Влада

Генерал-майор Артур Артеменко: Виявити, видати, вказати ціль – основне завдання радіотехнічних військ

29 листопада 2010, 17:30

30 листопада 2004 року РТВ увійшли до складу Повітряних Сил Збройних Сил України. Цей день і вважається днем створення радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України.

Напередодні професійного свята наш кореспондент зустрівся з начальником радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-майором Артуром Артеменком.

– Артуре Миколайовичу, з якого часу існують радіотехнічні війська (РТВ) і чому саме 30 листопада?

– РТВ – відносно молодий рід військ. На теренах колишнього СРСР вони були сформовані у січні 1952 року. Однак коріння РТВ відходять в історію значно глибше. Вже в роки Першої світової війни постало питання своєчасного попередження військ про наближення ворожої авіації. Саме в той час з’явилися “пости спостереження за небокраєм”, згодом об’єднані у службу повітряного спостереження, оповіщення і зв’язку (ПСОЗ).

 

У спадок від СРСР незалежна Україна отримала потужне угруповання РТВ, на базі якого відбувалося становлення та розвиток сучасних РТВ. 30 листопада 2004 року, радіотехнічні війська увійшли до складу Повітряних Сил Збройних Сил України. Тому цей день і вважається днем створення РТВ, коли під керівництвом 1-го Головнокомандувача Повітряних Сил генерал-полковника Анатолія Торопчина відбулась передача управління черговими силами з ППО на Командний центр Повітряних Сил.

– Яке місце і роль РТВ в обороноздатності держави, адже радіотехнічні війська були та є незамінним джерелом інформації про будь-які об’єкти в повітрі?

– За останні роки роль і значення РТВ значно зросли. Це пов’язано, насамперед, з бурхливим зростанням інформаційних технологій у всіх сферах діяльності людини, в тому числі і у військовій справі. Без РТВ неможливо ефективно застосувати вогневі засоби протиповітряної оборони і авіації та прийняти на командному пункті вірне рішення про обстановку в повітрі. РТВ є і в найближчому майбутньому залишаться одним з головних джерел інформації про повітряну обстановку, яка використовується як в інтересах оборони, так і для цивільних потреб.

– Що змінилося після створення нового виду ЗС – Повітряних Сил? Які зміни пройшли в РТВ?

– Головне, що в період реформування ми не допустили зниження рівня бойової готовності. Під час злиття двох видів відбулося створення нової системи радіолокаційної розвідки Повітряних Сил.

 

Ми переформували підрозділи, які виконували ідентичні завдання. Тим самим оптимізували організаційну структуру, для ефективного використання сил та засобів, необхідних для створення чергового радіолокаційного поля у Збройних Силах. До складу РТВ увійшли декілька колишніх підрозділів радіотехнічного забезпечення польотів авіації, з метою гарантованого прикриття важливих об’єктів держави розгорнуто додаткові радіотехнічні підрозділи, розпочалося інтенсивне впровадження в систему бойового застосування автоматизованих засобів збору, обробки та відображення радіолокаційної інформації. До речі, сьогодні в РТВ вже є підрозділи, здатні здійснювати видачу радіолокаційної інформації у реальному масштабі часу.   

Процеси, про які до того часу лише писали, вдалося розпочати на практиці.

– Ви акцентували увагу на черговому радіолокаційному полі, яке утримується РТВ, ад­же існує багато думок, яким саме воно повинно бути?

– Будь-якій державі, яка бажає гарантовано контролювати свій повітряний простір та забезпечувати недоторканість повітряних кордонів, необхідно утримувати радіолокаційне поле з параметрами, відповідними до існуючих загроз.

Звичайно, чим менша висота нижньої межі радіолокаційного поля, тим більша вірогідність виявлення повітряних об’єктів. В ідеалі для забезпечення надійного контролю за повітряним простором необхідно мати практично “всевисотне” радіолокаційне поле, але його вартісні показники повинні відповідати економічним можливостям держави з його утримання. 

– Що можна сказати про радіолокаційні комплекси та станції, які є на озброєнні? Які ж принципи покладаються в основу технічної політики РТВ?

– Із задоволенням можу відзначити, що, попри недофінансування, продовжується розробка нових радіолокаційних станцій для потреб РТВ. В останні роки прийнято на озброєння декілька нових та модернізованих типів РЛС, таких як 79К6, П-18МА, П-18МУ. У цих зразках сконцентровано найкращі досягнення вітчизняної науки і техніки, використаний досвід бойового застосування та експлуатації радіолокаційної техніки за всі попередні роки. На жаль, рівень фінансування не дозволяє здійснювати закупівлю нових РЛС в необхідних кількостях, але ми вважаємо, що ні за яких обставин не можна припиняти розпочаті роботи, втрачати напрацювання, які у дечому перевершують іноземні аналоги.

З огляду на це, в основу нашої технічної політики ми покладаємо реалізацію заходів, пов’язаних з виведенням з експлуатації затратних зразків озброєння типу 5Н87, 64Ж6, 22Ж6 та повністю відновити ресурс найбільш поширених в РТВ радіолокаційних станцій типу П-18, 19Ж6, 35Д6, 5Н84, рухомих радіовисотомірів типу РРВ-13, РРВ-16 за рахунок їх поглибленої модернізації.

 

– На сьогоднішньому етапі розвитку Повітряних Сил РТВ лідирують в галузі впровадження автоматизованих засобів управління? Чому такою необхідною є автоматизація для РТВ?

– Без автоматизації взагалі неможливий подальший розвиток РТВ.

