18 трав. 2016 12:12

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:53
Суспільство
0

89

0

Депортація кримських татар – історія повторюється. Вінниччина прихистила 600 сімей з окупованого півострова

Депортація кримських татар – історія повторюється. Вінниччина прихистила 600 сімей з окупованого півострова

 Доля вільного народу: 600 кримських сімей переїхали Вінниччину 


Депортація кримських татар – історія повторюється. Вінниччина прихистила 600 сімей з окупованого півострова

 18 травня українці відзначають День пам’яті депортації кримських татар. Якщо два роки тому в цей день говорили лише про 1944-ий рік, то сьогодні ми згадуємо і 2014-ий, коли корінне населення АРК було змушене вкотре покинути свої рідні землі через російську агресію.

Кримські татари завжди вирізнялися патріотизмом, адже вони, як ніхто, знають, що означає втратити домівку. 72 роки тому кримчан зухвало звинуватили у співпраці з нацистами і відправили у заслання. Насправді ж – народ був занадто незручним для тодішньої влади: вони ствердно дотримувалися української ідеї і не підкорялися сталінському режиму.

У 2014-му кримчани самотужки збирали валізи і покидали півострів... Після вторгнення Росії життя кожного з них стало під загрозою. Заборона використання української і кримськотатарської символіки, політичні переслідування і погрози… Ув’язнення…

Так, з моменту окупації лише на Вінниччину переїхали 594 сім’ї з Криму (1347 осіб). В основному – це корінне населення півострова. Історія знову повторилася через кілька десятиліть…

Одним із вимушених переселенців став і начальник Патрульної поліції міста Вінниці Редван Усеінов. Автономну Республіку Крим він покинув влітку 2014-го, однак рідні його досі залишають на непідконтрольній Україні території.

«Депортація 44-го року торкнулася і моєї родини. На Батьківщину дідусь і бабуся повернулися лише в 1991-ому році. Тому вони більше не змогли покинути свого дому…

Я покинув півострів, бо мене не влаштовувало все, що там робиться, тобто вторгнення Росії», - розповів ВИННИЦА.info головний патрульний міста.

Депортація кримських татар у цифрах (1944)

- від 5 до 30 хвилин давалося депортованим на збори, дозволяли брати особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, більшість майна залишалася і була конфіскована державою.

- 67 ешелонів було використано для перевезення депортованих у перші три дні.

- 32 тис. співробітників НКВД було залучено до проведення депортації.

- близько 8 тис. людей, більшість з яких - діти і літні люди, - загинули під час переїзду. Найпоширеніші причини смерті - спрага і тиф.

- понад 30 тис. кримських татар загинули протягом року до завершення війни у місцях заслання від голоду, хвороб та виснаження.

- від 20 до 46% всіх депортованих за різними оцінками померли за перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб.

- 180 014 кримських татар виселено під час головної хвилі депортації 18-20 травня 1944 року.

Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші дні 191 044 осіб.

У ході пізніших червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом - 200 тисяч осіб.

ВИННИЦА.info