Невизначеність, збитки та очікування: три історії про роботу на карантині від власників вінницьких закладів

17 квітня минув місяць, як ресторани, бари, кав’ярні, готелі та багато інших закладів закрили на карантин. Наразі кількість хворих на коронавірус лише зростає, і думати про відкриття ще зарано. В деяких підприємців бізнес зупинився повністю, дехто – перелаштувався на доставку та підтримує з клієнтами онлайн-комунікацію. Журналіст Вінниця.info вирішив опитати власників кількох вінницьких закладів, як їм вдається утримуватись «на плаву» в ці нелегкі для підприємницької діяльності часи.

«Стан абсолютної невизначеності»

Кав’ярня «Синій Кактус» з’явилася у Вінниці в листопаді 2018-го року. Перший час заклад знаходився на Соборній біля магазину «Троянда», але через певні неузгодження з власником приміщення Олександр Муравський згодом перемістив «Кактус» в підвальне приміщення на Соборній, 44.

«Бажання створити кав’ярню з’явилося давно, а нетиповою вона сама собою стала. Якогось спеціального концепту не було. Традиційно склалося, що почали «підтягуватись» музиканти, художники, актори і в цілому творча інтелігенція Вінниці, і не тільки Вінниці.

До карантину виступи в «Синьому Кактусі» відбувалися регулярно. По п’ятницях були так звані «jamи», куди умовно будь-який музикант міг прийти: як молодь, так і професіонали. І пограти пару годин у вільному стилі. По суботах, хоч і необов’язково це була кожна субота, були концерти більш типові, із заготовленою програмою. «Кіносереди» організовували. Запускали короткометрівки. Поети виступали», ‒ розповідає Олександр.

З 17 березня кав’ярню закрили на карантин, як і решту подібних закладів, і настав час застою.

«Було троє людей в штаті, зараз залишився один. Двоє з самого початку, коли оголосили карантин, пішли на самоізоляцію. І зараз самоізолюються. Це був їх вибір. Що стосується бухгалтерії, то це було оформлення відпустки за власний рахунок. Ну але податки ми все одно платимо, податкова на карантин не пішла.

Втім, зараз хоч якийсь заробіток є, і поки є можливість працювати – треба працювати. Є робітники, яким треба виплачувати заробітну платню. Треба також виплачувати оренду. На щастя, орендодавець зробив мені знижку на два місяці. З травня треба буде вже, звісно, окремо домовлятися. Продажі сильно впали. Але краще хоч щось заробляти, аніж нічого взагалі», ‒ каже власник «Кактусу».

Наразі «Синій Кактус» організував адресну доставку на прилеглих до кав’ярні територіях, адже в даних умовах охопити більше адрес важко. Замовлення можна зробити тільки в радіусі, що співробітники закладу зазначили на карті.

Відтак, тривалість доставки в зоні червоної лінії складає 5 хвилин, за нею - 15.

Замовлення приймаються кожного дня з 10 по 18:00.

Замовлення кави на вагу приймаються з 10 по 17:00, а доставка здійснюється після 18:00.

Аби замовити каву, можна телефонувати за телефонами: +38 (073) 419 89 39; +38 (063) 144 94 39. Окремо співробітники кав’ярні створили сайт з мапою та цінами.

Щодо майбутнього кав’ярні Олександр розповідає невпевнено, адже в нинішніх умовах важко сформувати подальший план.

«Можливо, навіть будемо закривати. Не знаю. Кожного тижня змінюються новини. Стан абсолютної невизначеності, і незрозуміло, коли ця невизначеність закінчиться. Планувати наперед не виходить», – каже чоловік.

«Доведеться пройти друге коло пекла»

«Hungry Duck Pub» (або «Голодна Качка») заснований у Вінниці 25 липня 2015-го року. Паб розташований біля «Універмагу» на Пирогова, 2. Фактично, це був амбітний проект кількох друзів, який перетворився на два успішні заклади, де працює майже 20 людей персоналу. Наступним після «Качки» став бар «BÜRO», який чоловіки організували на місці колишнього «Шерифу» на Миколи Оводова, 62А. В березні було три роки, як бар відкрили. Обидва заклади стали постійним місцем зустрічі багатьох вінничан, а в п’ятницю чи суботу ввечері знайти вільне місце в якомусь із закладів було на межі фантастики, настільки там було людно.

«Якраз десь в цей час п’ять років тому ми робили ремонт. Ми взагалі спочатку не планували це як бізнес, а як місце, де ми самі будемо відпочивати і куди будемо запрошувати друзів. Захотіли, зібралися великою компанією, самі зробили ремонт. Досвіду не мали, але наполегливістю досягнули, чого хотіли.

