Громада села на Вінниччині передала пораненому бійцю усі гроші, які наколядували у сусідів

23-річний боєць 72-ї бригади  Олег Стеценко думав, що у Вінниці просто лікує поранення, яке отримав на передовій. А виявилося, тут він знайшов свою велетенську родину. Понад 800 жителів села Марксово Немирівського району Вінниччини перейнялися долею молодого захисника. Усі гроші, які назбирали під час коляди та щедрування, вирішили передати для оздоровлення захисника.

22 січня до Вінницького військового шпиталю прибули представники з Немирівського району. З собою принесли кілька сотень печених рогаликів.   

«Ми вирішили напекти смаколиків для наших захисників, які нині лікуються у Вінниці. Привітати їх з святами. Але це не головна мета. Ми йдемо до одного бійця. Хочемо передати йому гроші. Коли тільки планували щедрувати та колядувати, домовилися, що всі зібрані кошти віддамо на потреби АТО. Одразу говорили нашим жителям, що проводимо благодійну акцію. Люди по-різному реагували. Плакали. А одна 80-річна бабуся вийшла на двох палках, віддала чи не останні 200 гривень. Таких, хто б сказав, чого ви прийшли, навіщо воно мені, не було. Всі дуже переживають за наших захисників, намагаються допомогти, хто чим може», - розповіла жителька Марксового Тетяна Непийвода.

В акції взяли участь 12 молодих людей спільно з місцевими працівниками культури

«Хочеться назвати наших дітей, які взяли участь у цій справі: Наконечний Іван, Денезький Сергій, Лохачов Женя, Придолюк Юра, Мялківський Тарас, Зянько Богдан, Забіяка Наташа, Кухаренко Настя, Пристайчук Настя, Цюпко Катя. Це молодь від 15 до 23 років, всі активісти і патріоти. Ми зібрали - 5640грн. Їздили машинами, люди нам давали не лише кошти, а й продукти, їх на АТО відправили. Коли почали думати, на що краще використати гроші, то спочатку планували купити теплі речі та передати їх на передову. Але потім вирішили, що допомога може стати корисною для однієї людини. Почули про Олега Стеценка. Він сирота. За три тижні переніс безліч операцій. У майбутньому йому знадобляться гроші на реабілітацію», - продовжує Непийвода.

До Вінниці хлопця перевели з Харківського шпиталю

«За останні три тижні, це третя лікарня. У мене під Верхнім Торецьком влучив снаряд РПГ. Кажуть, що я у «сорочці народовся». Бо ракета поцілила мені по долоні, а розірвалася у півсотні метрів далі. У мене на руці вибило кістку. Рука гниє постійно. Рану промивають, прочищають. Скоро мають нарощувати шкіру, а потім будуть нарощувати кістку. Якщо не приросте, будуть ставити протез», - розповів Олег.

Олег з Черкас у 5-річному віці залишився без батьків

«Я тоді востаннє бачив маму. Батьки вживали алкоголь. Серед дитячих спогадів, як вони того дня також випивали. Зав’язалася сварка. Мама сказала, щоб я йшов з дому. І я пішов. Куди, не знаю. Потім сів в автобус. Водій викликав правоохоронців. Мене забрали у дитячу кімнату, потім у притулок. Маму так і не знайшли. Хоч давали об’яви по телебаченню, радіо, газети. Так я і залишився в інтернаті. Як подорослішав, вирішив піти на контракт. Після «учебки» направили на передову», - пригадує боєць.

Про хлопця селяни дізналися через волонтерів у Брацлаві

«Ми займаємося волонтерством ще з вересня 2015 року. З нашим  ДСФ відправляли допомогу. По кілька разів на місяць. Потім і мій чоловік прослужив в АТО півтора роки. Був під Маріуполем. Сина на чотири місяці забирали. Нещодавно подзвонили з Марксова, що наколядували певну суму грошей. Зібрали продукти, хочуть комусь з бійців, які нині лікуються у Вінниці, допомогти. Ми зв’язалися з вінницькими волонтерами, попросили нам порадити когось, кому нині найбільше потрібна допомога. Так і дізналися про Олега. З Брацлава я також привезла листи від дітей, студентів коледжу. Тисячу гривень ще зібрали. Речі з Нью-Йорку передали. У мене однокласниця там живе. Ми і далі будемо підтримувати Олега. Він нам тепер, як рідний», - каже волонтер Світлана Гуслякова.

Після одужання жителі Марксового запросили Олега до себе у гості. Він пообіцяв приїхати. 

Вінниця.info