Нові правила і винятки. Представник Мінсоцполітики у Вінниці розповів, чому змінили механізм призначення субсидій

 В Україні, у рамках структурної реформи державного управляння, при ряді міністерств створено Директорати. Саме вони займаються впровадженням реформ та їх «коригуванням». Директорат сім'ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики, який очолює Віталій Музиченко, відповідає за реформу системи житлових субсидій, впровадження монетизації пільг, удосконалення системи державної соціальної допомоги та створення соціальної інспекції. Під час робочої поїздки Віталія Музиченка до Вінниці ми поспілкувались з ним, аби з’ясувати, чому змінено порядок надання субсидій та на які зміни по призначенню державних допомог українцям чекати найближчим часом.

- З травня діє Постанова, якою суттєво змінили Порядок призначення субсидій, відповідно, коло людей, які мають право на державну допомогу суттєво скоротиться. Чому пішли на такі кроки?

- Ні для кого не секрет, що ефективність програми житлових субсидій в минулій редакції бажала кращого. В ЗМІ було багато інформації про те, що громадяни недобросовісно підходили до оформлення субсидій. Подавали декларації, їм призначили субсидію, а вони йшли і купували гаджетів на 200 тисяч. Коли розбираємо ситуацію, виявляється, що цей громадянин декларував себе як безробітний, а ми йому врахували умовний дохід. Проаналізували, хто отримує субсидії - більше 55 тисяч людей, живе в квартирах, площею понад 120 кв м і в будинках, площею понад 200 кв м. Подивились в розрізі регіонів. Виходить парадокс – регіони з найвищою зарплатою посідають найменші позиції в цьому рейтингу. Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська області - в населення найменші доходи, а проживають вони в більшій площі, ще й отримують субсидію. Відповідно, потрібно було змінювати певні тенденції. Ні для кого не секрет, що на Західній Україні значна частина населення перебуває за кордоном, але легально вони працювали чи ні, доходи декларували «нульові» і отримували субсидію. Ми подивились, що майже мільйон домогосподарств в державі, маючи працездатних осіб, декларували відсутність доходів або доходи нижче прожиткового мінімуму.

- Громадяни, які не платять ЄСВ, втрачають право на призначення субсидії. Чи можуть бути винятки?

- Сьогодні єдина умова, при якій комісія не має право прийняти те чи інше рішення, це наявність житла певної площі (квартири понад 120 кв м і будинки, площею понад 200 кв м – ред.). У всіх інших випадках існують варіанти прийняття об’єктивних рішень, але за певних умов. Наприклад, якщо ми говоримо про те, що громадянин декларує відсутність доходу, несплату ЄСВ, і при цьому перебував півроку за кордоном, то логічне питання: що ти там робив? Можливо, людина навчалась, можливо, перебувала на лікуванні. В решті випадків, що можна робити? Громадянин України, має можливість півроку перебувати за кордоном на відпочинку? Так. Але отримувати субсидію при цьому він не повинен. Якщо він там працює, то на зарплату не менше, ніж середня сьогодні в Україні. Треба такій сім'ї надавати державну підтримку в розмірі 1 чи 1,5 тис. гривень? Власне за такими показниками ми й вирішували, яким чином має змінюватись система субсидій.

- В одному з інтерв’ю, Ви сказали, що 20% українців втратять право на субсидії.

- Трохи не так. Держава не ставила перед собою вимогу когось персонально позбавити субсидій. Ми говоримо про соціальну справедливість. Кошти на субсидії в держбюджеті виділені у достатньо великій сумі – 71 млрд. гривень на 2018 рік. Це одна з перших бюджетних витрат. Ми говоримо, що частині громадян потрібно подати нові заяви і декларації. Оцінити цю чисельність громадян складно, тому що тут, в тому числі, громадяни, які отримували в минулому році субсидію без окремих членів домогосподарств. Треба аналізувати, яка поточна ситуація. Тому говорити про цифри і показники можна буде на початку опалювального періоду.

- Чи всі, хто хоче отримати субсидію, повинні подати нові заяви та декларації?

- Є частина громадян, які можуть розраховувати на призначення субсидій в автоматичному режимі. Тобто, для них не є обов’язковим подача заяви і декларації. Якщо вони не підпадають під критерії: наявність автомобілів, працезнадних непрацюючих, вони не є внутрішньо-переміщеними особами, вони не є орендарями і в них немає членів сім'ї, які зареєстровані, але поживають на інших територіях. Для цих категорій громадян не потрібно подавати нові заяви.

- Людям дали 30 днів, аби подати документи на призначення субсидій…Чому такий короткий термін?

- Ніхто, ніяких термінів не встановлював. Коли звертатись, вони визначаються самостійно. Єдине, що субсидія буде призначена з місяця, коли вони звернуться.

- Якщо чоловік зареєстрований в одній квартирі, в іншій зареєстровані дружина і дитина. Чи буде на квартиру, де живе дружина з дитиною і отримує субсидію, враховуватись дохід чоловіка?

- Саме так. Ми бачили тенденцію – знімають з реєстрації того члена сім'ї, який має вищі доходи і решта домогосподарства спокійно отримує субсидію. Так мало того, вони продовжують проживати разом. Тобто, це фікція, щоб незаконно отримувати допомогу. Тому ми передбачили, що доходи кожного з подружжя враховуються кожному з них.

