Персоналії

Ірина Борзова в газеті «Місто»: Найкращий гумор - у КВН, а політика мені нецікава

21 березня 2012, 15:21

У Вінниці стартував перший загальноміський міжвузівський фестиваль "Вінницька студентська весна". Студенти демонструють вправність у спорті, гуморі, вокальному жанрі, організації шоу-програм і презентації соціальних проектів. Організатор цього унікального для міста проекту - Ірина Борзова. Пані Ірина вважає це справжнім шансом для талановитої молоді заявити про себе на повний голос.

Головна мета "Студентської весни" - допомога студентам у розвитку їхньої творчості, а також визначення, в якому із вищих навчальних закладів найбільше спортивних, веселих і кмітливих майбутніх спеціа­лістів. Команда-переможець отримає гран-прі фестивалю і спеціальний приз.

- Ірино, Ви впливали на формування студентських команд?

- Формування команди було компетенцією кожного окремого вузу. Однак, у кожному із видів змагань чітко визначалась кількість учасників. Наприклад, у боулінг грали по дві команди із п\'яти осіб - чоловіча і жіноча. Для участі у змаганнях з більярду потрібні будуть одна дівчина й один юнак від кожного з вузів-учасників. Такий же склад команди для тенісу. А ось у міні-футбол гратимуть командами по 11 студентів. І якщо ми вже говоримо про спортивну частину "Студентської весни", нагадаю, що для самих студентів це не тільки можливість показати свої спортивні здібності, а й просто безплатно пограти у більярд, боулінг і настільний теніс.

- Але ж спорт - не головна особливість фестивалю?

- Принаймні, точно не єдина. Студенти також змагатимуться у номінації "КВН" - їм допоможе команда "Вінницькі перці", та номінації "Вокал" - гарантована підтримка від учасників телевізійного "Х-фактора" групи "Максимус". А ще буде "Хореографія" і "Соціальний проект". І, нарешті, по завершенню змагань зробимо великий гала-концерт з номерів переможців.

- Для організації "Розвиток. Розвиток" це вже третій реалізований задум?

- Так, для нас з Наталкою Заболотною це не перший досвід. Хоча наша громадська організація і молода, але ми вже провели два цікавих заходи - благодійну акцію "Крок до мрії" й "Дефіле по життю" з нагоди 8 Березня. Обидві - успішні. "Вінницька студентська весна" теж такою буде. Аби тільки фестиваль не перетворився на такий собі вечір художньої самодіяльності.

- А як цьому можна запобігти?

- Треба розуміти молодь. Наприклад, коли відбирали спортивні змагання, то не пішли протоптаною стежкою футбольних матчів і перетягування каната. Ми зупинились на популярних, веселих і не травматичних видах спорту. А коли думали, як подати вокальний конкурс, обрали формат вечора-караоке у клубі "Шоколад". І знаєте, студенти задоволені таким підходом.

- Чи стане "Студентська весна" що­річним вінницьким заходом?

- Дуже на це сподіваюсь.

- А політичного забарвлення фестиваль напередодні виборів не набуде?

- Суть нашої роботи - соціальна та благодійна діяльність, тобто допомога людям. Ніякої політики! Мені це зараз не цікаво. Хоча до нас і справді часто звертаються представники різних політичних сил, багато що пропонують. Уникаємо їх навмисно. А коли уникнути не виходить, просто відмовляємось від такої "допомоги".

- А від чиєї допомоги не від­мовляєтесь?

- Від підтримки чоловіка ніколи не відмовлюсь. Ми познайомились п\'ятнадцять років тому, працюємо окремо, але майже усе починаємо разом. Як голова громадської організації "Команда КВН "Він­­ницькі пер­ці" він цього разу особливо багато допомагає мені. Ми сполучили ресурси двох наших організацій, тож у цьому проекті - рівноцінні партнери. Ще завжди вдячна за розуміння батьків. Я в них одна дитина, і вони все, що могли, в мене вклали. Дуже їм за це вдячна. Не встидаюсь того, що вони мене вели й ведуть по життю. Батьки мені такі цінні поради дають, які від жодної іншої людини годі й почути.

- Чим Ірина Борзова займається у вільний від громадської діяльності час?

