23 лип. 2020 17:25

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:51
Культура
0

96

0

Ладан, мед та гриб-дощовик: у Вінницькому краєзнавчому музеї розповіли про антисептики давнини

Ладан, мед та гриб-дощовик: у Вінницькому краєзнавчому музеї розповіли про антисептики давнини

В рамках експозиції «У неділю рано зілля копала» вінничанам пропонують ознайомитися з антисептичними засобами, якими користувалися в давнину на Русі.


Ладан, мед та гриб-дощовик: у Вінницькому краєзнавчому музеї розповіли про антисептики давнини

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї триває виставка народної медицини «У неділю рано зілля копала». В рамках експозиції вінничанам пропонують також ознайомитися з антисептичними засобами, якими користувалися за часів Київської Русі. До народних антисептиків належали: ладан, кора верби, срібло та гриби-дощовики.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці краєзнавчого музею.

«На Русі основними знавцями лікарських засобів були волхви, мандрівники-цілителі та знахарі. Вони накопичували досвід про народні методи і засоби лікування, були першими лікарями і фармацевтами. Після Хрещення плідно збирали і систематизували відомості про лікувальні трави вже ченці.

Велику кількість давніх антисептиків представлено на виставці «У неділю рано зілля копала».

Антисептики рослинного походження:

  • мішечок з корою верби, яку використовували для приготування засобу проти інфекцій;
  • дощовик (порхавка) – їстівний гриб, що містить цінний антибіотик та є природнім антисептиком;
  • плоди червоної калини використовували для боротьби з хвороботворними бактеріями та вірусами;
  • ладан – окрім богослужінь застосовували як антисептик та в якості заспокійливого для шкіри косметичного засобу (експонується кадило ХІХ ст.).

Ладан, мед та гриб-дощовик: у Вінницькому краєзнавчому музеї розповіли про антисептики давнини

Кора верби та гриб дощовик

Антисептики тваринного походження:

  • відомий всім мед – містить майже всі мікроелементи, може справляти знезаражувальний ефект за рахунок вмісту фітонцидів – продукованих рослинами біологічно активних речовин, які вбивають чи пригнічують зростання і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів;
  • ведмежий жир (експонується статуетка ведмедя) – жінки змащували свою шкіру цим «ведмежим зіллям», яке мало ефект косметичного крему – надавало здорового вигляду і захищало від несприятливого впливу пекучого сонця та вітру;
    смалець – використовували для загоювання ран.

Ладан, мед та гриб-дощовик: у Вінницькому краєзнавчому музеї розповіли про антисептики давнини - фото 2

Жир

Мінеральний антисептик

З-поміж мінеральних добавок в народній медицині використовувалося срібло. Про цілющі властивості цього металу писав ще Гіппократ. Іони срібла та його сполуки є токсичними для деяких бактерій, вірусів, водоростей та грибів, що типово для важких металів, таких як ртуть та свинець. Однак, срібло не чинить на організм людини токсичну дію, яка зазвичай асоціюється з важкими металами.

На виставці з-поміж аптечного посуду ХІХ – ХХ ст. (пляшки для ліків, настоянок, крапель) можна розгледіти пляшечку з-під колоїдного срібла, що вживалося в якості потужного бактерицидного засобу», – йдеться в дописі музею.

В музеї на час карантину проводять тематичні екскурсії для груп не більше 5 людей. Замовити екскурсію можна за телефоном: 068 725 49 57.

У вартість тематичної екскурсії входять вхідний квиток та окремо екскурсія (100 гривень з усієї групи); додаткова перевага – у цю вартість включено самостійний огляд всієї експозиції та інших виставок музею.

Вартість вхідного квитка:

  • Для дітей (до 18 років) – 10 гривень;
  • Для студентів – 20 гривень;
  • Для дорослих – 30 гривень.

Ладан, мед та гриб-дощовик: у Вінницькому краєзнавчому музеї розповіли про антисептики давнини - фото 3

Кадило ХІХ. Для обряду кадіння використовується ладан, що є антисептиком

Ладан, мед та гриб-дощовик: у Вінницькому краєзнавчому музеї розповіли про антисептики давнини - фото 4

Пляшечка з червоною етикеткою - з-під колоїдного спирту

Нагадаємо, в краєзнавчому музеї відкрили виставку народних ікон Поділля.

Вінниця.info, фото – з фейсбук-сторінки музею