Культура

Колекція метеликів, власна бібліотека і палац: історія вінницьких П’ятничан та секрети роду Грохольських

3 жовтня 2022, 13:11

У Вінниці мікрорайон П’ятничани раніше був окремим селом, до понад три століття проживала родина Грохольських. Там, де зараз корпус обласного ендокринологічного диспансеру – був маєток. Гуртожиток де живуть працівники закладу – це старовинний палац. Колись там проводилися світські прийоми і бали, а ще там була унікальна бібліотека та ошатні зали. Коли саме Грохольські з’явилися на П’ятничанах і чим цікава їх історія розповіла гідесса Тетяна Рибак:

«Перша офіційна згадка про П’ятничани – це 1510 рік. Село згадувалось в грамоті польського короля Сигізмунда. Адже був такий собі власник Миска Степанович і він казав, що П’ятничани подарував його родині Костянтин Острозький. Однак, староста Калиновський, «віджав» ці землі. В ті часи між громадою Вінниці та володарями П’ятничан тривали постійні суперечки за визначення конкретних меж між селом та містом. Є навіть судова справа, але чим вона закінчилась, на жаль, не відомо. А вже 18 столітті тут з’явились перші польські шляхтичі Грохольські. У 1725 році Анна Радзімінська виходила заміж за шляхтича Міхала Ґрохольського. Міхал Грохольський - молодий красивий, талановитий та юрист за освітою, гусар, але майна жодного не мав. Він покохав Анну і за передшлюбною угодою йому переходить у придане П’ятничани та Сабарів. Разом з Міхалом вони стали власниками великих статків. Ґрохольський вміло керував родинними статками і значно їх примножив» , - розповідає Тетяна Рибак.

Будівництво замку – палацу

Родина Грохолськихна фундаменті старої фортеці вирішила зводити новий замок-палац. Оскільки в ті часи відбувались постійні набіги татар, то потрібно було будувати надійне укріплене місце аби тримати родину у безпеці.

«Будівля нового палацу збудована татарськими та турецькими полоненими. Онук Міхала і його дружина Марія вирішили трішки оновити фортецю. Адже Марія сказала, що вона в цих стінах жити не може. Їй затісно. Для початку за її наказом перефарбували стіни, змінили інтер’єр всередині і почали добудовувати зовнішні конструкції, які перетворили фортечну споруду в гарний палац. Також у цей час були збудовані нові стайні, возовня, голуб’ятник та інші господарські будівлі, в тому числі стайня. Родина Грохольських займалась кіньми і в них були арабські скакуни. Каретою вони їздили з П’ятничан до Парижу. А ще уявіть, ця карета всередині була із шкіряними лакованими сидіннями. Колеса розміром в півтора метра», -мовить гідесса.

Біля палацу наприкінці 19 століття також була побудована двоповерхова будівля водокачки у формах неоготики з дикого каменю і цеглини. Вода у палац подавалась централізовано. Зараз башта водокачки пофарбована кольорами прапору, а поруч розташований громадський заклад харчування.

«Родина Грохольських захоплювались музикою та живописом. Тут в П’ятничанах, була зібрана колекція метеликів, тропічних рослин і навіть мінералів, які характерні для Поділля. В середині палацу були: арабська, помпейська, турецька, мисливська, чорна та гербова зали. Декілька поколінь родини Грохольських збирали колекції творів мистецтва, мисливської зброї, створили бібліотеку на понад 10 тисяч томів. А ще мене вразив спогад, яка одна молода пара цієї родини мала колекцію екзотичних птахів і описано як вони на світанку з просоння вибігали дивитися на них крізь скло.


На території маєтку було закладено парк. Саму колекцію дерев постійно поповнювали, зараз тут ми бачимо модрину польську. А ще внизу парку було озеро, де була кришталево чиста вода і його дно було викладено плиточкою. Біля нього були ковані решіточки. І вздовж парку автоматично вмикались світло. Ходили плітки, що в тому озері втопився віз навантажений золотом», -розповідає Тетяна Рибак.

Більшовицький режим та знищення аристократичного замку

Останнім власником маєтків був Здіслав. Він народився в П’ятничанах в 1881 році. Був дуже підприємливий, мав крупорушку, паровий млин, цегельний завод, фосфатний завод і гуральню.


«Коли відбулися захоплення більшовицькою владою в січні 1918 року, то Грохольські розуміли, що потрібно думати про особисту безпеку і частину речей - це картини і щоденники вони перевезли до Вінниці у свій будинок. Вони визнавались шпигунами, контрреволюціонерами і в між воєнний період дуже багатьох розстріляли і рід втратив багато своїх синів. Але якщо провести історичні паралелі, там де були більшовики, росіяни і їхні посіпаки- все знищували, грабували та руйнували. Так було і цим палацом, його пограбували та спалили, вишукані інтер’єри були знищені, спалили унікальну бібліотеку. Михайло Коцюбинський, ходив сюди вчителювати і він користувався їх бібліотекою. Кілька унікальних видань збереглися і вони зараз зберігаються у фонді рідкісних книг нашої обласної бібліотеки», - зазначає Тетяна Рибак.


Нащадок роду Грохольських Генріх проживає у Варшаві. Двічі на рік він приїжджає у Вінницю аби підтримувати дослідників. Він мріє відродити палац і облаштувати тут територію, яка була колись.



Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info , Фото автор – Віталій Головенько та архівні фото, надані «Центром історії Вінниці» і Генріхом Ґрохольським

Підписуйтесь на Вінниця.info в Telegram
Теги: П'ятничани Палац Грохольських 
Матеріали по темі