До цього з Геною туризмом займались. Власне, перші кошти, які вклали в «Качку», ми на туризмі і заробили.

А далі ввійшли в смак. Раніше на місці Бюро був інший заклад, і люди туди заходили. І от ми вирішили місце рятувати. Після «Шерифу» важко було переформатувати заклад. Що район, що контингент… Більше ми так не будемо робити. Простіше робити там, де не було закладу, або де люди забули, що там був заклад. Як тут, наприклад. 30 років тому на місці «Качки» був бар, і мало хто про це знає. Довгий час після закладу тут були магазини, де диски продавали, були ігрові автомати. А от саме на початку 90-их був бар. Втім, навіть фотографій не збереглося, який він був», - розповідає один із засновників «Качки» та «Бюро» Данило Харкавий.

«Старші люди знають, що на цьому місці був перший у Вінниці валютний бар. Круте місце», ‒ зазначає Євгеній Філліпов. Чоловік долучився до заснування «Hungry Duck» на етапі ремонту перед відкриттям закладу 5 років тому.

«Старші, в сенсі, кому за 50. 40-річні були ще дуже малі, аби туди заходити.

До карантину в нас плани розвиватися були, але не факт, що в третій заклад. Відкривати можна скільки хочеш закладів, а цікавих є – одиниці. Не варто забувати про творчу складову. Таку Качку можна було б відкрити ще десь на районі, взагалі. Але не хочеться», ‒ продовжує Данило.

Після запровадження карантину і закриття обох закладів чоловіки певний час обмірковували подальші дії, і доставка напоїв за замовленням з’явилася не відразу. І не факт, що подібна концепція затримається, якщо карантин триватиме ще кілька місяців.

«Доставка на карантині – це виключно, аби залишатися на зв’язку. В нас була певна пачка літрових пляшок. На кранах залишилися напої, і їх треба випити, бо просто скиснуть. Тут не стоїть питання заробітку. Але замовлення зараз є, і це класно, бо відчуваєш підтримку. Крім того, щоб піти й купити пива в «Сільпо», люди ще хочуть випити чогось оригінального. Якщо карантин затримається надовго, то доставку зберігати не будемо», ‒ каже чоловік.

Наразі у засновників «Качки» та «Бюро» однозначних розрахунків щодо закриття немає. За можливості, всі витрати вони стиснули до мінімуму.

«В цьому бізнесі повинно бути як: весь час надходження – весь час видатки. Оборот має бути. І якщо якась ланка в цій системі рветься – це, ніби доміно, тягне інші проблеми», ‒ зазначає Данило.

Наразі персонал закладів у відпустках за власний рахунок, але власники барів розробляють план щодо шляхів, якими вони зможуть вберегти своїх працівників, аби забезпечити їх хоч якось у фінансовому плані.

«Тут треба розуміти, що ти і так в скрутному становищі, і треба буде залізти в ще скрутніше, аби потім з цього вийти. Нічого не робивши – так не буде. Доведеться пройти друге коло пекла, десь перепозичити», - підкреслює засновник барів.

«Ми звісно розглядаємо сценарій, що кінець карантину припаде на середину літа або кінець літа. І що ще буде друга хвиля на зиму. В результаті, чекаємо, коли все закінчиться, і швиденько будемо підлаштовуватися під те, що людям треба. Не факт, що після карантину побажання залишаться такими ж, як і до нього», ‒ каже він.

За словами Геннадія Стахарського, другого співзасновника закладів, зараз на доставці працює об`єднане меню двох закладів. З початку карантину був створений телеграмм-канал, в якому висвітлюється життя закладів на карантині, актуальне меню, акції, новинки та комунікація між спільнотою відвідувачів. Через канал здійснюються замовлення на доставку власного та крафтового пива від українських броварень, а також коктейлів та снеків.

Допомога лікарям і власна доставка

Наразі мережа закладів Валерія Сиверчука нараховує 3 кав’ярні та 5 ресторанів. Це «Чорна кішка – Білий кіт» в «Універмазі», «Мегамоллі» і в «СкайПарку». А також ресторани «Georgian Factory», «Лезгінка», «АССА», «Батискаф» та «Red Zeppelin». Окрім цього, Валерій спільно з партнерами організували власну доставку «Довезунчик».

Всі кав’ярні підприємець вирішив закрити, адже не хоче ризикувати зайвий раз.

«Зараз дуже важко дотриматися абсолютно всіх умов карантину, такого жорсткого, як зараз запровадили, адже люди не завжди розуміють серйозність ситуації. В нас працювала кав’ярня на виніс на початку карантину, але люди все одного збиралися за столиками ззовні. Ми вже огородили їх стрічкою потім, а вони все одно лізли під неї.

