31 берез. 2023 14:11

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:57
Суспільство
0

328

0

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці

Вікторія має за плечима 32 роки безперервної служби в ЗСУ


«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці

Більше пів року головний сержант ЗСУ Вікторія Головіна не може оговтатися після теракту, коли росіяни вдарили ракетами по Вінниці. Вінничанка щодня відчуває дискомфорт від опіків, часто турбують болі, але попри це вона радіє життю. Радіє тому, що змогла вибратися із пекла і вижити. Жінка стала учасницею проекту «Неопалимі» і проходить лікування у клініці «Myskin». Вона сама виявила бажання публічно показати відверті світлини свого зраненого і опеченого тіла.

Своїми спогадами та історією Вікторія поділилась з кореспондентом Вінниця.info.

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці

«Я виросла у Вінниці, мріяла в дитинстві бути медиком. Поступала кілька разів у медичний університет, але не проходила за конкурсом. Тому я вирішила піти навчатися у медичне училище за спеціальністю медична сестра. Після закінчення пішла працювати у лікарню. А потім в 1989 році я призвалась до лав ЗСУ. Була старшою медсестрею. На посаді прослужила 25 років, надавала медичну допомогу військовим. У 2016 році перейшла на посаду коменданта Будинку офіцерів. Наглядала за порядком та прилеглою територією», - говорить Вікторія.

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці  - фото 2

В родині нашої героїні cтарший син Іван - офіцер, служить у поліції, учасник бойових дій. Менший син Дмитро – медик-доброволець. Був в АТО, отримав поранення. Зараз працює судово-медичним експертом. Сама ж Вікторія має за плечима 32 роки безперервної служби в ЗСУ. Жінка пишається своєю родиною, яка завжди її підтримує. А ще, до дрібниць пам’ятає той день, який назавжди відібрав у неї спокій та здоров’я.

Ракетне пекло

«Того дня, 14 липня, коли почалась тривога, я вийшла на вулицю, там було багато людей. Ми розмовляли. Я була в сукні і джинсовій куртці. Подалі стояли дві лавочки, я присіла. І тоді дивний голос внутрішній сказав, чому ти тут сидиш, біжи на іншу лавочку, хай ноги засмагають та обличчя. Дивно, адже мене зовсім не цікавила засмага, однак я встала пересіла на іншу лавку. У цю мить почула гуркіт двигуна. Я встала. У руках тримала окуляри і телефон, а в другій руці була сумка. Я підняла голову в небо, а потім вже отямилась від того, що все горіло - трава, земля, горіла я.

Полум’я було на сукні. Піднявши голову, перша думка була, що мені треба вижити, бо в мене вдома кішка. Я дивилась угору, а купол церкви почав хитатися. Злякалась, що цей купол може впасти. Я підвелась із сумки дістала пляшку з водою, і я почала обливати себе. Але не змогла погасити полум’я. Почала зривати нижню білизну і бігти в сторону вулиці Коцюбинського.

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці  - фото 3

Перше спасіння, яке було – це калюжа після дощу. Я лягла в неї та почала обливати себе. Кричала, щоб допомогли і бігла, бо ще не було швидких. Як медичний працівник, розуміла одне – опіки, в якому б стані не були, треба охолоджувати водою. Я була оголена, бігла далі, там була ще одна калюжа, я знову лягла в неї, і так я погасила на собі полум’я, кров стікала рікою. На дорозі я зупинила чоловіка, який довіз мене до військово-медичного центру. Там мені надали допомогу, а потім ввечері переправили у піковий центр, де я пролежала два місяці», - згадує пані Вікторія.

Життя сьогодні

Вікторія отримала 45% опіків тіла, втратила слух, отримала посттравматичний стресовий розлад. Її реабілітація та лікування досі триває.

«Мій сімейний лікар порадила мені звернутися у проект «Неопалимі». Я відразу зареєструвалась. У Вінниці ще не було клініки, довелося зачекати. Зараз проходжу лікування. Разом з цим, я шукала фотографа, що через ці світлини прийняти себе. Хотіла б щоб ці фото були не страшні, не викликали огиду. Знайшла фотографа Марту. Я була зачарована її роботами.

Хотіла показати, що життя продовжується, незважаючи на те, що в тебе втрачені кінцівка, чи ти опалений.

В мене зараз багато хобі. Займаюсь, кондитерськими виробами, готую зефіри, займаюсь пастилою, в’яжу іграшки. Люблю щось робити руками, мені це подобається. Життя продовжується».

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці  - фото 4

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці  - фото 5

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці  - фото 6

«Калюжа після дощу була моїм спасінням». Історія жінки, яка досі проходить лікування після російських ракетних ударів по Вінниці  - фото 7

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info, фото Марти Сирко, та Вікторії Головіної