Екскурсія новим туристичним маршрутом Вінниччини: палаци, кінний клуб та зелена садиба. Фоторепортаж

Вінниччина має багато пам’яток та цікавих місць, де можна відпочити, дізнатися щось нове або поринути з головою в українські традиції. Однак навіть не всі подоляни знають про них. Саме тому в області реалізують програму розвитку туризму – обстежують історичні будівлі, палаци і садиби, розташовані у віддалених селах, щоб включити їх до екскурсійних маршрутів. Пропонуватимуть їх туроператорам і мандрівникам, які надають перевагу власному транспорту. Раніше ми розповідали про кожен об'єкт маршруту окремо, тепер - пропонуємо напрямок, який можна підкорювати навіть взимку: садиба М.Чихачова – палац Вітославських-Львових – кінно-спортивний-клуб «Вінниччина» – садиба «Катерина» та гідрологічний заказник «Ільківський став».

«Особливістю Вінниччини є розосередження потенційно привaбливих для туристів об’єктів по території регіону, зa межaми облaсного центру: вишукaні пaлaци і сaдиби в оточенні пaрків зводилися у мaєтностях шляхти, a згодом – дворянствa чaсів Російської імперії. Здебільшого – це aрхітектурні пaм’ятки XVII-XIX століть.

У нaс немaє моря, у нaс немaє гір, aле є унікaльні aрхітектурно-пaркові об’єкти, які дихaють минулим і готові дивувaти», - говорить заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Вєга Кулявець.

Садиба Миколи Чихачова. Митки, Барський район

Учні Митківської ЗОШ, що у Барському районі, навчаються в стінах старовинного палацу-садиби, зведеного більше сотні років тому. Пам’ятка архітектури носить ім’я адмірала Миколи Чихачова.

Палац збудований із жовтої цегли на пагорбі серед парку. Споруджували його у 1904-05 роках для доньки військового – Соні. Маєток мав стати її родовим гніздечком, однак дівчина приїздила сюди лише кілька разів, переважно мешкала у російському Петербурзі. За оповідями старожилів, дерева в парку були висаджені ім'ям доньки –«Соня».

Директор школи Ніна Гадасюк розповідає, що під час радянської влади селяни врятували величну споруду від знищення.

«У Барі почали будувати цукровий завод, але для завершення робіт не вистачало цегли. Тоді радянська влада дозволила приїхати у Митки і розібрати палац, щоб добудувати один із цехів цукрового заводу. Люди з вилами вийшли на залізничний переїзд, перекрили дорогу і не дали знищити цю перлину Поділля», - говорить жінка.

Архітектура палацу навіяна романтичним уявленням про середньовічні готичні замки Англії. Приміщення має три входи. Нещодавно там замінили дах – покрили черепицею. На місце дерев’яних вікон, які буквально розсипалися, поставили металопластикові, коричневого кольору, що вдало компонують із загальним виглядом маєтку.

Під час демонтажу старих віконних рам знайшли велику кількість шерсті рогатої худоби. Тоді пані Ніна пригадала історію, яку розказувала її бабуся.

«Я родом з Мурованокуриловецького району. Коли була малою, завжди просила бабку розповісти, як вона служила у пана (була кухаркою). Бабця каже: приїхав одного разу до нас пан і розпорядився, щоб люди нашкрябали із худоби шерсті. Пояснив, що біля Бару будують будинок і шерсть потрібна для його утеплення.

Роки йшли і я стала директором школи. Коли почали витягати старі рами, то виявили між ними великий шар натуральної шерсті. Тоді одразу пригадала розповіді своєї бабки», - говорить Ніна Григорівна.

Ландшафт парку формували за останніми трендами моди. Дерева підбирали за кольорами і формою. Кажуть, поруч садили рослини з різними відтінками зеленого. Чи створювали дерева надпис «Софія», невідомо. Адже чималу їх кількість довелося зрізати, бо були в аварійному стані. Ще частину – поламало намерзання льоду в кінці 90-х. Колись біля маєтку розгортався каскад з трьох ставків.