- Чому зменшили соціальну норму споживання газу та електроопалення?

- Ми йдемо в Європу. Якщо говорити про енергоефективність і споживання енергоресурсів в Європі, то навіть по відношенню до країн Прибалтики чи Польщі, в нас затрати енергоносіїв на опалення в 2,5 рази вищі. Ми повинні стимулювати населення більш ефективно споживати енергоресурси. Коли проаналізували і подивились, що відбулось за результатами минулого опалювального періоду, ми побачили, що з понад 70 млрд. грн. нарахованих субсидій, майже 8,5 млрд. грн. повернулись до державного бюджету як невикористані. Левова частка з них – природний газ на опалення (понад 6,5 млрд. грн). Проаналізувавши ситуацію в розрізі регіонів, ми побачили різну характеристику – одні регіони повернули майже 20%, інші – 6-7%. Тому одночасно з коригуванням соціальної норми на 10%, ми зробили перерозподіл коригуючих коефіцієнтів між регіонами, що дає однакові умови в кожному регіоні.

Щодо електроопалення, виникає взагалі парадоксальна ситуація. При тому, що в Україні серед отримувачів субсидій, електроопалення використовують 0,02% від загальної кількості, ми повернули до державного бюджету близько 300 млн. грн. Виходить, що ми понаднормово надавали певні суми.

- Чи буде впроваджена монетизація субсидій?

- Ми говоримо про перспективу впровадження монетизації субсидій в найближчому майбутньому. Збираємось монетизувати те, що громадяни споживають. Все, що зекономлять – залишать собі.

- В європейських країнах субсидії призначають? Наприклад, Німеччина, Польща.

- В кожній країні є різні системи соціальної підтримки. Ми не говоримо про те, що є саме субсидії в такому розумінні, як в Україні. Кожна країна індивідуальна. Але навіть в країнах Західної Європи є від 5 до 7-10% громадян, які об’єднують поняття енергетична бідність. Вони не можуть в достатній мірі купувати енергетичні ресурси, їм надається допомога. В них ця допомога монетизована, виплачується грошима. Наприклад, в Румунії давали допомогу на централізоване опалення. На решту послуг не давали. В нас надається субсидія на весь набір послуг ЖКГ.

- В Європі суттєво нижчий відсоток громадян отримує державну допомогу на оплату комунальних послуг. Можливо, у нас теж не всі громадяни, які їх отримують мають на це крайню потребу?

- Ми подивились практичну реалізацію програми призначення субсидій, створили базу даних, створили єдиний державний реєстр отримувачів субсидій.

Сьогодні є ініціатива, яка найближчим часом буде реалізована, – буде відкрито доступ до реєстру кожному громадянину України. Буде спеціальний сайт, де кожна людина зможе зайти і з’ясувати – є субсидія за цією адресою, чи немає, який її розмір і так далі. Без співучасті громадян навести лад в системі надання соціальної підтримки буде достатньо складно. Ми можемо називати це як завгодно, але людина повинна розуміти, що отримуючи незаконно субсидію, вона забирає кошти з державного бюджету і сама в результаті недоотримує якісну освіту, якісну дорогу, охорону здоров’я, все ж із держбюджету... Чим більше треба на субсидії, тим менше залишається на інше.

- Фактично, зараз буде більше випадків, коли комісії вирішуватимуть, чи призначати субсидію, чи ні?

- При подачі заяви на оформлення субсидії, вивчаються документи, а коли справа йде на комісію, то повинна вивчатись ситуація в сім'ї, а не документи. Ми зараз бачимо достатньо серйозну проблему, бо рішення, які раніше приймались комісіями, були недостатньо обґрунтованими. Наприклад, комісія брала до уваги акт обстеження, який склав депутат сільської ради, то скажіть, що напише депутат, який знає, що завтра цей виборець має за нього голосувати. Він напише все, що попросять. Коли ж приходить соціальний інспектор, який не буде загравати з людиною, є фактор об’єктивізму.

Ніхто не ставив собі питання: чому людям потрібна матеріальна допомога? Держава на сьогодні розглядає конкретне звернення з точки зору пакету документів. Приходить людина, подає пакет документів, людина відкидається, а залишається пакет документів. Як ми можемо говорити про об’єктивність такого вирішення питань? Добре, якщо людина підпадає під чіткі критерії, тоді галочку поставили, відзначили і відправили. Але ніхто не задає питання, чому людина опинилась в такій ситуації, чому їй потрібна державні допомога? В неї низькі доходи? Чому низькі доходи? Є об’єктивні фактори, а є суб’єктивні. Якщо мова йде про двох пенсіонерів, які не спроможні більше працювати і заробляти й живуть на пенсію, то не повинно виникати питання, що вони потребують державної підтримки. Їх ніхто не позбавить цієї підтримки. А якщо є потенційний отримувач допомоги, який приходять і каже: я і моя молода дружина не працюємо, то потрібно проаналізувати, чому вони не працюють. Не хочуть, не можуть, не мають можливості?

Анна Гаращук, Вiнниця.info