Китайський юань стане світовою резервною валютою?

Прийнято вважати, що якщо країна має вільно конвертовану валюту - це дуже добре. Така валюта автоматично зараховувала її до світової фінансової еліти, повідомляє FinTimes

Нинішньої осені з'ясувалося, що іноді краще володіти неконвертованою валютою, ніж конвертованою. Такою, наприклад, як китайський юань. А поштовхом до цього розуміння послужила "війна валют", що почалася у вересні-жовтні. Китай - один з основних її учасників.

Головний плюс неконвертованість юаня полягає в тому, що проти нього дуже важко організувати атаку. Цих грошових одиниць на ринках мало, через що їх важко скупити в необхідній кількості. З цієї причини юань практично невразливий для Вашингтона, і Китай може тримати його курс таким, щоб не здорожувати свій експорт у США.

Втім, у Китаю щодо долі юаня існують далекосяжні плани. За задумом його влади, юань повинен стати не багато не мало світовою резервною валютою. І статися це має приблизно до 2020 року, коли його економіка, за прогнозом Standard Chartered, обжене економіку США і стане найбільшою в світі.

Китайські чиновники, правда, поки такі плани заперечують. "Китай зовсім не планує домагатися заміни долара на юань в якості світової резервної валюти", - заявив заступник голови Комітету в міжнародних справах Всекитайських зборів народних представників (законодавчий орган КНР) Ча Пейсінь, перебуваючи нещодавно з візитом у Вашингтоні.

Формальну правоту китайського чиновника в середу підтвердив і Міжнародний валютний фонд (МВФ), повідомивши, що не має наміру включати юань в кошик спеціальних прав запозичення (SDR), оскільки його неконвертованість за рахунком поточних операцій робить неможливим визнання його однією зі світових валют.

На практиці ж Китай всіма силами сприяє тому, щоб юань все ширше застосовувався в міжнародних розрахунках, - начебто тільки з економічних міркувань. Але в приватному спілкуванні, пише "Коммерсант", китайські чиновники та близькі до влади експерти вже навіть не приховують, що ці дії є частиною більш широкого задуму. Стратегія поступового перетворення юаня у світову резервну валюту була схвалена ще в кінці 1990-х років тодішнім генсеком Цзян Цземінем і вже давно здійснюється.

У документах вона ніде не фігурує, але її принципи зрозумілі з праць близьких до уряду економістів. Зокрема, Лі Цзин з Центру вивчення світових фінансів при Китайській академії суспільних наук у своїх роботах описує подібну стратегію, що складається з чотирьох етапів. Перший з них передбачає організацію розрахунків у юанях з сусідніми країнами. На другому етапі планується перетворити юань в платіжний засіб, який можна буде використовувати у всьому світі при торгових розрахунках з КНР.

На третьому етапі юаню належить перетворитися на привабливий інструмент для вкладень коштів домогосподарств, підприємств і фінансових інститутів (зараз такими є долар і євро). А вже на четвертому етапі юань стає світовою резервною валютою, яку візьмуться охоче купувати центральні банки інших країн. Джерело, близьке до Держради КНР, зазначає, що подібні міркування "досить близькі до генеральної лінії партії".

Перший етап стартував на початку 2000-х років. Тоді Пекін почав оформляти з сусідами домовленості про можливості торговельних розрахунків у національних валютах. Для компаній, що імпортують із КНР, це дозволяє знизити витрати на конвертацію та страхування валютних ризиків.

Перед світовою кризою і відразу після неї активність Пекіна різко зросла. З зими 2008 року він почав проводити валютні свопи з сусідніми країнами, продаючи їм юані: угоди були укладені з Південною Кореєю, Гонконгом, Малайзією, а також Білоруссю. А навесні 2009 року фінансова влада КНР оприлюднила схему, що дозволяє проводити розрахунки за юані в міжнародній торгівлі.

За даними китайської митниці, до початку листопада за майже півтора роки реалізації експерименту обсяг розрахунків у китайській валюті перевищив 200 млрд юанів (близько $30 млрд). За прогнозами банку HSBC, до кінця 2012 року обсяг торговельних розрахунків в юанях може скласти $2 трлн, або близько половини обсягу зовнішньоторговельного обороту КНР.

Підхльоснуть зростання обсягів торгів і податкові заходи: у вересні цього року заступник голови департаменту Мінфіну КНР Чен Чжіцзюнь повідомив, що влада запроваджує податкові пільги для тих компаній, які ведуть розрахунки з закордонними партнерами в юанях.

Ще більше розширити цю схему зможе початок торгів юанем проти основних світових валют. На China Foreign Exchange Trade System (CFETS) проти юаня вже торгуються долар США, євро, британський фунт, єна, гонконгський долар і малайзійський ринггіт. Вчора почалися торги парою "рубль - юань".

Ці торги не є повністю вільними: система встановлює середньозважений курс банків-маркетмейкерів, а коливання протягом однієї торгової сесії обмежені 5% в обидва боки (для долара коридор дорівнює 0,5%). Правда, через місяць прямі торги "рубль - юань" почнуться на ММВБ. Керівництво Шанхайської фондової біржі хоче вивчити досвід ММВБ, а в 2011 році, можливо, організувати такі торги на своєму майданчику.

Описане укладається в перший і другий етапи згадуваної стратегії, а третій і четвертий можуть завершитися до 2020 року, що цілком логічно і зрозуміло: валюта найбільшої економіки світу просто не може не стати резервною.

Дивлячись на китайський досвід, російська влада теж спробувала минулого року перевести розрахунки за експортовані газ та нафту в рублі. Але далі розмов справа не пішла, а потім і розмови затихли.

За матеріалами Банки.ру