Ніна Григорівна впевнена, що цеглу для будівництва палацу привезли в Англії, адже на ній є позначка «London». Однак краєзнавці запевняють, що цеглу з такими мітками виготовляли на заводах Поділля.

У середині приміщення зберегли старовинні двері, сходи і паркет. Сьогодні в школі – 94 дитини, які навчаються у 10 класних кімнат.

Палац Вітославських-Львових. Чернятин, Жмеринський район

У Чернятині Жмеринського району знаходиться величний палац Вітославських-Львових. Сьогодні у стінах будівлі працює аграрний коледж.

Маєток одразу привертає увагу рожевим забарвленням та левами при вході. Збудували палац у 1820-1830-х роках, коли власником села був Гнат Вітославський. Щоправда, спершу звели лише одну частину в стилі неоготики – з високими білими шпилями.

Парк створював відомий тоді ландшафтний дизайнер Діонісій Міклер. Старовинних дерев сьогодні майже не залишилося.

Після Вітославський власницею села стала Марія Львова, за її життя звели другу частину палацу.

«У 1865 році, коли відбулося польське повстання, всі маєтності, які належали шляхті, відбирали та конфіскували. Не минула така доля й нашого маєтку. На торгах його придбав Микола Федорович Львов – підданий Російської імперії, який проживав зі своєю родиною у Москві.

У листах одна з їх доньок загадувала, що після купівлі садиби вся сім’я переїхала сюди. Тоді зазначалася адреса – Кам’янець-Подільська губернія, Літинський повіт, село Чернятин.

Найняли окремий вагон, який прибув до Кам’янця-Подільського. Звідти речі привезли каретою. Природа росіянам дуже сподобалося», - розповів заступник директора Чернятинського коледжу ВНАУ Аркадій Волкотруб.

Родина Львових є засновниками залізничної колії, яка з’єднала Україну з Молдовою. Поблизу коледжу проходить залізниця, раніше потяг зупинявся прямо біля брами.

Зовнішнє і внутрішнє оздоблення палацу дозволяє уявити атмосферу, що панувала тут два століття тому. Біля входу відвідувачів зустрічають два мармурових леви, а у внутрішніх покоях стоять кам’яні вази, прикрашені міфічними ангелами. Стіни і стелю прикрашають рельєфи з квітів та геометричних фігур. Збереглися до нашого часу камін і кахельні печі, вціліли сходи.

Кінно-спортивний-клуб. Агрономічне, Вінницький район

Це унікальне місце, де можна весело провести час. Їздити верхи або просто побути біля тварин – кожен вибирає розвагу на свій смак. Дітям пропонують «поспілкуватися» з віслюком, поні, козенятами.

Такий відпочинок підніме вам настрій і покращить самопочуття.

Зазначимо, що відвідування клубу платне – одна година верхової їзди коштує близько 400 гривень. Для сімей і великих компаній можливі знижки.

Садиба «Катерина» та гідрологічний заказник «Ільківський став». Вінницький район

Завершити маршрут пропонують зеленим туризмом. У селі Ільківка нещодавно створили гідрологічний заказник. Тепер про великий став піклується громада. Там перерахували всіх представників флори і фауни, розробили правила поведінки – і готуються зустрічати мандрівників.

Неподалік водойми облаштували хатину – автентичний стиль поєднали із сучасними благами. Під солом’яним дахом 90-річного приміщення є піч, груба, разом з тим, вбиральня, гаряча вода… Сьогодні там можуть переночувати три людини, однак поруч – зводять три будиночки для майбутніх гостів.

У садибі «Катерина» пригощають козацьким кулішем, пропонують спробувати себе в ролі коваля і розробили кілька цікавих маршрутів для дітей. Родзинкою господарі називають цілюще джерело. Люди вірять, що його вода дає сили і покращує здоров’я.

Вінниця.info