критерій, бо це порівняння між обдарованими дітьми. «PISA» дасть можливість порівняти якість середньої освіти. Там комп’ютер навмання обирає навчальний заклад, клас.

Наступного року також вводиться національний моніторинг для учнів 4-х класів. Вперше будемо бачити рівень навчальних досягнень після початкової школи. Цей моніторинг стане обов’язковим для всіх шкіл.

Не всі учні повинні вчити вищу математику. Навчальні програми з часом переглянуть

- Батьки і діти скаржаться, що дітей перезавантажують навчанням. Чи передбачаються якісь зміни в програмах, щоб «розвантажити» в школі дітей?

- В мене особисто є певні зауваження до програм за якими навчаються діти. Школа ІІІ ступеню в нас абсолютно неправильна. Це я говорю як педагог. Вона повинна бути профільною і готувати дітей до майбутнього за певними напрямками. До речі, реформа передбачає, зменшення кількості шкіл ІІІ ступеня. В районі може бути одна чи дві школи. В місті це може бути 8-10 шкіл ІІІ ступеню. Після 9-го класу діти повинні визначитись, або вони отримують робітничу професію і йдуть в училище, або вони готуються до вступу в університети, але вже за своїм обраним профілем. Тобто до 9-го класу повинні дати базову освіту. Дитині, яка планує стати гуманітарієм не потрібно вивчати глибоко біологію, або біологу поглиблено вчити право. Профільна школа дасть дітям можливість зорієнтуватись на своє майбутнє.

Ще одна причина завантаженості - час змінюється, суспільство вимагає більших комунікативних здібностей від дітей. Ми всі вчили іноземні мови, але майже ніхто її не знає. Зараз діти знають іноземну мову. Світ відкритий і діти зацікавлені щоб спілкуватись в соцмережах, слухати музику і т.д. Всі програми з іноземної мови націлені на розвиток комунікативних здібностей.

Тобто в наших дітей розвивають все - і комунікативні здібності і знання, і все. Таким чином навантаження постійно зростає, програми «розбухають». Звісно їх потрібно переглянути. Все вивчити протягом навчання в школі неможливо. Але ми повинні навчити дітей вчитись, і діти повинні мати базовий рівень знань.

Вінниця.info спілкувалась Анна Гаращук