Економіка

Експерти пояснили, чому «ліквідували» створені на Вінниччині ОТГ

5 червня 2020, 11:30

Минулого тижня Уряд затвердив перспективні плани громад 24 областей, які охоплюють всю територію України. Якби не супротив опонентів реформи – окремих політиків, місцевих бізнес-еліт, голів, що боялися втратити посаду, це було б зроблено вже давно, і сьогодні всі громади мали б однакові можливості для розвитку. Здавалося б, що вже все позаду і шлях до проведення чергових місцевих виборів на новій територіальній основі громад та районів відкритий. Та є вагомий привід повернутися до цієї теми – нагнітання ситуації довкола начебто ліквідованих 120 ОТГ, які були створені в минулі роки за принципом добровільності. Зокрема, у Вінницькій області це Войнашівська, Гавришівська, Ковалівська ОТГ . Громади подали в суд через рішення про їх доєднання.

На сайті «Децентралізація» пояснили ситуацію з доєднанням громад.

Етап добровільного об’єднання громад стартував у 2015 році. Він регламентував добровільне об’єднання у відповідності до перспективного плану, який розробляли обласні державні адміністрації згідно Методики. Однак громади, користуючись принципом добровільності, не завжди об’єднувалися у тому форматі, який передбачав перспективний план і далеко не всі з них брали до уваги критерії майбутньої спроможності: нерозривність території, наявність в потенційному адміністративному центрі закладу загальної середньої освіти I-III ступеня, медичної амбулаторії, проживання не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку.

Пройшло 5 років. Більше 6 тисяч територіальних громад залишалися поза реформою. А частина з тих, хто об’єднався без врахування вимог Закону, не змогли довести, що, попри все, мають перспективи розвитку.

Наприкінці 2019 року набрали чинності зміни до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», якими визначено право об’єднання громад тільки в межах затверджених перспективних планів. У жовтні 2019 року Мінрегіон направив листа обласним державним адміністраціям з рекомендацією переглянути склад міжвідомчих регіональних комісій з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою та включити до цих груп представників регіональних відділень асоціацій органів місцевого самоврядування і експертів. В’ячеслав Негода назвав участь представників асоціацій органів місцевого самоврядування у роботі над пропозиціями щодо майбутнього адмінтерустрою визначальною:

«В рамках реформування місцевого самоврядування працюємо над тим, якими в близькій перспективі мають стати в Україні громади і райони. Переважно ця робота проводиться в регіонах та координується обласними державними адміністраціями у співпраці з обласними радами. Із затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України визначено завдання щодо реалізації політики створення спроможних громад і щодо адміністративно-територіального устрою. Невід’ємною складовою громад має стати оптимальна мережа соціальної інфраструктури, здатної забезпечити весь пакет послуг для кожного мешканця і ці послуги мають бути якісними і доступними. І тут без тих, хто представляє інтереси місцевого самоврядування – відповідних асоціацій - не обійтися. Тому ми запропонували областям забезпечити їх участь у роботі регіональних груп».

Мінрегіон постійно звертав увагу обласних державних адміністрацій на те, що при підготовці перспективних планів формування територій громад необхідно вести діалог з громадами, пояснювати наслідки можливих невиважених рішень, максимально зберегти вже створені ОТГ, а у разі невідповідності Методиці – підсилити їх.

Лютий, 2020 рік, В’ячеслав Негода під час проведення консультацій з облдержадміністраціями:

«Останніми тижнями в регіонах зросла увага до формування спроможних громад. Збільшився і градус дискусій. Але там, де мова йде про планування розвитку територій на роки чи навіть десятиліття, одних емоцій замало. В першу чергу маємо думати про створення громад, здатних забезпечувати людей якісними та доступними послугами. Щоб створити такі громади, потрібні ретельні розрахунки. Я хочу ще раз наголосити - перспективні плани створюються за чіткими критеріями, які вказують на майбутню спроможність громади. При цьому ми з особливою увагою ставимося до вже створених громад. Намагаємося зберегти і навіть підсилити усі ОТГ, які свого часу мали бажання змінюватися, проявили ініціативу і скористалися перевагами реформи. Але є випадки, коли громада після об’єднання не змогла стати на шлях розвитку і її перспективи по більшості показників невтішні. Лише тоді ми намагаємося спільно з такими громадами, облдержадміністраціями, народними депутатами і експертами знайти іншу, більш спроможну конфігурацію об’єднання. Ті ж, хто за п’ять років реформи не змогли чи не схотіли об’єднатися, мали б зараз не критикувати перспективні плани, а сприяти тому, щоб потрапити до складу дійсно спроможної громади, а не безперспективного об’єднання, створеного емоційно чи політично».

РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ МІЖВІДОМЧИХ РЕГІОНАЛЬНИХ КОМІСІЙ З ПІДГОТОВКИ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ

На початок 2020 року налічувалося 982 діючі об’єднані громади. З них 860 ОТГ (88%) залишилися у перспективних планах без змін або підсилені сусідніми громадами, які до цього часу не проявляли активності.

У 7 областях, Донецькій, Закарпатській, Київській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій (якщо не брати до уваги проблему з Новодністровською ОТГ), на 100% збереглися утворені ОТГ.

Більше 90 ОТГ (зауважте!!! не 120 ОТГ, про які сьогодні голосно заявляють, що їх ліквідували) не відповідали вимогам Методики щодо основних критеріїв спроможності. Такі громади не здатні самостійно забезпечити належний рівень надання публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я. Щоб виправити ситуацію, при відсутності довкола необ’єднаних громад, єдиним виходом в ОДА було запропонувати в проекті перспективного плану приєднати такі громади до більш сильніших. Наприклад, у Вінницькій області Мельниківська ОТГ (1442 жителі, 100 дітей шкільного віку, 28 дітей дошкільного віку); Новогребельська ОТГ (1681 житель, 209 дітей шкільного. віку).

28 ОТГ обласними комісіями запропоновано включити до складу міст обласного значення, оскільки такі ОТГ знаходяться в приміській зоні та мають спільну інфраструктуру з містами, а жителі цих громаду своїй більшості працюють і отримують соціальні та інші послуги в цих містах. Наприклад, у Вінницькій області Гавришівську ОТГ включено до Вінницької територіальної громади, Ковалівську ОТГ - до Немирівської територіальної громади, Войнашівську ОТГ - до Барської територіальної громади;

Експерт з питань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади Павло Остапенко наголошує, що людям в громадах важливо, в першу чергу, мати якісні та доступні послуги, а не назва центру громади.

«Наведу приклад на Засульській ОТГ Полтавської області. Так, це велика громада, в якій проживає 16 тисяч населення. Але жителі багатьох населених пунктів цієї громади змушені були доїжджати до Засулля, центру громади, через місто Лубни. Більше того, ці мешканці і не доїжджали до Засулля, вони отримували послуги в Лубнах. То який сенс в такому об’єднанні? Кого хочемо обдурити, що таке об’єднання в інтересах мешканців громади? Тому Засульську ОТГ приєднали до міста обласного значення Лубни, - розповів Павло Остапенко. – Щодо приєднання довколишніх ОТГ до міста Луцьк. Вони всі глибоко інтегровані в місто. Наприклад, Заборольська ОТГ з висотною забудовою – це фактично один зі спальних районів Луцька, її мешканці в основному працюють в місті і користуються послугами, які тут надаються. Є і ті громади, які також поруч з Луцьком, але вони розуміли свою слабкість, тому, не маючи охоти об’єднуватися з Луцьком, вони обєдналися між собою і тим самим укріпили свої позиції. Наприклад, Боратинська та Гіркополонківська ОТГ об'єдналися в одну громаду, чи Липинська з Підгайчинською. Скажу, що рішення про вливання окремих ОТГ до складу інших чи до міст обласного значення, було єдиним правильним рішенням, яке спрямоване саме на забезпечення якісних і доступних послуг для мешканців. Експерти далекі від того, щоб зберегти якомусь конкретному голові посаду. Наші рекомендації обласним комісіям базувалися на законі і методиці».

Іван Лукеря, радник Міністра розвитку громад та територій зазначив, що рішення були прийняті максимально можливі.

«Можливо, є території щодо яких можна було зробити краще, але ми розуміємо, що будь-яке рішення не приймається в стерильних умовах, і це питання, яке зачіпає велику кількість людей, стейхолдерів. Ми мали максимізувати ефективність прийняття рішення, але не зробити його неможливим з точки зору прийняття. Тобто ми зробили максимально можливе рішення, щоб воно було прийняте. Зрештою, критикам варто також озвучувати, що 860 ОТГ були підсилені або збережені у своїй конфігурації, і це при тому, що тільки 804 ОТГ перебувають на прямих міжбюджетних відносинах. Тож висновок: «120 ліквідованих ОТГ», що часто зараз звучить, є міфом. Він гучний, звучить, але немає нічого спільного з тим, на що спрямована реформа: наближення послуг до людей, підвищення їх якості, розвиток інфраструктури громад, залучення інвестицій, створення нових робочих місць або, іншими словами, створення такого простору, в якому людина зможе реалізувати більшість своїх потреб. Тому зараз потрібно перестати думати виключно про наступні місцеві вибори, варто думати про наступне покоління, створення можливостей для життя і розвитку кожної людини».

Нагадаємо, 6 травня Кабінет міністрів України затвердив перспективний план формування територій об’єднаних громад Вінницької області з 63 ОТГ.

Вінниця.info

Теги: децентралізація ОТГ суд доєднання 
Матеріали по темі