Політика

Микола Кучер: Не буде державної підтримки тваринництва – будемо купувати дорогу імпортну «м’ясомолочку»

26 серпня 2021, 12:38

Про загальний стан справ у державі й, зокрема, досягнення, загрози та точки росту вітчизняного агропромислового сектора розповів Микола Кучер, народний депутат України - член аграрного комітету, заслужений працівник сільського господарства.

- Щоб Ви побажали одним словом/реченням можновладцям України у 30-ту річницю Незалежності нашої держави?

Настав час дорослішати, інакше Україна може втратити незалежність.

- Аби не втратити незалежність, які питання, на вашу думку, мають вирішити парламент/уряд/президент першочергово?

Розробка стратегії зі сформованими інститутами влади. Координація всіх органів влади для досягнення стратегічних цілей держави. До речі, ці цілі є загальновідомими і давно не є секретом, але вже 30 років різні представники української влади у гонитві за відстоюванням власних інтересів у підсумку нехтують державними інтересами. Це фундаментальні питання, як з точки зору науки, так і з точки зору практики реалізації державної політики будь-якої країни: національна безпека, економічний розвиток, робочі місця, зростання реальних доходів населення, подолання корупції, соціальна захищеність громадян.

Микола Кучер, народный депутатУкраїни - член аграрного комітету, заслужений працівник сільського господарства

- Вже рік міністерство АПК знаходиться в підвішеному стані. А нещодавно з’явились чутки про створення нової посади віце-прем'єра з питань АПК в уряді паралельно з посадою міністра аграрної політики. Чи допоможе це, на Вашу думку, змінити ситуацію в галузі АПК на краще?

Це вже нагадує рух із крайнощів у крайнощі. Нагадаю, зовсім нещодавно взагалі було ліквідовано профільне аграрне міністерство.

Вважаю, що не в посадах справа, а в кадрах. Останні мають бути фахівцями справи, наділеними реальними повноваженнями із розумінням своїх задач. А від того, що ми настворюємо посад без реальних повноважень і важелів впливу, то ситуація не зміниться. А може й погіршитися, скажімо через боротьбу за сфери впливу між високопосадовцями.

- Які програми підтримки сільськогосподарських виробників має стратегічно розвивати уряд в АПК (великих, малих, середніх) у наступні 10 років, щоб підняти галузь на вищій рівень та зробити її інвестиційно привабливою, як для українців, так і іноземних бізнесменів?

Підтримувати потрібно всіх сільськогосподарських виробників відповідно до їх виробничих потреб. А для цього тим, хто формує державну аграрну політику потрібно розуміти поточний стан АПК України, його структуру, особливості, потенціал. На підставі цього профільне Міністерство має донести КабМіну стратегічні орієнтири сектору, які й будуть визначати напрями підтримки в майбутньому.

Нагадаю, що єдиною й надефективною формою підтримки з кінця 1990-их рр. був спецрежим ПДВ для всіх с/г виробників, який дозволив в буквальному сенсі «підняти з колін» українське сільське господарство в пострадянський період. Скасувавши спецрежим, АПК так і не отримав належної альтернативи – ефективних механізмів держпідтримки в стратегічному вимірі. Схоже на безкінечні експерименти зі сторони Уряду, починаючи від ліквідації МінАПК, потім відновлення неповноцінного міністерства й до дроблення держпідтримки за принципом «всім потроху, щоб не образити». Маємо розуміти, що турбулентність і невизначеність однозначно не сприяє інвестиційній привабливості.

- Чи змогла Україна, на Вашу думку, досягти позитивних результатів в агросекторі протягом 30 років?

Можна вже говорити, що Україна утвердилася в статусі аграрного лідера в глобальному вимірі. Показово – наростила експорт до країн ЄС. А значить харчова продукція вітчизняних виробників може бути і є якісною!

Але тут криється і те, що вже можна навіть називати провалом: вітчизняний агропромисловий потенціал є значно більшим. 70% українського експорту – сировина (переважно зернові культури). Тому, сьогодні стратегічним завданням аграрної політики України є стимулювання виробництва товарів з високою доданою вартістю. Адже якраз тут криється загроза й національній продовольчій безпеці: згідно досліджень Інституту аграрної економіки, у 2020 році виробництво м’яса великої та малої рогатої худоби, птиці, а також яєць, як і у 2019 р., було збитковим. Якщо Уряд негайно не запропонує ефективні механізми підтримки вітчизняного тваринництва, відбиратиме наявні податкові пільги для сільськогосподарських товаровиробників – вже зовсім скоро отримаємо дорогу імпортну «м’ясомолочку». І не завжди хорошої якості.

Я вже неодноразово наводив приклад Нідерландів. У Нідерландах обробляють лише 2 млн га сільськогосподарської землі. У той час, як в Україні площа земель, на яких вирощують сільськогосподарські культури, у 15 разів більше – 30 мільйонів гектар. Але такий факт не заважає цій невеличкій країні бути серед світових лідерів-експортерів. Нідерланди експортують с\г продукції та технології на 90 мільярдів євро в рік і щорічно демонструють приріст цього показника в середньому на 5%. Україна експортує майже у 4 рази менше – лише 22,4 млрд доларів експорту продукції АПК, з яких 70% - доля зернових.

Успіх Нідерландів у тому, що держпідтримка спрямована на виробництво товарів з високою доданою вартістю, впровадження інноваційних технологій у виробництво.

Підписуйтесь на Вінниця.info в Telegram
Теги: Микола Кучер народний депутат 
Матеріали по темі