Максим Мартинюк: "У нас штат недоукомплектований відсотків на 20. Причому усі ці 20 відсотків - та частина департаменту, яка займається саме архітектурною частиною"

Про себе директор департаменту містобудування, архітектури і кадастру Вінницької міськради Максим Мартинюк каже: "Я - Телець, але з економічною освітою". Розшифровує самовизначення так: характерну цьому знаку Зодіаку впертість демонструє лише тоді, коли зусилля адекватні результату, а результат дорожчий за собівартість його досягнення.

- На що витратили свою першу зарплату?

- На їжу. Я тоді вже був одружений, а зарплата смішна, тому більше її ні на що не вистачало. Я починав працювати, коли відбувався злам систем, і середня заробітна плата була 8 дол., стипендія 3 дол.

- Як ви познайомилися з дружиною?

- Ми випадково зустрілися в офісі. Нас представили один одному, я поцілував їй руку, і на цьому ми попрощалися. Це було 29 грудня. Потім телефонували один одному, листувалися.

- Чим займається дружина?

- Вона - економіст, закінчила наш торговельний інститут.

- А чому Ви обрали своїм фахом саме економіку?

- Мені завжди вона подобалася. Не можу сказати, що бачив себе в аграрному бізнесі, але вуз, який закінчив, був дуже популярним і на той час практично єдиним у Вінниці, де можна було отримати економічну освіту.

- За освітою Ви економіст і юрист, а очолюєте департамент архітектури. Як стало можливе таке поєднання?

- Моя спеціальність - "менеджер організацій", я - професійний керівник. Працював у Мі­ністерстві охорони природи, керував управлінням водних ресурсів, очолював проектний інститут… У департаменту ар­хітектури є певна специфіка, звичайно, але досвід, освіта і навички дозволяють мені сміливо дивитися у майбутнє.

- Яким був Ваш план дій, коли прийшли до департаменту архітектури?

- З миттєвих завдань - куди можна повісити верхній одяг, бо було ще холодно (колективу тоді ще управління містобудування і архітектури Максима Мартинюка представили 15 лютого цього року. - Авт.). З перспективних - формування кадрового складу департаменту виходячи з його функцій.

- Упоралися з цим завданням?

- Продовжую виконувати: у нас штат недоукомплектований відсотків на 20. Причому усі ці 20 відсотків - та частина департаменту, яка займається саме архітектурною частиною.

- Ким бачите себе у ка­р'єрному відношенні років за 5-10?

- Років за 5, можливо, трохи раніше, я тільки зможу сказати, що нарешті я організував роботу департаменту так, як би хотів це зробити. А що буде потім - не загадую.

- Яке найбільше досягнення у житті?

- В особистому плані - міцна родина.

- А в професійному?

- На цій посаді я ще не досяг особливих результатів, а на попередньому місці роботи мені вдалося з інституту "Вінницяводпроект" створити серйозне підприємство, розвинути його, збільшити у рази обсяги робіт. Це те, чим можу пишатися.

- Офіційно у Вас нормований робочий день. А фактично?

- Ненормований, починаючи від наради о 8 ранку і закінчуючи тим, що о 8 вечора я можу особисто контролювати, як знімають біг-борд з портретом Президента, який хтось заляпав чорнилом.

- Як відпочиваєте?

- У вихідні відсипаюсь, родиною їздимо на природу, смажимо м'ясо.

- Ви самі його готуєте?

- Так. Маю такий хист. Можливо, коли вийду на пенсію, відкрию ресторан українсько-європейської кухні.

- Зараз до ресторанів ходите?

- Дуже давно не був і погано орієнтуюсь, які ресторани чим можуть порадувати.

- А крім кулінарії, які уподобання - книги, філь­ми…?

- На жаль, на них майже не вистачає часу. Подобаються відносно старі вестерни з Клінтом Іствудом. А книги зараз читаю за фахом, активно вивчаю історію архітектури.

- Ваш улюблений архітектурний стиль?

- Козацьке бароко.

- Ви добре знаєте історію?

- Цікавлюсь.

- Які були улюблені предмети у школі?

- Точно не співи і не малювання. Коли готувався до вступу до вишу, в мене було три репетитори з математики: по-різному готували, за різ­ними методиками. Можу сказати, що був найкращим учнем у школі з математики. Школу закінчив із золотою медаллю, і дипломи у мене теж червоні. Тож їх читати нецікаво:)

- А якщо Ваш син не буде відмінником - як до цього поставитесь?

- Не можу сказати, що це мене сильно потішить, але головне, щоб у нього був певний стержень. Багато великих людей не були відмінниками, починаючи з Ейнштейна і закінчуючи Біллом Гейтсом.

- Хто Ваш ідеал серед історичних діячів?

- Люди, які жили до нас, оточені легендами та певним ореолом. Наприклад, Лев Толстой був геніальним письменником, але дуже неоднозначною особистістю. Тому небезпечно казати, що я хочу бути схожим на нього. І взагалі не можу сказати, що хтось з історичних персонажів викликає в мене емоції.

- Якого письменника можете назвати своїм улюбленим?

- Читаєш "Королі і капуста" О'Генрі - весело: багатьох упізнаєш…

- Чи є у Вас домашні тварини?

- На щастя, ні. Для того, щоб мати домашню тварину, потрібно мати дім, а ми живемо у квартирі. Туди хіба що павучок з вулиці заповзе:). Якби був власний будинок, ми б завели 2-3 собаки, котів, курей, качок…

- Які це були б собаки?

- Ротвейлер, лабрадор або бернський зенненхунд. Плюс карликовий шпіц.

- Три основні якості справжньої людини - це…

- Чесність у стосунках із оточуючими, людяність - тобто є принципи, догми, закони, але людина завжди повинна мати бажання і можливість допомогти іншій, нічого не потребуючи взамін. І надійність - якщо комусь щось пообіцяв, і людина сподівається на це - підвести не можна.

- Вам ці якості притаманні?

- Намагаюсь, щоб це було саме так.

Тамара Вікторовська, газета "Місто"