Суспільство

«Двері моргу не замикаються ні на вихідні, ні на свята». Як у Вінниці працює бюро судмедекспертизи

2 січня 2020, 13:22

Професія судмедексперта обросла стереотипами. Частково вони з'являються через закритість процесу роботи, частково – завдяки голлівудському кінематографу. Чим насправді відрізняється «кіношна картинка» від реальності та в чому полягає робота судово-медичного експерта Вінниця.info розказали заступник начальника з експертної роботи Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Дмитро Мусієнко та виконуючий обов’язки завідуючого відділом судово-медичної експертизи трупів Тарас Беліченко.

«Якщо є випадки насильницької смерті, туди виїжджає слідчо-оперативна група, разом з нашим фахівцем. Вони нас забирають й доставляють на місце події. Ми берем участь в слідчих діях, оглядаємо місце пригоди. Тобто місце, де виявили труп, потім його привозять сюди – в судово-медичний морг. Двері моргу не замикаються ні на вихідні, ні на свята. Кінцеве рішення про направлення трупа саме в судово-медичний морг приймає слідчий. Після проведеної експертизи тіло видається родичам тільки з офіційного дозволу прокуратури», - розповідає заступник начальника з експертної роботи Дмитро Мусієнко.

Серед «клієнтів» судмедекспертів - трупи з ознаками насильницької смерті, до яких відносяться самогубці та загиблі внаслідок отруєнь; трупи, виявлені при нез’ясованих обставин, серед них і немовлята, трупи невстановлених осіб; випадки, коли сімейний лікар не видав лікарського свідоцтва про смерть, а ще раптово померлі люди працездатного віку.

«Зазвичай пересічні громадяни не обізнані в тому, яка різниця в роботі патологоанатома і судмедексперта. Це нормально, не всім потрібна така інформація. Патанатоми проводять дослідження трупів лише тих, хто помер в лікарні від захворювання, це трупи без ознак насильницької смерті. Решта випадків – це робота судово-медичних експертів. Наприклад, до нас привозять труп людини, яка перебувала в лікарні лише пів години і вмерла, а лікарі не встигли поставити їй діагноз. І вже наші фахівці визначають причини смерті цієї людини. Також, якщо є підозра, що в людини була травма, навіть, якщо за місяць до смерті, або на тілі є хоч один синець, або людина померла вдома чи на вулиці, то патологоанатоми не беруться працювати з такими трупами, це вже робота судмедекспертів. В цілому, частина роботи, яка полягає у встановленні причини смерті шляхом проведення розтинів для нас спільна, хоча кожна служба виконує й інші, визначені для неї задачі», - розповідає Дмитро Мусієнко.

В структурі Вінницького обласного бюро судмедекспертизи є також 17 регіональних відділень. Вони розташовані по всій області. Це районні, або міжрайонні –ті, які обслуговують декілька районів.

«Ми обслуговуємо місто Вінницю, Вінницький, Літинський, Липовецький і Оратівський район, тобто з цих районів тіла везуть до нас. В рік це приблизно 1250 експертиз трупів, загальному по всій області - приблизно 3000 трупів. Також з цих чотирьох районів до нас слідчими органами направляються потерпілі на судово-медичний огляд – як кажуть в народі «знімати побої», - каже фахівець.

В складних резонансних випадках розтин проводиться за участю декількох експертів – комісійно. Якщо необхідно, запрошують також сімейного лікаря, педіатра, акушер-гінеколога та інших фахівців. Переважна більшість експертиз, по правовим нормам, проводиться одноосібно.

В лабораторіях бюро досліджують зразки, які відбирають в трупів судово-медичні експерти.

«Коли проводиться розтин трупа, ми звідти беремо біологічні частки – шматочки внутрішніх органів, які фіксуються в розчині формаліну, потім гістологи роблять вирізку, готують мікро-препарати і в мікроскопі розглядають ті явища, які ми не можемо побачити неозброєним оком. Часто беруться для аналізу пошкодженні тканини тіла. Наприклад, якщо це електротравма, то ми беремо електромітку. Якщо це ДТП або є насильницька смерть, то ми беремо фрагменти зламаних кісток. При таких випадках всі зовнішні травми експерти обов’язково фотографують», - долучається до розмови судмедексперт Тарас Беліченко.