У даний час триває впровадження  комплексів засобів автоматизації нового покоління, розроблених в рамках дослідно-конструкторської роботи “Ореанда-ПС”. Застосування сучасних автоматизованих засобів дозволяє істотно розширити перелік завдань, підвищити продуктивність обробки інформації, інформаційні показники бойових можливостей.

Нас особливо приваблюють в нових засобах автоматизації їх універсальність і гнучкість. Комплекси нового покоління здатні працювати з усіма існуючими джерелами і споживачами радіолокаційної інформації. Вони допускають швидку зміну програмного забезпечення. Завдяки цим якостям і відносно невисокій їх вартості (порівняно з існуючими КЗА їх вартість в 4-5 разів нижча), ми сподіваємося на їх широке впровадження у війська.

Лише повна автоматизація угруповання РТВ дозволить створити передумови до інтеграції з відомчими радіолокаційними системами, перш за все, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що вкрай необхідно для забезпечення надійного контролю за використанням повітряного простору України.

– Артуре Миколайовичу, нещодавно Ви повернулись із Брюсселя, тож розкажіть про інтеграцію РТВ до європейських систем колективної безпеки під час використання повітряного простору. Чи не готуєтесь до “Євро-2012” в Україні?

– Ще з 2008 року ми розпочали процес впровадження в систему бойового чергування з протиповітряної оборони автоматизованих засобів інформаційної взаємодії та обміну даними з пунктами управління збройних сил суміжних з Україною держав. Згідно з розпорядженням Кабміну під моїм керівництвом створено міжвідомчу робочу групу, яка розпочала виконання комплексу заходів адміністративного та технічного характеру. Технічне обладнання, необхідне для функціонування системи, було розроблено вітчизняним науково-технічним підприємством “Аеротехніка-МЛТ”.

Сьогодні ми здійснюємо автоматизований обмін даними про повітряну обстановку в західному регіоні з центром управління та оповіщення в Угорщині, до кінця поточного року плануємо відкрити другий район в південному регіоні з пунктом управління та оповіщення Збройних сил Турецької Республіки.

Думаю, що в перспективі інформаційний простір взаємодії буде розширено на всі регіони України. Можливості системи будемо широко використовувати для контролю повітряного простору під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

 

– Як живуть і чим займаються РТВ сьогодні? Розкажіть, хоча б коротенько, про ваших підлеглих – офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів.

– Незважаючи на існуючі труднощі, бойову готовність РТВ вдається підтримувати на визначеному рівні. Щоденно сотні військовослужбовців уважно пильнують за індикаторами радіолокаційних станцій та контролюють повітряний простір держави.

Специфіка РТВ така, що найбільшу тактичну значимість мають, як правило, підрозділи з особливими умовами дислокації, розташовані у прикордонній смузі, на висотах. Зазвичай роти і батальйони РТВ дислокуються на значній відстані від великих населених пунктів. Дві третини від загального числа підрозділів – це окремі радіолокаційні роти. А що таке рота?  Це всього-на-всього близько 40 чоловік особового складу: 6-7 офіцерів,  5-6 прапорщиків, 21-23 сержантів і солдат. Дружини офіцерів і прапорщиків у більшості випадків також є військовослужбовцями. Люди в роті служать і живуть тісним військовим колективом.

Існують підрозділи, які розташовані на відстані до 500 км від управлінь радіотехнічних бригад. Сьогодні найбільші особливості дислокації має радіотехнічний батальйон, дислокований на горі Ай-Петрі. Навіть просто вижити в таких умовах – вже подвиг, а особовий склад несе бойове чергування і забезпечує чергові сили з протиповітряної оборони розвідувальною та бойовою радіолокаційною інформацією.

– Які здобутки у сьогоднішніх РТВ?

– За підсумками 2010 навчального року три з п’яти радіотехнічних бригад оцінено на “добре”, що свідчить про достатньо високий рівень підготовки та вишколу особового складу. Протягом останніх років кращим колективом є військова частина, підрозділи якої дислоковані у кримському регіоні, де командиром полковник Олександр Боклаг.

У 2010 році РТВ з високим рівнем професіоналізму виконали завдання комплексу навчань та тренувань “Взаємодія-2010”, на “відмінно” здійснили радіолокаційне забезпечення бойових стрільб зенітних ракетних військ на полігоні “Чауда” та льотно-методичного збору винищувальної авіації.

Значну кількість особового складу заохочено нагородами та відзнаками.

– А де здійснюється підготовка кваліфікованих кадрів та який на сьогодні рівень підготовки молодих лейтенантів – випускників вищих військово-навчальних закладів?

– Підготовка основних категорій спеціалістів для РТВ здійснюється факультетом РТВ протиповітряної оборони Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба полковника Бориса Бакуменка.

Факультет має достатньо високий рівень науково-педагогічних працівників, серед яких 22 кандидати наук та 11 доцентів. За час існування тут підготовлено більше 30 генералів, 15 лауреатів державної премії, 35 докторів наук, близько 4,5 тисяч офіцерів-фахівців з ближньої та дальньої радіолокації повітряного і космічного простору, радіоелектронної боротьби. 61 випускник нагороджений золотою медаллю, а 705 – стали командирами з’єднань і військових частин.

– Які побажання та привітання хочете висловити з нагоди святкування Дня РТВ?

– Напередодні професійного свята висловлюю слова щирої вдячності всім військовослужбовцям, ветеранам і працівникам РТВ за сумлінну самовіддану службу Вітчизні та зразкову ратну працю.

Бажаю всьому особовому складу міцного здоров’я, щастя та добробуту у родинах, нових звершень у бойовій підготовці і зміцненні оборонної могутності України!

 

Юрій Ігнат, медіа-центр Повітряних сил Збройних сил України

Матеріали по темі