Археологи досліджують чотири давні поселення на Вінниччині. Фото

На Вінниччині проводять рятівні археологічні роботи на чотирьох пам’ятках археології. Мова йде про два поселення черняхівської культури поблизу села Попівка та бронзового часу біля сіл Тягун і Троща. Вони розташовані в Липовецькому та Іллінецькому районах Вінницької області у зоні капітального ремонту магістрального газопроводу «Уренгой–Помари–Ужгород».

Про це повідомляє прес-служба НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України.

За словами науковців, оскільки під час реалізації проекту частина пам’яток може бути зруйнована, до початку будівельних робіт необхідно виконати превентивні пам'яткоохоронні роботи – розкопки. Для археологів це єдина можливість їх дослідити. 

«Частина із цих пам’яток була відомою науковцям, однак, як і більшість давніх поселень в Україні, вони до сьогодні мало досліджені. Вже перші дні розкопок поблизу села Попівці підтвердили, що маємо справу з двома поселеннями черняхівської культури кінця ІІІ-IV ст. н. е. На пам’ятках чітко простежуються об’єкти житлової та господарської забудови, є керамічний матеріал. Щодо двох інших пам’яток, на їх території ми виявили фрагменти ліпної кераміки, що датуються ІІІ тис до н. е. Це є свідченням існування на цих місцях поселень бронзового часу. Усі пам’ятки багаті на матеріал і ми дуже сподіваємось на цікаві наукові результати нашої роботи, можливо, навіть на певні відкриття», – розповів начальник експедиції, заступник директора НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, кандидат історичних наук Тарас Милян. 

Дослідження на пам’ятках розпочалися у лютому і триватимуть до середини квітня. До роботи залучено кілька десятків археологів зі Львова, Тернополя, Києва, Полтави, Чернігова та Харкова.

Довідка:

Черняхівська культура — археологічна культура, що була поширена на території України у ІІІ-ІV ст. н. е. Свою назву вона отримала від села Черняхів (Київської області), де у 1900 році В. Хвойка дослідив одне з перших поховальних полів цієї культури.

В України пам’ятки досить широко представлені практично на всій території, загалом їх нараховується кілька тисяч. Поселення черняхівської культури мали відкритий характер – не містили жодних оборонних споруд. Населення займалось землеробством і скотарство, а також різними видами ремесел - гончарством, залізообробкою, виготовленням скла. Були розвинені ювелірна галузі та бронзоливарство.

У Європі черняхівська культура була поширена на суміжних з Україною територіях Молдови, Румунії. 

Бронзова доба — історичний період, який характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці та зброї із бронзи, появою кочового скотарства, поливного рільництва (кінець ІІІ — початок I тисячоліття до н. е.). Бронзові знаряддя праці в житті населення відігравали досить помітну роль, але вони не могли повністю витиснути з ужитку кам'яні вироби. Поряд з бронзовими серпами, вістрями до списів досить широко використовувались і крем'яні знаряддя цього типу. З каменю виготовлялися також бойові сокири-молоти, зернотерки, прикраси тощо.

На території України нараховується близько 20 археологічних культур, представлених кількома тисячами пам’яток різноманітного типу – поселення, поховання (курганні), населення яких провадило як кочовий скотарський тип господарства, так і осілий землеробський. Серед них можна згадати культури  шнурової кераміки, в тому числі городоцько-здовбицька, стжижовська, середньодніпровська, тшинецька, комарівська, білогрудівська, зрубна, сабатинівська, Отомань та ін.

Вінниця.info, фото - "Рятівна археологічна служба"