Є певний порядок проведення експертизи тіла, якого суворо дотримуються експерти.

«Спочатку до нас надходять постанови чи ухвали правоохоронних органів та судів. З цими постановами також надходять і матеріали дослідження – труп, речові докази, наприклад, сокира, а ще одяг, взуття. Ну або живі особи у випадках побиття, зґвалтування. Тобто якщо людину побили, вона йде в поліцію, пише заяву, поліція виписує постанову, з якою людина приходить до нас. Обов’язково потерпілий має мати при собі документ, що посвідчує його особу. Експерти лабораторії проводять відповідний огляд, за потреби, долучають й інших спеціалістів: травматологів, неврологів, окулістів й так далі. І тоді вже в комплексі готується висновок експертизи. Теж саме стосується й комісійних експертиз, вони найважчі, буває, що об’єкт дослідження привозять, а разом з ним і 9 томів цивільних справ», - розповідає судмедексперт.

«Зараз, до прикладу, ми проводимо важку й масштабну комісійну експертизу щодо харчового отруєння 43 осіб. Там складне отруєння – сальмонельоз жителів Козятинського району. Уявіть, це індивідуальне дослідження кожного з 43 громадян. Ми вивчаємо амбулаторні картки, історії хворіб кожного. Це великий об’єм роботи», - зауважує Дмитро Мусієнко.

Якщо це у випадках так званих лікарських справ, коли медики здійснюють професійні правопорушення під час лікування, то до експертизи залучаються також і фахівці департаменту охорони здоров’я: травматологи, гінекологи, інфекціоністи, анестезіологи – це в залежності від окремих випадків. Такі комісійні експертизи інколи перевищують встановлений кримінально-процесуальним кодексом термін на експертизу трупа – один місяць.

Якщо випадки не складні, то експертиза здійснюється в значно менший термін – від кількох годин до кількох днів.

Як виявилось, в професії судмедексперта, як і будь-якого лікаря, є випадки, що можуть завдати шкоду для його здоров’я.

«Перше – ми вивчаємо документи, дивимось на що хворів померлий, адже ми покійника при житті не бачили. Інколи ми йдемо на розтин, майже не знаючи ніякої інформації, бо не привозять історії хвороб. Іноді буває, ти проводиш розтин, а через декілька місяців приходить запит, щоб надали копію лікарського свідоцтва про смерть, бо виявляється померла особа була ВІЛ-інфікованою. Це наше своєрідне «мінне поле». Це ризики для здоров’я експерта. Коли нам відомо про подібні захворювання покійного, то ми одягаємо по декілька пар рукавичок й захисну маску на обличчя, щоб нічого не ляпнуло», - розповідає журналісту Тарас Беліченко.

Про паранормальні, чи якісь курйозні випадки за весь досвід роботи в морзі, експерти не згадують.

«Не та сфера. Я експертом працюю трохи більше 20 років і за цей час чогось смішного чи містичного не траплялось, це людська смерть, до неї треба відноситись серйозно і з повагою. А от найважче в моїй роботі, це коли батьки приходять в морг впізнавати своїх дітей. Розумієте, вони ще йдуть сюди до нас з надією, що це помилка… Частіше трапляється, коли діти приходять на опізнання своїх батьків, то не так страшно, ніж коли навпаки. Це найважче в роботі судмедексперта, до цього ніяк не звикнути», - з сумом розповідає експерт.

Запитуємо чи це правда, що судмедексперти чи патанатоми настільки холоднокровні спеціалісти, що можуть однією рукою їсти, а іншою робити розріз трупа.

«Ну їсти в тих умовах ніхто не буде, повірте, апетит зникає навіть в найдосвідченіших фахівців. А от однією рукою бути в тілі мерця, а іншою тримати телефон й комунікувати зі слідчим, доводиться дуже часто, бо в цьому є необхідність. Є випадки, що нібито людина раптово померла, а при розтині дізнаєшся, що там серйозна черепно-мозкова травма. Тоді знімаю рукавичку й терміново телефоную слідчому, запрошую його на експертизу», - каже Тарас Беліченко.

