Історія кохання Мішеля Леграна - це приклад, що і у 82 можна знайти кохання свого життя!

 Вже цієї неділі Вінниця буде приймати найвідомішого композитора сучасності - легендарного Мішеля Леграна.

Історичний концерт в історії Вінниці, на якому всесвітньовідомий Маестро виступить у супроводі симфонічного оркестру, пройде 13 грудня о 19.00 у Вінницькому академічному театрі імені Садовського (замовити квитки на концерт можна за телефоном: (0432)57-55-55, доставка безкоштовна).Поки вінничани готуються до незабутньої зустрічі з живим класиком, ми пропонуємо вам дізнатися неймовірну історію його кохання.

Рік тому у віці 82 років Мішель Легран знову відчув себе молодим нареченим. 16 вересня 2014 року світ потрясла новина, що знаменитий композитор Мішель Легран одружився із відомою французькою акторкою Машею Меріль (уродженою князівною Марією Гагаріною та близькою подругою Марини Владі). Їй 74, йому — майже на десять років більше. Вінчалися «молоді» у соборі Олександра Невського в Парижі на вулиці Дарю. Наречена була в білому, а наречений — у строгому костюмі із квіткою в петлиці. По закінченні таїнства гостей, серед яких були Фанні Ардан, Мілен Демонжо і Клод Лелуш, у ресторанчику неподалік всіх пригощали горілкою і пиріжками.

- Я випробовую таке почуття, що все найголовніше для мене тільки починається, — говорив схвильований Мішель Легран, який заради дружини навіть перейшов у православ'я. — Уперше в житті я знаю, що ця любов — до гробової дошки. Але заради Маші я проживу сто років! 

- Незважаючи на вік Мішеля, я побачила у ньому парубка, — розповідає Маша Меріль. - Він мені відразу оголосив: «Я з тобою одружуся!» Я відповіла: «Заспокойся трішки! Не поспішай!» Але ми відразу відчули, що знову любимо один одного.

Уперше Мішель Легран і Маша Меріль зустрілися 50 років тому, у вересні 1964 року, на джазовому фестивалі в Ріо-де-Жанейро, і зрозуміли, що створені один для одного. Але Маша тоді була нареченою іншого, а Мішель — батьком маленьких дітей. Вони провели разом три щасливі дні. Розлука була болісною. 

У 1967-му на Московському кінофестивалі Меріль познайомилася з режисером Андроном Кончаловським — їхній роман він докладно опише у своїх мемуарах «Низькі істини». Завагітнівши, Маша зробила аборт, після чого так і не змогла мати дітей. Пізніше Меріль вийшли заміж за італійського режисера і продюсера Джана Вітторіо Бальді. У 43 роки князівна захопилася 33-річним актором Стефаном Фрессом. Вони прожили разом сім років, і Маша, за її словами, взяла на себе роль Пігмаліона, зробивши зі Стефана справжнього артиста.

У 50 років Маша знову залишилася одна і вирішила, що в неї ніколи вже не буде родини. Тоді ж вона вперше спробувала свої сили на літературному поприщі. У неї виявився справжній дар, Меріль опублікувала півтора десятка книг — романи, спогади, п'єси. Сьогодні відразу три видавництва запропонували їй повідати історію її любові з Мішелем Леграном. 

Всі ці роки Меріль продовжувала багато зніматися: на її рахунку більше 60 фільмів, роботи з ЕрікомРомером, Жан-Люком Годаром, Роже Вадимом, Луїсом Бунюелем, Клодом Лелушем. Захопившись театром, Маша виходила на сцену у п'єсах Ростана, Уайльда і — наприкінці 80-х — у чеховській «Чайці» у постановці Кончаловського. Крім того, Меріль - незмінний учасник популярної сатиричної радіопередачі «Розумні голови», де беруть участь відомі французькі гострослови. 

Коли їй виповнилося 70, вона сказала собі: «Все кінчено. Мої чоловіки залишилися в минулому». Але раптом знову зустрілася з Мішелем Леграном, який прийшов на її виставу «Інтимні стосунки». Маша ніколи не робила таємниці зі свого бурхливого любовного життя і навіть свої спогади назвала «Біографією звичайного сексу».

