30 берез. 2018 10:19

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:53
Економіка
0

188

0

Бізнес на бобах: у вінницьких фермерів поляки замовляють квасолю, а індуси - сочевицю

Бізнес на бобах: у вінницьких фермерів поляки замовляють квасолю, а індуси - сочевицю

 Бізнес на бобах: у вінницьких фермерів поляки замовляють квасолю, а індуси - сочевицю


 Вінниччина багата не лише природнім ресурсом, який сприятливий для агропромислового комплексу. У регіоні є підприємці, які здатні ставати інвесторами своєї ж землі. Питання залишається лише у тому, чого вони цього не роблять? Чого бояться?

Про це Вінниця.info запитала у Андрія Гижка, першого заступника губернатора області.

«На Вінниччині фермери теж не бідні люди. Але у них, скажімо такий психологічний менталітет, коли вони змогли заробити, а у розвиток не вкладають гроші. Візьмемо, хоча б розвиток сільськогосподарської продукції. Була така дискусія: не можна рівняти фермера і велику структуру. Для фермера повинна бути своя ніша. Минулого року до нас звернулися поляки. Вони готові у нас розміщати замовлення по вирощуванню, та на майбутнє - експорту квасолі. Поляки вживають багато квасолі. Але їм потрібна квасоля чисто-білого кольору. Наші фермери, нажаль, не готові її постачати у великій кількості. Тому, що у деякій мірі необхідно переобладнати комбайн. Зробити інші модернізації. Взяти інше насіння. Індія до нас приходить з замовленням сочевиці, нуту. Щоб ми вирощували під їх замовлення. Великим холдингам це не вигідно. Бо вони займаються пшеницею, кукурудзою. І це зрозуміло. Але від пропозиції нашим фермерам, виростити, до прикладу 10 гектар чечевиці, кабака, насіння якого гарантовано куплять. Але… справа не зрушує з місця від одних лише розмов», - пояснює Андрій Петрович.

Наші підприємці на селі мають можливість та фінансові спроможності переоблаштувати свої підприємства для інших видів діяльності.

«Деякі, неофіційно навіть запитують: «От у мене є мільйон доларів під «подушкою», куди мені його вкласти?». Я розумію, що реальна ситуація з фінансовою спроможністю у розвитку того ж самого аграрного сектору від самих мешканців Вінниччини, може бути вищою. Інколи, набагато раціональнішим за пошук іноземних інвесторів. Якби наші жителі не боялися інвестувати, на приклад, у жаровні для гречки - сьогодні ця продукція є конкурентоздатною. Якби сьогодні вони інвестували в маленькі переробні підприємства - в той самий горох. І не просто переробку, а пофасувати його порційно. Зробити ще тисячі справ, аби тільки розвиватися та стати інвесторами на власній землі. За приклад ставлю підприємство у Липовецькому районі. Спочатку відкрили у Вінниці фірмовий магазин. Вони вирощували пшеницю. Не продавали її суто, як зерно, а поставили у себе млин. Реалізували борошно. Воно було високої якості. І виробляли з нього макарони. З часом їх помітили закордоном. Із задоволенням їх продукцію почали купувати в Кюветі та Туреччині», - продовжує заступник губернатора.

Бізнес на бобах: у вінницьких фермерів поляки замовляють квасолю, а індуси - сочевицю

Ще один з сучасних напрямків розвитку сільського господарства – органічне вирощування продуктів та перетворення його на органічний корм для тварин.

«Спілкувалися з фермером у Франції, який за рік має мільйонне поголів’я птиці. Кожна його курка є дорожчою у чотири рази за інших на рику. З роботою він справляється маючи лише двох працівників. Головний важіль - абсолютно автоматизоване підприємство догляду. Другий - годування органічною сировиною. Суть органічного корму, на якому виросла ця птиця те, що ти не просто годуєш її пшеницею. Ти знаєш, що то був за корм, що він не містить ГМО-домішок, знаєш, де був вирощений. Насіння можна привезти з європейських країн. Та його можна вирощувати і на місцях. Питання у тому, що земля в Україні сьогодні постійно обробляється міндобривами та гербіцидами. Вона вже насичена різноманітними домішками. Та за п’ять років вони виводяться з ґрунту. Органічну продукцію у нас вже вирощують кілька підприємств. У Немирівському районі - моркву. У Тиврівському на яблука отримали органічний сертифікат», - зауважив Андрій Гижко.

Але є у нас і креативні бізнесмени, які не бояться вкладати кошти в не звичне для нашого ринку.

«Активними підприємці стали у розведені равликів та вирощуванні одних з найдорожчих видів грибів – трюфель. Ці виробництва поки що не вийшли на експортну позицію. Але, це майбутнє. І протягом наступних трьох років, зможуть виходити на світовий рівень», - говорить посадовець.

Вінниця.info