З недавніх пір син губернатора Миколи Джиги проживає у Вінниці та працює у корпорації "Кряж". Микола Джига-молодший був у складі делегації в Страсбургу на презентації Вінниччини у Раді Європи. Там із сином губернатора поспілкувався наш кореспондент.
- Де ви живете? У Києві чи перебрались після призначення батька до Вінниці уже зовсім?
- Зараз постійно мешкаю у Вінниці, бо тут маю роботу... А на вихідні часто буваю у столиці, бо там маю багато друзів по навчанню в університеті, ми разом росли і тепер нам бракує спілкування. Бо цього року я закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Конституційне право" із червоним дипломом.
- Ви одружений?
- Ні, поки що штампу в паспорті не маю... Але моє серце не вільне — живу в громадянському шлюбі з коханою дівчиною, Мариною. Вона киянка і приїхала до Вінниці вслід за мною. Ми ровесники, Нам обом по 23 роки. Я розумію, що в столиці більше можливостей для відпочинку і самореалізації, але серце покликало її за мною. Значить вона мене кохає... Поки що нас обох влаштовує така ситуація.
- Сина губернатора Вінниччини можна побачити в соціальних мережах?
- Так, я відкритий до спілкування і тому можемо переписуватись через Facebook, Однокласників чи В контакті.
- А генеральське звання вашого тата не заважає спілкуватись із однолітками, які не мають таких крутих батьків? Ви б хотіли стати міліціонером?
- Я поважаю людей у погонах, бо вони більшу частину життя віддали службі заради миру і правопорядку в нашій Україні.
Я не пішов "по стопах" батька, бо це дуже важка і відповідальна професія... Для себе я вибрав іншу роботу — працюю менеджером у великому бізнесі.
- Де саме працює Джига-молодший?
- В компанії "Кряж" я виконую обов’язки заступника директора із зовнішніх зв’язків. Якщо більш конкретно, то я налагоджую контакти із зовнішніми, іноземними партнерами. Також я супроводжую спілкування керівництва "Кряжу" та загалом нашої Вінницької області по кількох крупних проектах. Зокрема в галузі будівництва великотоварних молочних комплексів... І три місяці тому ми побували із робочим візитом у США в штаті Вісконсін, де вивчали їхній досвід виробництва і переробки молока. Адже тільки цей один штат продукує молока і молочних продуктів у 7-8 разів більше ніж вся наша Україна!
- Ви відчуваєте себе "золотою молоддю", до якої часто прикута увага суспільства та преси?
- Ні, я не мажор і ніколи не "засвічуюсь" в зіркових тусовках, якихось пригодах чи шумних компаніях. Якщо моє авто — орендований "Лексус" зупиняє працівник ДАІ, то я ніколи не буду козиряти прізвищем свого батька-генерала. Бо коли я трішки порушую правила, то краще попрошу чемно вибачення. І то, цей прийом можна застосовувати виключно в межах Вінницької області. А так, взагалі, я намагаюсь правил дорожнього руху не порушувати... І якщо мене вже штрафують на дорозі, то я плачу штраф, а не козиряю авторитетом батька. Востаннє сплатив 250 гривень офіційного штрафу...
- Батько часто дає вам поради?
- Він досить жорсткий і водночас справедливий... Його неможливо обманути і не варто пробувати це зробити. Тому я ніколи в стосунках із ним не хитрую, бо цей маневр не матиме жодного успіху.
Багато в чому я йду по життю саме заради його настановам. На щось він закриває очі, бо все ж таки я дорослий і це моє життя. І практично завжди я роблю свій вибір Джиги-молодшого сам. За це я дуже вдячний своєму батькові, бо ми з ним дійсно друзі!
- Переїхати до сестри в Америку не збираєтесь?(Там, як відомо вже тривалий час проживає його сестра із родиною — прим.авт.)
- Я гостював у сестри минулого літа, спілкувався із двома її доньками - Аліною та Каріною, але жити в Америці не мрію. Бо хоча США й подобаються мені своїм розкладеним по поличках життям та закони діють у них однаково для всіх, але цей "загниваючий капіталізм" не для мене. Бо я люблю Україну і своє майбутнє пов’язую тільки з нею.
Записав Роман Ковальський, газета "33-й канал"
