Освіта і робота. Вінницький бізнес задумався про підготовку фахівців з університетських лав

 Останні два роки у Вінницькій області реалізували ряд потужних інвестиційних проектів, але бізнес зіштовхнувся з проблемою кадрів. Гостро постає питання з інженерами та спеціалістами в галузі машинобудування. При цьому університети щороку випускають фахівців зазначених спеціальностей. Талановиті випускники виїжджають за кордон, за ними іноземні компанії «полюють» ще в університетах, інші ж просто не готові до роботи з високотехнологічним обладнанням. Вирішити проблему може співпраця бізнесу з університетом, щоб студенти могли проходити профільну підготовку під специфіку певного виробництва.

Ці теми обговорювали 13 серпня на засіданні Вінницького бізнес клубу за участі голови Вінницької ОДА Валерія Коровія.

«Фундаментальні знання потрібно поєднувати з практикою, тоді ми отримаємо результати. Ми повинні орієнтуватись на ЄС, там університети давно співпрацюють з підприємствами. Тому нам потрібно об’єднатись», - говорить голова ГО «Вінницький бізнес клуб» та керівник ТОВ «Альта профіль» В’ячеслав Калініченко.

Як приклад співпраці бізнесу та університетів, ректор ВНТУ Володимир Грабко назвав підготовку фахівців для атомних електростанцій. Вуз підписав відповідну угоду з корпорацією «Енергоатом».

«Компанія робить вхідний контроль – вона відбирає студентів, які здатні вчитись на відповідному рівні і може бути відповідним фахівцем. Вони платять їм додаткові стипендії, забирають до себе на практику і навіть оплачують певні премії викладачам, щоб стимулювати роботу», - розповідає В. Грабко.

У засіданні бізнес клубу взяли участь керівники найбільших в області виробничих підприємств, вони поділились своїм баченням щодо вирішення кадрових питань.

«Потрібно вирахувати механізм, щоб компанії могли спілкуватись зі студентами. Щоб зробити екскурсії на підприємства, щоб вони вживу подивились процес. Щоб дітей з третього курсу орієнтувати», - говорить гендиректор компанії «Nemiroff» Віктор Кіпіш.

«Маючи досвід викладання та керуючи великою компанією, можу сказати, що співпрацю потрібно починати з першого курсу. Коли я прийшла викладати на 2-3-й курс технологію громадського харчування, то діти не зовсім розуміли, чим надалі вони будуть займатись. Це велика проблематика. Тому на лекціях я хвилин 10 розмовляла з дітьми, якою вони бачать свою спеціальність, що їм цікаво… Ми почали з того, що пішли на екскурсію на наше підприємство. Вони почали розуміти що роблять. Ми маємо спілкуватись з дітьми на першому курсі. Але разом з тим, наші вузи дають гарний базис та хороший досвід. Вузам не вистачає технічної бази. Ми маємо своїм дітям показувати, що в нас є інтерес до молоді і що в Україні є що розвивати», - говорить фінансовий директор промислової групи ViOil Алла Власюк.

«При вузах повинні бути сильні школи. Наприклад, якщо в ВНТУ, буде сильна школа, яка готує технологів, то вони будуть йти туди, знаючи, що роботодавці їх заберуть», - зазначає засновник клініки Товмед Віген Товмасян.

«Є парадокс, я готовий платити 10 – 20 тисяч, але проблема знайти людей, хоча університети випускають багато фахівців. Я при співбесіді проводив простий тест. Кажу, дивіться, в мене є дві ідентичні ручки, одну кладу в морозильник з мінус 20 градусів, іншу залишаю на столі. Наступного дня кладу їх на столі разом, яка різниця між цими двома ручками? Це 7-й клас. Парадокс в тому, що в мене працюють і чудові фахівці без університетської освіти.

Ми не беремо людину з вулиці і не ставимо його відразу начальником цеху. Начальник цеху в нас повинен пропрацювати мінімум 6 місяців оператором лінії, та мінімум рік – начальником зміни. Людина повинна знати базові процеси. Є гарні фахівці, але ніхто не хоче починати з початку. Тому я вважаю, що в університеті повинні пояснювати, що 1 тисячу євро зарплати не зможе отримати фахівець, який не готовий починати з мінімального, щоб бути хорошим начальником», - ділиться генеральний директор компанії Валром Україна Ене Адриан Емил.

Володимир Грабко зазначив, що дієва практика підготовки кваліфікованих фахівців зі студентських років – впровадження грантів підприємств.

«Світова практика показує, що підприємства, які хочуть мати гарних спеціалістів, виставляють так звані гранти, за які боряться діти. Ми прийдемо до мотивації, коли дитина, яка зацікавлена працювати на вашому підприємстві, цей грант виграє. Це буде гарантія, що він (студент – ред.) і заробить, і буде відповідати критеріям виробництва вашого підприємства», - говорить ректор ВНТУ.

Також В. Грабко запропонував керівникам підприємств брати студентів після першого курсу на практику, щоб вони не їхали десь полуницю в США збирати, а працювали, навчались і заробляли в Україні.

Нагадаємо, вчора під час засідання Вінницького бізнес клубу підприємцям розповіли про Подільський науково-технічний ліцей для обдарованої молоді.

Вінниця.info