Чому розвиток агросектору потрібен і селу, і місту?

 Сьогодні аграрне виробництво – єдина галузь, яка стабільно розвивається в Україні. Попри відсутність державної підтримки, війну на Сході і загальну кризу економіки, агросектор забезпечує третину ВВП (всіх вироблених у країні товарів і благ). Усе це створено працею селян, господарів, фермерів, малих і великих агровиробників, які ніколи не зраджували свою землю.

Вони створюють левову частку нашого експорту і дають Україні третину валютних надходжень, тобто прямо впливають на курс гривні. Адже чим більше вирощено і продано за кордон сільськогосподарської продукції, тим менший дефіцит валюти в Україні і міцніша гривня.

До того ж, можливості сільськогосподарського виробництва є конкурентною перевагою України над іншими державами. У світі щороку на 3% зростає потреба в продуктах харчування, тоді як глобальне сільське господарство дає приріст лише на 1,5%. Дефіцит продовольства відчуватиметься дедалі сильніше, і Україна – одна з небагатьох країн світу, здатних суттєво нарощувати виробництво. А це значить, що інвестори будуть вкладати гроші в наше аграрне виробництво. У цій галузі найбільші можливості для створення робочих місць.

Наразі третина населення України проживає у сільській місцевості. А кожен п’ятий українець своєю роботою, так чи інакше, пов’язаний із агросектором чи переробною промисловістю. Водночас, і в містах, і в сільській місцевості не вистачає вакансій, тому мільйони українців фактично живуть на заробітках, своєю працею збагачуючи економіку інших країн.

Фахівці Аграрної партії України підрахували, що одне нове робоче місце в селі створює 12 робочих місць у місті. Щоб це довести, варто простежити шлях будь-якого продукту, який виростає на українському полі. Спочатку з ним працюють фермери, водії, вантажники, потім – менеджери, працівники складів, фасувальники, рекламісти, видавці поліграфії, товарознавці, касири, керівники ресторанів, кухарі, офіціанти і т.д.

Отже, всі ці люди при ділі й при зарплаті, а в бюджет стікаються податки. А починається все із зернини, посіяної на полі. Так сільське господарство годує і село, і місто, дає всій країні розвиватися і конкурувати з найсильнішими державами світу.

Щоб витягнути країну з економічної кризи, забезпечити тисячі людей роботою і гідною зарплатою, держава повинна дати стимули розвитку для аграрного виробництва.

Передусім це – полегшення умов для ведення підприємництва. Нам потрібна максимально спрощена податкова система. І це буде одним із головних елементів подолання корупції.

Другий важливий підхід – зменшення податкового тиску на підприємців-аграріїв і створення економічного клімату для того, щоб більше ініціативних людей змогли відкрити свою справу. Держава повинна заробляти шляхом нарощування економічного розвитку, а не закручування фіскальних гайок. Більше активних підприємств – більше податків.

Третій необхідний елемент – зниження вартості кредитів. Національний банк України пишається недавнім рішенням про зниження облікової ставки з 27% до 22% річних. Однак це ще не той рівень здешевлення кредитних ресурсів, який задовольнить сільгоспвиробників. США у кризові періоди опускали ставку практично до 0% і цим добивалися економічного зростання.

Держава повинна приділяти увагу у першу чергу розвитку переробної промисловості. На кожній тонні експортованої за кордон кукурудзи у Європі заробляють 600 $. Це приблизно у три рази більше, ніж ми отримуємо від проданої сировини. Нашу біомасу для вироблення тепла та електроенергії використовує сусідня Польща. У нас ці післяжнивні залишки переважно пропадають на полях. В цьому полягає рецепт здобуття енергетичної незалежності. В цьому ж полягає секрет високих зарплат. Коли у нас більше уваги приділятимуть агросектору, то виросте і валове внутрішнє виробництво і, відповідно, середня зарплата, яка, наприклад, у Польщі, втричі вища за українську.

Створивши умови для розвитку агросектору, ми різко зменшимо безробіття в селах і містах, а також заробимо кошти для бюджетної сфери та відродження інших галузей економіки. 

Команда Аграрної партії України