Загалом, тут є багато питань. Є сенс робити доставку кави, якщо в цьому є хоча б якийсь економічний сенс. І продавати 10-15 порцій кави за день сенсу якраз немає, бо до карантину нормальна кав’ярня робила 300 чашок кави за добу. І коли замість 300 – 15, то нічого не вирішується. Тільки створюються додаткові проблеми», ‒ розповідає Валерій Сиверчук.

Окрім цього, як ми писали раніше, заклади підприємця продовжують підтримку медиків.

«Ми допомагаємо медикам 8 разів на тиждень. 4 рази: в понеділок, середу, п’ятницю та суботу ‒ ми носимо або, найчастіше, вони самі приходять ‒ працівникам дитячого інфекційного відділення. Робили просто набор: 7-8 хачапурі. Зараз нам трохи допомогли фінансово, і будемо робити 10-12. Це навіть не обід і не вечеря, а просто можливість лікарям смачно поїсти. А також робимо дві великі доставки для міської інфекційки, що на території першої МКЛ. В суботу на «Лезгінці», яка також залишилася відкритою на доставку, а в неділю – «Factory». Тут вже доставка трохи більша, робимо обід та вечерю: 12 хачапурі, супи тощо.

Реально працюють ресторани всі, але з певними особливостями. По-перше, в нас є своя доставка «Довезунчик». Також співпрацюємо зі всіма агрегаторами, окрім «Glovo». Ми з ними працювали, але вони перестали нам платити і досі не заплатили за вересневу доставку.

Меню всіх ресторанів просто перемістили на два активні заклади. На «Factory», окрім місцевих страв, робимо позиції з «АССА» та «Батискаф», а в «Лезгінці» ‒ з «Red Zeppelin».

Сьогодні хіба в закладах «не ресторанних», наприклад «Яма», де ніколи й не було ресторану, але там була до цього послуга доставки, є прибуток від цієї функції. Всі ж ресторани, які зараз займаються доставкою, в мінусі. В «Ями», наприклад, приміщення метрів 20 в Набережному Кварталі. І ціна оренди та комуналки – смішні. Порівняти хоча б з розмірами цього ресторану («Фекторі»). Розмірами одного тільки літнього майданчику. І оренда з комуналкою тут відповідні. І скільки людей тут працювало до карантину. Ми ж не були спеціалізовані під доставку. Це було більше для реклами. А зараз це, виходить, єдиний спосіб взагалі отримати щось в касу. Перелаштовуємося, думаємо, але поки що всі доставки, фактично, збиткові. Заробити на них щось неможливо.

Але є й певні моменти: ми не йдемо з ринку, по-перше. Також залишився запас продуктів, який треба реалізувати, адже навіть заморожене м’ясо довго не стоїть. Може, місяць. По-третє, у всіх працівників є сім’ї, які треба годувати. За рахунок такої роботи ми можемо давати їм зарплатню, адже якийсь оборот є. І для декого це спасіння. Адже були люди в яких ще були якісь фінансові запаси. А були люди, які приходили й казали: «В мене всього лише 200 гривень, і як я житиму? В мене є діти, квартплата або кредит». І от такі люди, хто найбільше потребував, зараз і працюють. В кого була можливість поїхати до села – ті поїхали. І це ідеальний варіант, адже місто – завжди центр епідемій. А в селі і прогулятися можливо, і є якісь продукти в підвалах або на городі. Завжди можна вижити. В місті ж важко, особливо якщо нема фінансового забезпечення», ‒ продовжує підприємець.

Оскільки ніхто не знає, коли закінчиться карантин, то і чоловік не може прогнозувати нічого щодо подальшої роботи закладів.

Варто зазначити, що і після початку карантину мережа закладів співпрацює з організацією «Вінниця-Даун-синдром». З кожного замовлення на так звану «сонячну» позицію в меню дітям з синдромом Дауна йде 10 гривень.

«Сонячний» хачапурі

Також до початку карантину мережа Валерія доєдналася до акції з нагоди Всесвітнього дня людей з синдромом Дауна, в рамках якої людям пропонували придбати різнокольорові шкарпетки. Кошти з їх продажу пішли на допомогу «сонячним» дітям.

На завершення невеликого інтерв’ю власник мережі також вручив журналісту Вінниця.info одну з «сонячних» позицій в якості презенту. А саме – «сонячний» хачапурі.

Вінниця.info, фото – власні та з фейсбук-сторінок закладів і їхніх власників