- Уже п\'ять років займаюсь громадським харчуванням. У мене кафе і три їдальні - в облдержадміністрації, у міськвиконкомі, музучилищі. А ще маю хобі - я багато танцюю. Колись бальні, потім сучасні танці. Після народження доньок опанувала стиль "Belly dance". Тричі на тиждень ходжу займатись у данс-клуб "Болеро" до Тетяни Чистякової. У травні їду на чемпіонат світу в Лондон по "Belly dance", а пу­тівочку на нього отримала у Ялті на чемпіонаті України, де посіла друге місце.

- Чи відокремлюєте роботу від сім\'ї?

- Часто чую це питання. Вважаю, що не треба нічого відокремлювати. Якщо чоловік допомагає і дома, і на роботі, якщо він любить свою сім\'ю - то більше нічого й не потрібно. У нас дві доньки. Старшій Ані - десять років, молодшій Лізі - шість. Обидві танцюють сучасні й східні танці. Цьогоріч у школі-ліцеї №7, де навчається Аня, з\'явилась команда КВН "Сім ліц", вона там грає. А ще пройшла кастинг на "Міні-міс Вінниці". Я дуже цим задоволена.

- Як справжня бізнес-леді Ви часто за кермом...

- Так, авто дуже люблю. Власне Renault Modus стало подарунком після народження другої доньки. До того їздила на татковій Audi й машині чоловіка. Я дуже обережний водій, більше ніж 120 км на годину не їжджу. Бо є страх. Даішники інколи зупиняють, але не за перевищення швидкості. Ос­кільки часто виїжджаю з доньками, то правил не порушую. Так іноді випадково якийсь знак пропущу.

- Часто подорожуєте?

- Так, подорожую дуже багато. Нещодавно приїхали з Канади, незабаром їдемо у Москву, далі - Крим. Але завжди люблю повертатися у рідне місто, де живу і працюю. Най­більше подобається відпочивати у колі сім\'ї. Проте якихось улюблених закладів відпочинку у місті назвати не берусь. А по-справжньому отримую задоволення від відпочинку в Криму. Попри те, що за кордоном була не раз і є з чим порівняти, але ліпшого за кримський від­починок годі шукати. Дуже гарна природа, гарна атмосфера, люди, які мені подобаються.

- Що може Вас розсмішити?

- Батько водив мене на ігри КВН, мабуть, ще з п\'яти років. І я досі пам\'ятаю ті ігри і себе з якимись плакатами у залі. Палка уболівальниця була. Відтоді КВН для мене залишається зразком гумору. Причому подобається, як жартують нові покоління квнників. А от татко і досі має за зразок старі команди. Але розсмішити мене найкраще вдається молодшій доньці - Ліза до цього має справжній талант.

- По господарству теж встигаєте?

- Як будь-яка жінка. Можете мого Сергія спитати. Він сьогодні встає зранку, а його Іра на кухні готує. Бо ж нам на "Студентську весну", і до десяти вечора додому точно не повернемось. От я собі зварила й не думаю, що там і як там. Знаю, родина голодна не залишиться. Мої домашні полюбляють усе просте: борщ, котлети, сирники, смажену картоплю... Недавно капусту так стушкувала, що чоловік поїв і каже: де я тільки таку страву не куштував, у яких тільки досвідчених кухарів, але так, як ти готуєш, ніх­то не вміє. Приємно було чути.

- А відпочивати встигаєте?

- Так, якщо це відпочинок із друзями, або родиною. А от телевізор не дивлюсь зовсім. Іноді з чоловіком ходимо в кінотеатр, частіше буваємо на театральних прем\'єрах і на концертах. У вільну хвилину можу й музику в авто послухати - сучасну українську і російську. Їду собі, співаю, про щось думаю. Читаю духовні і психологічні книжки. Минулого року на це потягнуло. Мабуть, тому, що варто постійно вчитись балансувати між матеріальним і духовним відчуттям світу. І себе цього вчити, і дітей. Бо якщо сім\'я знайде цей баланс, вона завжди буде щасливою.

- Є якийсь секрет, який допомагає усе встигати?

- Жодного. Взагалі все роблю дуже швидко, і готую також. А ще впевнена, що треба день заздалегідь спланувати, без цього ніяк.

- Вважаєте себе успішною?

- На всі сто - лише у сімейному житті. Хоча, можливо, у двадцять дев\'ять років так зарано говорити. А от усі інші життєві напрямки сповнені планів. Взагалі, думаю, у житті треба частіше ставити нові планки, і щоб вони були щоразу вищими.

Максим ЗОТОВ, газета «Місто»

Матеріали по темі