Суспільство

Майбутній офіцер з Вінниці розповів про дитинство: сидів під столом, замість іграшок - порожні пляшки від алкоголю

16 січня 2017, 15:56

 У нього не вірили. А він зміг стати прикладом для наслідування. Вільний час він проводить не по нічних клубах, як більшість однолітків, а у спортзалі. Алкоголю та цигаркам воліє гантелям та турнікам. Мрія - стати офіцером. І власним прикладом доводить, мрії збуваються. Особливо у тих, хто впевнено та наполегливо йде до своєї мети. Вінниця.info розпочинає цикл історій про людей, які попри все зуміли змінити своє життя.

21-річний вінничанин Сергій Скотар з дитинства мріяв стати військовим офіцером. Але вступити до вищого навчального закладу йому було складно. Ще у дитинстві він осиротів. Мати позбавили батьківських прав. А рідного батька бачив лише кілька разів.

« Коли маму позбавили батьківських прав, виховувати мене взяла бабуся Валя. Я їй дуже вдячний, що вона мене не кинула. І весь тягар взяла на себе. Батька бачив кілька разів. Знаю, він був далекобійником. Коли приїздив мене побачити, привозив мандарини. З мамою ми помирились. Ми кожного дня говоримо по телефону. Вона мене підтримує морально. Я принципово не вживаю алкоголь взагалі. Крім того, я ніколи і не курив. Мої однолітки мене вважають диваком», - розповідає Сергій.

Хлопець пригадує, у дитинстві його ображали однолітки.

«Я був пухкенький. І це часто ставало приводом для жартів. Та дідусь, який торік помер, якось завів мене на тренування по дзюдо. Я швидко скинув вагу, навчився себе захищати. І вже згодом ті, хто міг дозволити собі підняти на мене руку, мене стали боятися», - продовжує.

У секції по дзюдо Сергій був одним з найкращих учнів. Став кандидатом у майстри спорту з цього виду єдиноборств. Почав вивчати рукопашний та ножовий бій, самбо, тактичну стрільбу.

«Захотів стати військовим. Правда, для мене тоді були військовими й правоохоронці. Мені не подобалося, як вони працюють, і думав, що цю систему треба міняти. Навіть закінчив навчання на тілоохоронця у школі міліції. А потім почалося АТО. Хотів йти захищати свою країну. Але рідні були проти. Почав займатися волонтерством. Вступив до громадських організацій, серед них Товариство Сприяння оборони України, Громада міста Вінниця, Народна дружина міста. Ну, щоб хоч якийсь толк був з мене. Тим часом зрозумів, що хочеться бути десантником. Але маю вроджену хворобу. У мене непрохідність нососльозового каналу. Є на обличчі невеличкий дефект між оком та переніссям. І це стало на заваді здійснитися цій мрії. Бо мені не дозволили б стрибати з парашутом. Тому я просто вирішив піти на контракт в ЗСУ. До цього спеціально закінчив навчання на оператора комп'ютерного набору та слюсаря з ремонту автомобілів. Пішов навчатись, щоб отримати більше знань перед службою чи навчанням про яке мріяв, а не просто прийти зі стандартними знаннями. На Львівщині став одним з найкращих серед курсантів 184-го навчального центру підготовки молодших командирів артилерії. Мав залишатися там інструктором на самохідній артилерійській установці 2-С-7 «Піон». Я єдиний, хто на нього вивчився і розумівся на цій установці. Та одного дня до нас приїхав майор Івахов з Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Як кращому курсанту запропонували там навчатися. Безкоштовно. Тепер закінчую перший курс. Буду офіцером артилеристом. Дуже відповідально ставлюсь до навчання. Для мене важливо мати гарні оцінки. Тому вивчаю всі предмети практично ідеально. Мені довірили посаду заступника командира взводу 28 чоловік», - каже хлопець.

Поки Сергій навчається у Львові, він продовжує піклуватися про свою родину. Більшу часину своєї зарплатні він висилає бабусі Валентині у Вінницю. Вдячній родичам за підтримку. Ні на кого не ображається і не нарікає на долю. Радий, що його життя склалося саме так.

«Чесно кажучи, мені завжди необхідно було доводити, що я чогось вартий. Йти наперекір усьому. Бо у мене не вірили. А я мав зробити усе можливе, щоб бути інакшим. Все змінити. Бути кращим. І обіцяю надалі не здавати позицій», - констатує Сергій.

Вінниця.info (фото з сімейного архіву Сергія Скотара)

Теги: вінничанин історія життя 
Матеріали по темі