Суспільство

На Вінниччині чоловік висадив сад павловній, які називають фабрикою кисню або деревом-фенікс

19 квітня 2021, 13:28

62-річний Олександр Мельник з села Ворошилівка, що у Вінницькому районі, переконаний, що саме павловнія може врятувати вінничан від екологічної катастрофи. Адже це, поки що незвичне для України, дерево виробляє на 30-40% більше кисню, аніж, до прикладу, ялина та сосна. Окрім того, якщо зрубувати павловнію кожних 4-6 років, вона відростатиме ще 7 разів. Павловнія гарно вписується в будь-який ландшафтний дизайн, бо має великі листки й цвіте великими квітами-свічками аж два місяці. А ще з павлонії бджоли збирають надзвичайно смачний та ароматний мед.

«Павловнія має багато переваг, які можна годину перераховувати. Ви певно помітили, що липа та каштан, якими засаджена чи не вся Вінниця, починають жовтіти та скидати листя в липні-серпні. Це не норма. Це все наслідки поширення нашим регіоном мінуючої молі. Цей шкідник спричиняє передчасне опадання листя, у пошкоджених дерев не закладаються бруньки, а у зимовий період вони підмерзають. Звичайно, міль можна знищити – обприскувати дерева, обробляти пристовбурне коло… Але хто цим займатиметься? Це фінансово невиправдано. То може варто відмовитись від тих дерев, які страждають від шкідників, а ми не можемо їм нічим завадити?» - розпочинає свою розповідь агроном, ландшафтний дизайнер та спеціаліст по високорослим деревам Олександр Мельник.

За словами вінничанина, він з павловнією «познайомився» ще 30 років тому, коли працював ландшафтним дизайнером у Росії, туди її привозили з Китаю. В Україні рослина культивується лише декілька років, та, в більшості це південні регіони, де температура на декілька градусів вища, аніж на Вінниччині.

«Я читав, що близько 150 га павловнії вже висаджено в Україні, тоді як Китай вирощує павловнію на понад 32 млн га. В нас лише 4 регіони, якщо не помиляюсь, вирощують це дерево. От і я вирішив розвести його на Вінниччині. Мій 78-річний дядько зі Жмеринщини – фермер з досвідом. Декілька десятків років займається яблуневими садками. Але останні роки це не заробіток, а знущання. Тому вирішили спробувати вирощувати павловнію, яка є просто унікальним швидкоростучим, штучно виведеним гібридом», - каже Олександр.

Щоб знайти підходящий для Вінниччини сорт павлонії, Олександр довго експериментував. Пробував вирощувати екземпляри привезені з Японії, Китаю, Кореї та В’єтнаму. Замовляв й італійські саджанці.

Вінничанин таки знайшов сорти дерева-фенікса, які ідеально ростуть в наших умовах.

«Саджанці дуже дороговартісні. Наприклад, італійські замовляв по 7 євро за штуку, а якщо врахувати кількість тих, що випали ( не прижились – ред..) то вийде більше аніж 10 євро. Але вивести вдалось. До речі, це не складно, будь-хто зможе з насіння розвести павловнію. І минулого року ми з дядьком засадили вже 8 га. Прижилась добре, особливого догляду не потребує. Єдине, треба першій рік прополювати, щоб бур’ян не глушив. Але за рік павловнія виростає до 5 метрів. Тому полоти треба один раз, ну хай два… І що важливо, шкідники не беруть, хвороби не чіпляються. Звичайно, якщо дати підкормку, то павловнія гнатиме вверх ще швидше», - наголошує Олександр Мельник.

За рік дерево стає заввишки у 5 метрів, у діаметрі приростає на 5 сантиметрів.

Вінницький агроном стверджує, що за 4-6 років дерево виростає до таких розмірів, яких дуб, клен чи липа досягають майже за 50 років. З вологостійкої деревини роблять меблі і виготовляють біопаливо. Очевидна вигода усім – екології та бізнесу. Але найголовніше – це кількість кисню, який виділяє павловнія.

