Ігор Івасюк: «Повернення до 11-річної системи навчання - є абсолютно доречним»

Верховна Рада України до того, як йти на канікули, зробила «подарунок» школярам, ухваливши зміни до закону про повернення до 11-річної системи навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Певно, не знайдеться учня школи або когось із їх батьків, які б не зраділи цьому рішенню. Проте, в законі прописані, деякі пункти, які в батьків дітей дошкільного віку викликають тривогу, занепокоєння та запитання.

Саме на ці запитання намагався відповісти нам у бліц-інтерв’ю начальник управління освіти Винницької облдержадміністрації Ігор Івасюк.

- Ігор Дмитрович, як Ви ставитесь до переходу на 11-річну систему навчання?

- Повернення до 11-річної системи навчання було абсолютно доречним хоча б з того, що 12-річна школа передбачала реальну профільність і профпідготовку в старшій школі.

Нажаль в тих умовах фінансування, яке є зараз, забезпечити це неможливо силами загальноосвітніх навчальних закладів. Для цього потрібно було б долучати профтехосвіту, вищі навчальні заклади 1-2 рівнів акредитації і тільки в такому випадку ми могли б забезпечити цю профілізацію. А якщо профілізацію ми забезпечити не зможемо, то навіщо дітей тримати в першій школі три роки?

За два роки загальноосвітню підготовку в повному обсязі і підготовку до вступу у вищі навчальні заклади забезпечити можна. Тому цей перехід логічний абсолютно з одного боку, з другого – 12-річна система руйнувала старшу школу загальноосвітніх навчальних закладів, тому що діти йшли в технікуми, йшли в училища. Вони потім крім того, що навчалися там 3-4 роки, встигали отримати там спеціальність і за своїм профілем мали можливість продовжити навчання вже у вищих навчальних закладах 3-4 рівня акредитації на другому або на третьому курсі, тобто ще й час економили. Тобто цей перехід викликаний ще й самим життям і це правильно.

- В змінах до закону передбачено також обов’язкове навчання дітей з 5-років, на вашу думку, це правильно?

- Так, зміни до закону передбачають обов’язкове навчання з 5-річного віку і це правильна позиція, тому що діти-дошкільнята, які виховуються в дитячих колективах, вони потім краще готові до навчання, вони психологічно та соціально легше адаптуються до роботи в 1-му класі і це потрібно враховувати.

Я думаю, що ці зміни в законі, якраз ці особливості психологічного розвитку дітей враховують, єдине як їх реалізовувати? Тому що не в кожному селі є садочок, не скрізь в містах є місця в садочки. І саме ці задачі зараз перед нами стоять.

- …і як же Ви плануєте розв’язувати цю проблему, адже не секрет, що черги в дитячі садочки існують і не тільки 5-ти річок, а й малечі меншого віку?

- На даний момент у Вінницькій області більше ніж 4 тисячі черга для дошкільнят вже існуючих, різного віку. Найбільші черги – в містах обласного значення а також Вінницькому, Калинівському, Липовецькому, Тиврівському, Тульчинському районах.

Наразі профільним міністерством опрацьовується положення про дошкільний навчальний заклад сімейного типу. Він дасть можливість розміщувати такі навчальні заклади в будівлях, приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і це не обов’язково садочки.

Також передбачається створення навчально-виховних комплексів «школа-сад». У більшості в селах школи недовантажені, у зв’язку із тим, що контингент школярів скорочується і за останні роки він скоротився на 20%, а кількість навчальних закладів скорочена тільки на 4-5%. Таким чином ресурс шкіл можна використовувати для того, щоб відкривати там дошкільні заклади.

- Ігор Дмитрович, а яким чином передбачається робота цих закладів?

- Згідно нового положення, за бажанням батьків, дошкільні заклади сімейного типу можуть працювати за гнучким графіком – від 2-х днів на тиждень до 5-7 робочих днів на тиждень. Це дає можливість підлаштовувати їх до інтересів батьків.

- Ви обмовились, що кількість школярів скорочується, а скільки цього навчального року у Вінницькій області очікується «першачків»?

- В цьому році ми очікуємо близько 14 тисяч дітей, які підуть у перші класи або на 500-600 школярів менше, ніж минулого року. І все одно ця динаміка є позитивною. Раніше у нас скорочення складало до тисяч.

Із 991 школи, яка працює у Вінницькій області, 129 має кількість учнів до 40. Цей параметр береться за основний, тому що школа якби існує, але жодного класу в ньому немає, тому що, щоб відкрити клас потрібно мати, як мінімум 5 учнів, як би віртуальна школа. Школа є, а учнів немає. І проблема полягає не тільки в тому, що вартість учня в такій школі обходиться в 12-13 тисяч, а справа в тому, що в першу чергу в таких школах відсутня якісна позакласна робота, один вчитель викладає декілька предметів та ще багато іншого.

- Ігор Дмитрович, чи готові вже школи приймати учнів після ремонтів?

- Цього року на ремонтні роботи в закладах освіти передбачено 36 млн. грн. із яких 18 млн. грн. вже профінансовано.

В першу чергу ці кошти мають направлятись на енергозбереження, ремонт дахів, облаштування внутрішніх туалетів та інше.

На ремонти котелень, тепло та водо забезпечення передбачається залучити близько 4 млн. грн. позабюджетних коштів – це переважно кошти батьків.

У школах, не залежно від того де вона знаходиться, мають бути створені належні умови для навчання.

- Чи отримують вчителі вчасно свої відпускні?

- На відпускні освітянам в цьому році потрібно було 220 млн. грн., на даний момент виплачено 82,3% чітко по графіку, жодної затримки із виплатами немає.

- В Україні існує державна програма «Шкільний автобус», як вона виконується на рівні області?

- Програма «Шкільний автобус» в останні 2 роки практично «буксувала». Нам вдалось поставляти автобуси лише в ті райони, які постраждали від стихійного лиха у 2008 році.

В цьому році по державній програмі планується закупити 5 автобусів.

Проте для більш ефективної реалізації цієї програми я бачу єдиний шлях – передбачати необхідні кошти в місцевих бюджетах. Так, за кошти місцевих бюджетів було закуплено в Козятинському районі – 6 автобусів, Мурованокуриловецькому – 6 автобусів, Хмільницькому – 5, в Оратівському – 5.

Я вважаю, це шлях правильним і треба його продовжувати.

Записала Владислава Дмитришина, ВИННИЦА.info