Робочий день в судмедексперта триває 6 год: з 08:30 до 14:30, а на вихідних постійно чергує людина, яка може самостійно зробити розтин тіла. Якщо об’єкт дослідження привозять ввечері, наприклад, то експертизу проводять вже наступного ранку, за винятком резонансних випадків.

Терміново також обстежуються підозрювані у вбивстві та зґвалтуванні, адже дуже важливо відібрати їхні біологічні зразки, поки вони не втратили цінність.

Якоїсь статистичної закономірності в завантаженості по судово-медичній експертизі немає. Хоча влітку більше випадків утоплень, а взимку – отруєнь чадним газом чи переохолоджень. А от завдяки горезвісним «правкам Лозового» до кримінально-процесуального кодексу, траплялось зменшення кількості звернень потерпілих осіб до експертної установи.

«Потерпілі люди були змушені пройти ряд процедур, перш ніж потрапити на експертизу. Не так як тепер: піти в поліцію, написати заяву, отримати постанову й прийти на обстеження. Люди були змушені брати ухвалу суді, от уявіть: людину побили в березні, ухвалу суду вона отримала в квітні, а до нас вона потрапляє аж в травні, коли вже і слідів ушкоджень немає… Така патова ситуація. Тоді в нас дійсно було зменшення кількості потерпілих. Але добре, що ці правки відмінили і ми тепер працюємо як і раніше», - зауважує Дмитро Мусієнко.

Заступник начальника з експертної роботи Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Дмитро Мусієнко зізнається, що хоч з 2012-го року, після переїзду основних підрозділів в приміщення на Гліба Успенського, матеріально-технічне забезпечення установи покращилось та все ж бюро потребує оновлення обладнання.

«Обладнання лабораторії застаріле. Деяке ще радянських часів. Необхідно придбати нове – зокрема, і масс-спектрограф для токсикологічного відділення, ДНК-лабораторію... Все це нам необхідно аби йти в ногу з часом», - каже Мусієнко Дмитро Володимирович.

Журналістам Вінниця.info проводять екскурсію по бюро - лабораторії судово-гістологічного відділення, кабінетам, де працюють експерти, ведуть прийом громадян, а також – в морг.

Вже при вході в морг відчувається трупний запах. Судмедексперт зауважує, що запах зазвичай ще сильніший.

«Це сьогодні ми робили експертизу лише одному трупу, йому вже 4-5 днів, тому трохи відчувається запах. Ви б чули як тут інколи влітку пахне. Ми то хоч і в спецодязі, та все рівно потім чути від нас цей запах. Але людина – це така істота, яка може звикнути до всього, навіть до такого специфічного запаху. Така робота», - каже Тарас Беліченко.

В морзі очікуємо побачити морозильні камери у вигляді шафок, як в кіно, однак їх немає.

«Були, але вже нема. Вони незручні, ми їх віддали на райони. То продумано тільки для струнких трупів, а от такі рослі, як я - туди просто не влізуть» - сміється судмедексперт. - Технічно більш доцільно використовувати морозильні камери як великі приміщення».


Довідка.

Вінницьке обласне бюро - це експертний заклад, що забезпечує проведення судово-медичних експертиз, які призначаються правоохоронними органами.

Основна частина підрозділів обласного закладу розташована по вулиці Гліба Успенського, 83: адміністративна частина, відділ експертизи трупів, відділ експертизи обвинувачених, потерпілих та інших осіб (амбулаторія), відділ комісійних експертиз, відділ чергових експертів, частина підрозділів відділу експертизи речових доказів (судово-медична лабораторія) – судова гістологія та криміналістика; інша частина підрозділів - судова цитологія, судова імунологія, судова токсикологія -на вулиці Маяковського, 10.

Вінниця.info

Теги: судово-медичні експертизи дослідження тіла 
Матеріали по темі