«Її недарма називають фабрикою кисню. Завдяки великим розмірам листя, павловнія поглинає щодня до 22 кг CO2, при цьому виробляється до 6 кг кисню. З такими показниками жодне дерево не зрівняється. Ось чому так важливо вирощувати павловнію, особливо в загазованих містах. Та й гарний затінок це дерево дає, що теж є перевагою для міста. А «феніксом» називають тому що його можна зрубувати під корінець кожних 4-6 років, а воно відростатиме ще, мінімум 7 разів. До 30 метрів може вирости, якщо його не зрубувати».


Щоб поширити висаджування дерева-фенікса, Олександр Мельник вже три роки займається «екологічним місіонерством». Роздає саджанці павловнії церквам, школам, лікарням і просто хорошим людям.

«У мене зять загинув за Україну, я посадив біля його могили павлонію. А згодом вирішив, висадити павловнії на могилах всіх героїв Тиврова. Також роздаю павлонію воїнам АТО, які цього хочуть. Я як їду кудись автівкою, то набираю повний багажник саджанців і роздаю. Ото їду Вінницею спиняюся біля церкви і дарую, розповідаючи при цьому, що це таке. І байдуже, що то за церква – православна чи католицька, храм п’ятидесятників чи адвентистів. Бог один. Тому у Вінниці павловнія вже росте. Можемо проїхатись містом, я покажу. А ще випускникам дарую саджанці, вони тішаться, що залишили слід за собою, а я двічі тішусь, бо й діти задоволені й гарну справу для екології зроблено. Коли бачу, що при моїй розповіді про павловнію в людини загоряються очі, то дарую їй саджанця і вчу, як правильно культивувати. Хай розводить, буде користь для нас всіх» - говорить Олександр Мельник.

За порадами по вирощуванню павлоній до Олександра Мельника вже приїжджають лісники, що не може не тішити вінничанина. Допитуються, як правильно зібрати насіння й виростити з нього саджанці морозостійкої павловнії.

«Зі сторони це виглядає, наче лікар приходить за порадою до пацієнта. Але якщо я маю нагоду поділитись своїми досвідом та висновками, то я тільки «за». Готовий безкоштовно їх вчити, бо ліси знищуються, сосна та ялина з кожним роком все більше гинуть, екологія страждає жахливо».

Цього року чоловік хоче засадити ще 4 га павловнії, саджанці вже напоготові. Планує висадити частину сортів для деревини, а частину – для пасік.

«Павловній є дуже багато сортів. Є така, що гарно підходить для озеленення та пасік – це «Томантоза» та «Гардин» - вони цвітуть 8 тижнів. Квіти великі, в діаметрі десь 6 см. Бувають білі, бузкові, голубенькі, синьо-фіолетові. А так як павловнія не обробляється хімікатами, то для бджіл це безпечно. Мед я пробував, він по консистенції схожий до акацієвого – прозорий, чистий і дуже ароматний. З 1 га павловній можна зібрати понад 800 кг меду. Є ще сорти підходящі для заготовлення деревини – «Енерджі», «Шао Тонг», «Рао Тонг» та «Z07». Така деревина легша, ніж в інших дерев, вона гнучка і надзвичайно стійка до скручування та вигинів. Саме тому з неї часто виготовляють музичні інструменти, лижі, дошки для серфінгу, ну і всі види меблів. А ще павловнія має гарну тепловіддачу, наприклад, з 10 соток «урожаю» можна отопити не одну хату, я це знаю точно, вже прорахував скільки кубів дров можна нарубати», - каже Олександр Мельник.


Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі ‒ https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info, фото - Олександра Мельника та з відкритих джерел в мережі Інтернет

Підписуйтесь на Винница.info в Telegram
Теги: павлонія дерево-фенікс 
Матеріали по темі