- Інтимне питання для мене завжди залишалося основним, — зізнається князівна. - Але я терпіти не могла випадкових зв'язків і ніколи не займалася сексом з чоловіком, якого не любила. Спочатку з Мішелем я випробовувала якісь побоювання, але зрозуміла, що ці страхи даремні. Як тільки він доторкнувся до мене, я відчула те ж, що й при нашій першій зустрічі у 1964 році. Ми розчиняємося один в одному. У нашому віці сексуальність приймає інші форми. Вона може віднести, як на крилах, дуже далеко — навіть без сполучення. Кожний куточок тіла стає джерелом нескінченних насолод… У всякому разі, завдяки цим неймовірним відчуттям, я зрозуміла, що Мішель — це чоловік мого життя, а я - його справжня половинка.

Досьє

Маша Меріль (справжнє ім'я - Марія-Магдалина Гагаріна) — французька акторка, продюсерка, письменниця російського походження.

Народилася 3 вересня 1940 року у Рабаті (Марокко)  в родині представників білої еміграції Марії Бєльської і князя Володимира Гагаріна.

Навчалася в Сорбонні на філологічному факультеті, в акторській школі Шарля Дюлена, відвідувала курси при акторській студії Лі Страсберга у Нью-Йорку (1960—1962).

Дебютувала у 1959 у фільмі Жерара Урі «Гаряча рука». Організувала свою продюсерську компанію «Machafilm» (1967).

Знялася більше, ніж у 60 фільмах, серед них: «Відпочинок воїна», «Чарівна брехуха», «Хто спав на моєму ліжку?», «Нафтовий король», «Денна красуня», «Китайці в Парижі», «Криваво-червоний», «Вбивства у нічному поїзді», «Ніжні кузини», «Королі жарту», «Дочка солдата ніколи не плаче», «Вітер пристрасті», «Любов з перешкодами».

16 вересня 2014 року одружилася з французьким композитором і музикантом Мішелем Леграном. Обвінчалася пара 18 вересня 2014 року, вінчання провів єпископ Телмиський Іов (Геча).

Мішель Жан Легран — живий класик, французький композитор, піаніст, аранжувальник, диригент і співак.

Народився 24 лютого 1932 року в Парижі. Перший музичний досвід одержав у свого батька Раймона Леграна — композитора, диригента і керівника одного з оркестрів вар'єте, і матері — піаністки Марсель Тер-Мікаелян.

Мішель вчився в Паризькій консерваторії, після закінчення якої у 1952 році відправився в турне по США.

Свій власний оркестр він створив у 20 років. Тоді ж почав складати перші пісні, писати музику для балетної трупи Ролана Петі. У 23 роки Мішель Легран випустив свій перший альбом «Я люблю Париж», який став бестселером серед альбомів інструментальної музики. А у 26 років спільно з МайлзомДевісом, Біллом Евансом і Джоном Колтрейном - створив легендарний альбом «LegrandJazz», що досі вважається взірцем еталонного джазу.

З 1953 року почав писати музику до кінофільмів, неодноразово працював з такими режисерами, як Жак Демі і Жан-Люк Годар. Найбільшу популярність йому приніс музичний фільм «Шербурзькі зонтики» (1964). Вокальні партії двох героїнь фільму — Женевьєви (КатрінДеньов) і її матері (Анна Вернон) виконала сестра Мішеля Леграна - Крістіан.

З кінця 1960-х років почав працювати в британському кіно, а потім — і в Голівуді.

Написав музику більше ніж до 200 культових фільмів, серед них: «Шербурзькі зонтики», «Чоловік і жінка», «Дівчата з Рошфора», «Літо 42-го», «Ніколи не кажи «ніколи», «Афера Томаса Крауна», «Зворотна сторона півночі», «Казанова», «Ле-Ман», «Йентл», «Висока мода».

Мішель Легран — тричі лауреат премії «Оскар» у номінаціях за кращу пісню і кращу музику до фільму. Всього номінувавшись шість раз, він одержав «Оскар» у 1969 (фільм «Афера Томаса Крауна» — краща пісня), 1972 («Літо 42-го» - кращий оригінальний саундтрек) і 1984 («Йентл» - кращий запис пісень до фільму) роках.

Мішель Легран є лауреатом премій BAFTA і «Золотий глобус» (на яку номінувався вісім разів), також тричі номінувався на премію «Сезар».

Легран автор музики до балету хореографа Джона Ноймаєра «Ліліом» (Гамбурзький балет, 2011). За цю роботу у 2012 році він був нагороджений призом «Бенуа танцю».

Сімейне життя: втретє одружений. У Мішеля Леграна від попередніх шлюбів 4 дітей: син Ерве - композитор, син Бенджамен - співак, дочка Домінік - автогонщиця, засновниця авторалі "Марокко Класік", дочка Ежені - чемпіонка Франції з верхової їзди.