1 лип. 2019 09:25

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:52
Політика
0

118

0

Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота

Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота

Алекс Ліссітса, який в списку партії «Українська Стратегія Гройсмана» у Вінниці зустрівся з представниками харчової промисловості та агробізнесу


Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота

Президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса, який в списку партії «Українська Стратегія Гройсмана» у Вінниці зустрівся з представниками харчової промисловості та агробізнесу. Говорили про світові тенденції у сільському господарстві, інновації в аграрному секторі та про те, що зараз споживач «диктує», яку продукцію він готовий купувати. Алекс Ліссітса родом з села, вступив до аграрного університету, з 1994 року навчався в Німеччині, працював в Австралії. В 33 роки він повернувся до України, де створив бізнес. Зі своїм досвідом він чітко визначає, які напрямки необхідно розвивати в аграрному секторі та на які ринки світу орієнтуватись, щоб будувати сильну економіку країни.

- На сьогодні Україна славиться не лише сільським господарством, а й ІТ-послугами. Якщо подивитись на ринок ІТ-послуг, які пропонує Україна для світу, то ми на другому місці в світі по розвитку ІТ- аутсорсингу після Індії. У Вінниці теж є великі компанії, які займаються ІТ-розробками для сільського господарства. Одна з них, якою я сам особисто користуюсь, - розробка для аналізу земельного банку і контролю за земельним банком. Плюс, якщо глянути на глобальний ринок ІТ-послуг в сільському господарстві, лише минулого року він складав більше 27 мільярдів доларів. Тобто, це великий ринок, куди можна зайти, а Україна – прекрасний полігон для старту.

Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота

- Ви йдете на вибори в складі політсили «Українська стратегія Гройсмана». Чому саме в команді Володимира Гройсмана, і чому сьогодні представникам агробізнесу потрібно йти в політику?

- Коли я повернувся з Німеччини, було багато запрошень і можливостей піти в політику. Я відмовлявся. Але зараз є багато дискусій про те, що треба почати все «з нуля». На мою думку, те, що було зроблено за останні три роки Урядом України на чолі з Володимиром Гройсманом, - це величезна робота. Зроблено багато в стимулюванні експорту, у децентралізації, в земельній сфері. Величезна робота проведена по реформі освіти, медицини… Не можна про це забути. Це треба продовжити. Тому, коли до мене звернулись представники Прем’єр-міністра з пропозицією піти на вибори в його команді, я сказав, що піду, бо вважаю, що ця робота потребує продовження командою професіоналів. Партія «Українська стратегія Гройсмана» - це відповідь на те, де і як продовжити необхідні для держави реформи.

- Є тенденція, що сільське господарство стає роботизованим. Чи не зникнуть села взагалі?

- Тенденції у всьому світі зрозумілі. Вони пов’язані з процесом урбанізації, більшість молоді хоче проживати в містах. Процес роботизації і автоматизації бізнес-процесів також ніхто не зупинить, бо є так звана технологічна революція 4:0, яка крокує по всьому світу. Яким чином зробити так, щоб наша сільська місцевість не втратилась? Відповідь проста – продовження процесу децентралізації. Коли і повноваження, і бюджет будуть переданий сільським громадам, а сільські громади вирішуватимуть, що робити з цими грошима, у що інвестувати: в школу, дитсадок і так далі... Це єдина відповідь. Відповідь, яка була знайдена командою Гройсмана три роки тому. Без децентралізації і завершення цієї реформи, нашій сільській місцевості буде надзвичайно важко.

- Що пропонує «Українська Стратегія Гройсмана» аграріям? Які першочергові кроки?

- «Українська стратегія Гройсмана» продовжуватиме розпочату роботу. Це означає, що треба продовжити підтримку фермерства. На це були виділені кошти в бюджеті. Ці кошти розподіляються, але треба розширити коло. Абсолютно правильно, що були виділені кошти на підтримку українських виробників в галузі машинобудування. Я сам скептично до цього відносився три роки тому, коли програма була започаткована, але реально це класна програма. Тому що дуже багато виробників сільгосптехніки отримали доступ до кінцевого клієнта, а кінцевий споживач, – сільгоспвиробник, – може зараз отримати відшкодування на закупівлю техніки без якихось проблем і корупційних схем. Тому цю стратегію треба продовжувати. Треба завершувати земельну реформу, яка напрацьована Гройсманом три роки тому з Асоціацією фермерів та іншими асоціаціями. Питання потрібно винести на розгляд Верховної Ради. Загалом, «Українська стратегія Гройсмана» пропонує досить великий спектр можливостей для розвитку сільського господарства. Починаючи від землі, децентралізації, підтримки фермерства та іншого…

- Чи реально селянину одноосібником стати середнім класом, про який говорить Гройсман?

