Онлайн екскурсії склепом: усипальницю Потоцьких на Вінниччині очікує діджиталізація. Фото

У селі Печера Вінницькій області продовжують відроджувати костел — усипальницю Потоцьких. Це архітектурний шедевр польським шляхтичам побудував знаменитий архітектор Владислав Городецький. Сільський храм для нього був експериментальним перед будівництвом Будинку з химерами в Києві. Аби привернути більше уваги до споруди, місцеві активісти планують діджиталізувати відомості цю визначну пам'ятку. Проводити онлайн-екскурсії костелом з перекладом на польську та англійську мови.

«Є у Франції така Ейфелева вежа. Це багато, хто знає. Якщо, ти був у Парижі, а її не бачив, то марно туди поїхав. Так само зі склепом Потоцьких у нашому селі. Бути на Вінниччині й не бачити цієї каплички, витратити даремно час», - на територію усипальниці заводить місцевий активіст Ігор Марценюк.

Ще 30 років тому цей старовинний храм з унікальною архітектурою, був сільським клубом. Сьогодні, тут знову проводять богослужіння для двох десятків місцевих парафіян. Завдяки їх зусиллям і вдалося зберегти не просто костел з кам'яних і бетонних деталей. Це духовна резиденція роду Потоцьких. На початку 1900 років її побудував у формі латинського хреста в стилі романського модерну архітектор Владислав Городецький. Автор знаменитого Будинку з химерами в Києві.

«Є така легенда, що це будівництво було експериментальним перед Будинком з химерами. Городецький тут тренувався працювати за новітньою технікою в архітектурному направлені із використанням нових матеріалів для того часу», - продовжує Ігор.

Експеримент саме в цьому селі був для Городецького знаковим.

«Він народився тут, поряд. Село Шолудьки», - зауважує інший місцевий Олександр Яковінчук. Він ортопед — травматолог з 28-річним стажем. І не просто цікавиться історією костелу. Тут в1915 році хрестили його бабусю.

«Мій прадід був староста села Печери. За часів Потоцьких», - зауважує він та проводить у середину костелу.

Через 120 років стелю прикрашає все та ж ліпнина, яку наносили по мокрому бетону італійські майстри. Дах тримає черепиця привезена з Франції. Піднімаючись по чавунних сходах можна розглянути люксфери. Вони переломлюють світло на 90 градусів і раніше висвітлювали орган. Інструмент вберегти не вдалося. Але навіть з тих часів збереглися вхідні двері. Збереглися і святині.

«Позаду цієї ікони газета 1872 року й рік», - показує ікону Яковінчук.

Костел одночасно є мавзолеєм, де знаходяться тіла графів Потоцьких.

«У цій могилі похований Костянтин Потоцький, який народився 17 травня 1815 року. У цій могилі похована Юзефа Потоцька. Бабуся розповідала, що у ті часи панів ховали у білих сорочках. Та з руками піднятими до неба. Бо вони мали дійсно чисті руки», - підкреслює Олександр.

Сільські ентузіасти детально вивчають не лише історію костелу-усипальниці. А й деталі будівництва унікального приміщення. Всі відомості поступово переводять в електронний варіант для проведення онлайн екскурсій з перекладом на польську та англійську мови.

«Про цей склеп мають знати по всьому світі!», - кажуть місцеві й сподіваються, що підтримати їх ідею зголосяться й інші небайдужі, які на волонтерських засадах їм допоможуть.

Вінниця.info.