21 груд. 2017 13:22

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:53
Політика
0

116

0

Чи готова Вінницька область до переобрання Петра Порошенка

Чи готова Вінницька область до переобрання Петра Порошенка

 Чи готова Вінницька область до переобрання Петра Порошенка


Чи готова Вінницька область до переобрання Петра Порошенка

 У продовження циклу статей «Української правди» «Другий термін Порошенка» видання розмістило публікацію Романа Романюка «Бояри Петра ІІ. Вертикаль переобрання Порошенка». Стисло – зміст цієї статті у тому, що оточення Гаранта Конституції, готуючись до президентської виборчої кампанії, шукає оптимальну модель, яка має забезпечити гарантовану перемогу.

Розуміючи, що традиційний для всіх без винятку президентів антирейтинг влади зберігатиметься і до дня голосування, технологи Банкової розмірковують над варіантами протидії цьому. І, як припускає, спираючись на інсайдерські джерела, автор, схиляються до думки, що успіх може забезпечити лише ефективне використання адміністративного ресурсу.

Але механізм такого використання до цього часу не є очевидним для осіб, які готують стратегію «другого терміну».

Що з себе являє станом на сьогодні цей «адміністративний ресурс»? Хто має «будувати» «мережу прихильників»? Відповідати за результати?

Голови місцевих адміністрацій?

Народні депутати і депутати органів місцевого самоврядування?

Партійна структура «БПП» з союзниками?

Технологічні групи професійних організаторів виборів?

У статті робиться обережний висновок, що адміністративний ресурс не працює, і побудувати його «з нуля» буде вкрай проблемно.

Опрлюднену стратегію розбудови двох вертикалей переобрання Петра Порошенка: адміністративно-бюрократичної та мажоритарної мережі на прикладі Вінницької області в соціальній мережі фейсбук прокоментував та поставив під сумнів окремі технологічні сподівання політичний експерт, радник вінницьких губернаторів Анатолія Олійника та Валерія Коровія, - Микола Філонов.

«Переконаний – адмінресурс не працює і до 2019-го не запрацює. Така можливість теоретично існує, але вона базується на кадровому підході за принципом: «В команді тільки «яструби», «голуби» збираються у вирій і організовано відлітають у теплі краї».

Але, можливо, будувати нео-адмінвертикаль і непотрібно? До того ж метод агресивного стискання пружини рано чи пізно відгукнеться бумерангом бруківки і наметових містечок. Демократія все-таки, європейські принципи, відповідальність перед вистражданими здобутками Революції Гідності і системний моніторинг західних партнерів. Тому треба пам’ятати і про «пряники». Зловживання солодощами у відносинах з опозицією на місцях теж повело хибним шляхом. Таке надмірне частування дуже швидко набило опозиціонерами оскомину і час від часу повертає їх до бажання чиновницького жиру. Стати на місце того, хто роздає пайки, а не зачаївся в очікування підживлення.

Щодо аморфності більшості очільників місцевих адміністрацій. У статті описується light-версія того, що відбувається насправді. З цього випливає ще одна помилка в роботі зі смислами. На превеликий – для влади – жаль, очільники адміністрацій мотивовані, але більшу частину голів зуміли мотивувати краще і раніше. Хоча вони чекали і готові були стати до лав ще в 2014-му (як і здатися в черговий партійний полон нової партії влади). Влада цей момент банально проспала. Трапляються і клінічні випадки. Дуже хочуть, але не можуть. Як в анекдоті: відгадав всі букви, але не зміг назвати слово.

Про відірваність від реалій особливо свідчать джерела з АП і члени команди Петро Порошенко. На «інсайді» яких і базується аналітика автора.

Сподіванням «знайти потрібних людей, які мають на місцях реальний вплив, лідерів думки, що здатні переламати ситуацію» можна присвоїти статус мрійливо-оптимістичних. З такими людьми на місцях ситуація ще гірша, ніж з головами адміністрацій. В свою чергу відірваність від реальності ситуації в регіонах свідчить про аналітично-інформаційне фіаско в роботі обласних і районних адміністрацій. Там давно панує дилетантизм та аматорство і виправити це може лише дублюванням їх функцій силами «пожежних технологічних команд», або створенням відповідних партійних структур на місцях.

Однак: а) «технологічних команд» на всіх не вистачить (в Україні просто немає стільки спеціалістів, європейцям та американцям буде складно з українською ментальністю, а довіряти цю роботу російським політтехнологам – за межею здорового глузду); б) такі «пожежники» будуть не за електорат змагатися, а цілодобово воювати з місцевими «центрами впливу» – чиновниками, депутатами, ЛОМами.

«БПП» – і це унікальний випадок в історії України – віртуальний статус «партії влади» у партійну структуру не конвертувала. І за рахунок чого стратеги Банкової зможуть її створити – невідомо.

Але в цілому стратегія цілком логічна і прагматична. Саме та, коли люфт для маневру зменшився з моменту перемоги в один тур як мінімум в символічні "5" разів», - підсумовує Микола Філонов.

Чи готова Вінницька область до переобрання Петра Порошенка

Матеріал - Центру суспільно-політичного моніторингу «Вектор».