- Нам треба розібратись, що ми хочемо. Якщо розвивати високотехнологічне сільське господарство, то очевидно, що одноосібнику буде дуже важко. В мене мама, як вирощувала картоплю лопатою і сапою, так і вирощує… Тому потрібно розрізняти дві речі – високотехнологічне господарство та присадибні ділянки. Тут кожен для себе приймає рішення самостійно. Що стосується розвитку середнього підприємництва – у команди Гройсмана є ініціативи щодо підтримки. Щодо одноосібників, то потрібно дивитись, є багато ідей. Моя думка, що кооперативи - це гарний приклад, але є різниця між регіонами. В одних регіонах кооперативи сприймаються досить легко, і люди йдуть в кооперативи. В інших областях кооперативи вважаються радянським минулим. Тому все це треба віддавати на місця, в ОТГ. В Києві не можуть і не мають вирішувати, що робити на присадибних ділянках.

- Які є 5 основних проблем, що заважають аграрному бізнесу розвиватись в Україні?

- Якщо не рахувати погодні умови, тоді їх менше п’яти.

Перша – нестача професійно-технічних кадрів. Аграрії інвестують в сучасну техніку і технології, але, на жаль, немає людей, які готові працювати в селі. Тому зараз потрібно вкладатись як бізнесу, так і державі і повертатись обличчям до професійно-технічної освіти. І певні кроки для цього уже робляться.

Друга задача – дати можливість працювати в селі молоді. Для цього повинні бути створені всі умови – проживання, дитячі садки, проведений інтернет, бо молодь не уявляє свого життя без інтернету.

Третя проблема – логістика. Україна з кожним роком нарощує виробництво зернових і олійних культур. Цього року очікуємо більше як 70 млн тон. Але в залізниці ми поки що мало що покращили. Потрібно більше будувати вагонів, закупляти додаткові локомотиви, розробляти нові плани по роботі на «Укрзалізниці». На сьогодні це велика проблема. Ми бачили минулого року, як важко було з Західної України везти збіжжя на Одесу і Миколаїв. Подивимось, як буде цього року, коли буде рекордний врожай.

Четверте питання – земля. Нам треба завершити земельну реформу. Те, що зробили за останні три роки в плані впорядкування ресурсів, – майже заповнений земельний кадастр, нова нормативно-грошова оцінка, державні землі, які продаються на аукціоні… Все це правильно, щоб підготуватись до ринку землі. Тепер потрібно продумати, як задовольнити і дрібного товаровиробника, так і власника земельних паїв, як і державу. Я б спочатку опублікував текст Закону у Раді, провів би слухання, як громадські, так і парламентські, щоб дати можливість підготуватись до правил, які будуть на ринку. Це хоча б шість місяців. Загалом країна готова до ринку землі. Питання, коли буде на це політична воля, бо розмови ведуться всі 28 років незалежності.

Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота - фото 2

Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота - фото 3

Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота - фото 4

Довідка.

Алекс Ліссітса - генеральний директор «Індустріальної молочної компанії». Провідний спеціаліст в галузях стратегічного менеджменту, оперативного управління, аналізу продуктивності та ефективності підприємств у сфері сільського господарства та харчової промисловості. Визнаний «Агроекспертом 2010 року» у номінації «Аграрна політика» за версією профільного журналу Agroexpert, обійшовши президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка. Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) — це об'єднання передових агропромислових компаній України. У 2018 році УКАБ впевнено утримує статус асоціації №1 в АПК України, об'єднуючи понад 100 знакових представників галузі - агрокомпаній та постачальників сільгоспресурсів, націлених на подальший розвиток вітчизняного агробізнесу. Членство в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» дає компаніям незаперечні переваги: від необхідного набору інформації та знань до підтримки у вирішенні багатьох прикладних питань. Діяльність УКАБ сприяє ефективному веденню бізнесу в АПК України і охоплює практично всі його процеси, від залучення інвестицій до глобальних завдань підвищення ефективності роботи аграрних компаній і розробки пропозицій з удосконалення аграрної політики.

Більше фото
Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота
Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота
Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота
Алекс Ліссітса: Нам не треба починати все «з нуля», бо Урядом Гройсмана проведена величезна робота