Економіка

Петро Порошенко: Україна має заробляти, а не жити в борг

24 листопада 2010, 18:46

Він побудував одну з найбільших в Україні кондитерську корпорацію. Але це не зупинило Петра Порошенка. Тепер, розпочавши грандіозне будівництво нової фабрики у Вінниці, він хоче стати №1 у Європі. І навряд чи, що йому може завадити досягнути цієї мети, адже за це діло він взявся, як завжди по-хазяйськи, не шкодуючи ні фінансових ресурсів, ні часу. Головне, щоб це було реалізовано на найвищому рівні.

Ну а Вінницька область, яка у далекі 90-ті була плацдармом для розгортання бізнес-імперії Петра Порошенка, тепер може стати одним із найпривабливіших інвестиційних центрів країни, від яких виграє не тільки економіка регіону, а й самі мешканці, адже одним із найважливіших пунктів реалізації проектів Порошенка є соціальна складова. А на це будуть рівнятися й інші великі гравці в економіці Вінниччини.

- Петре Олексійовичу, чому більшість ваших інвестиційних планів пов’язані із Вінницькою областю?

- Вінниччина протягом останніх 5 років була надзвичайно привабливою зоною інвестицій. Якщо ще 5 років тому в області значний відсоток землі взагалі не оброблявся, то сьогодні в область прийшли надзвичайно потужні кампанії, які забезпечують високий рівень виробництва, високий рівень соціального захисту, високий рівень сплати податків. Область вже кардинально відрізняється і важливим є не втратити цей потенціал.

З початком фінансової кризи інвестиції в основні засоби виробництва впали на 40-60%, в Україні, так само як і в більшості країн світу, нічого не будувалось. Вінниччина в даному випадку продемонструвала приємне виключення.

У 2008 році, коли ми заявили, що розпочинаємо багатомільйонне будівництво другої черги потужної кондитерської фабрики у Вінницькому районі, більшість подумала, що це лише розмови і нічого не буде. Приємно, що пройшов рік і всі можуть переконатись в тому як йде будівництво - збудовано вже четвертий поверх виробничого корпусу. Ключовим при виборі місця будування нової кондитерської фабрики – є вінничани, їх вражаюча якість праці, відданість інтересам справи та високий рівень кваліфікації.

 

- А хто працюватиме на нових виробничих потужностях, що будуються?

- Ми ставимо питання про створення 2,5 тисяч робочих місць на новій кондитерській фабриці. Створення тисячі робочих місць на новому молочноконсервному комбінаті. Переконаний, що люди за свою роботу мають отримувати високу заробітну плату. Я пишаюсь тим, що при середній зарплаті по Україні нижче 2 тисяч гривень, середня заробітна плата, наприклад, на Вінницькій кондитерській фабриці складає 5350 тисяч гривень. Додатково до цього людина отримує безкоштовне харчування, безкоштовне медичне страхування. Робота з нами дає відчуття єдності із потужною і відповідальною командою, в якій ставлення до кожного як до рівного й цінного члена команди.

Тому я не розумію, якщо це вдалось нам, тоді ж чому це вдається державі? Чому решта дозволяє собі платити по тисячі, півтори тисячі гривень заробітної плати? Чому політики займаються пустою балаканиною про псевдо захист людей праці, замість того, щоб продемонструвати якісне фінансування і піклування про людей.

- Окрім будівництва нової фабрики, що корпорація Roshen встигла зробити на Вінниччині?

- Відбулось перше випробування потужної трансформаторної підстанції вартість якої становить 50 млн. гривень і яка забезпечить надійною електроенергією не лише виробництво, що будується.. Це перша в Україні підстанція, яка збудована за технологією європейської компанії ABC з використанням іспанських технологій, з європейським  рівнем безпеки. Але підрядниками є наша вінницька компанія і працівниками також є вінничани. Це моя принципова позиція, що при рівних умовах роботи, замовлення, перспективу на розвиток мають отримати вінницькі підприємства, вінницькі працівники – вони мають тут сплачувати податки, тут мати робочі місця і заробітну плату.

- А нова дорога біля будівельного майданчика нової фабрики має до цього відношення?

- Мені приємно, що ми проїхались по дорозі довжиною майже у 6 км. На відміну від інших областей, де будівництво кілометра подібної дороги ведеться за рахунок бюджетних коштів, який чомусь вдвічі, а інколи й втричі дорожче, ми для вінничан дорогу збудували коштом корпорації Roshen і коштом мого Благодійного фонду. Я думаю, що це унікальний досвід, коли Благодійний фонд будує дорогу, будує енергетичну інфраструктуру, набережну, фонтани. При будівництві цих об’єктів немає «ржи», яка роз’їдає нашу економіку і суспільство, в структурі собівартості дороги немає корупції. Нажаль, в багатьох об’єктах, які будуються коштом державного бюджету на «потом і кров’ю» вистраждані податки, значна частина до сих пір корупційно розкрадаються.

Ми довели, якщо ефективно налагодити механізм роботи, то можна ж будувати вдвічі більше доріг.


- Ви, як голова Ради Національного банку України, що можете спрогнозувати вінничанам стосовну валютного курсу. Гривня буде дешевшати, чи, навпаки, дорожчати?

- Україна в найближчій перспективі може впевнено дивитись на свою курсову політику, золотовалютні резерви Національного банку сьогодні перевищують 34 млрд. доларів і НБУ має достатньо можливостей для того, щоб забезпечити стабільність курсу. Але стабільність курсу не може бути самоціллю, адже насправді, сьогодні ключовим пріоритетом є забезпечення купівельної спроможності, забезпечення контролю інфляції і розвиток виробництва.

Є два взаємовиключних моменти проведення монетарної політики: не можна одночасно тримати курсову стабільність і інфляційну стабільність. Якщо питати, що найбільш важливе для громадянина сьогодні, то моя думка, що найбільш важливим є питання стримування цін і забезпечення достойного рівня життя.

Стрибок цін, який продемонстрували цього року продукти харчування, житлово-комунальні і транспортні тарифи, безумовно, мають бути відповідним чином збалансовані або зростанням доходів населення, або корекцією цінових стрибків. Частина цієї проблеми криється в світовому зростанні цін, в тому числі, на продукти харчування. Але, що стосується монетарної політики, то я хотів би, що ми позбавились уявлення, що монетарна політика формується десь там на небесах і не залежить від рівня продуктивності праці конкретної держави. Для того, щоб тримати стабільний курс держава повинна забезпечувати платіжний баланс, продавати за кордон принаймні таку саму кількість товарів як і імпортувати.

Вирощений українським аграрником хліб, продукти землеробства не повинні блокуватись в портах. Український селянин має право отримати справедливу ціну за продукт своєї праці. Чому одні поля дають 70 ц/га, а інші дають 20? Може довести всі до 70 – і тоді в нас не буде жодної проблеми з продовольчим дефіцитом. В умовах штучного обмеження експорту Україна не добирає необхідної валюти для того, щоб захистити курс національної грошової одиниці. Тому бавитись із обмеженням експорту, із введенням експортних квот безвідповідальне рішення.

- А що має зробити держава, банки, бізнес, прості люди, щоб Україна економічно розвивалась і не пасла задніх?

- Сьогодні це питання має бути під особливим піклуванням влади. Зміст економічних реформ має бути спрямований на стимулювання і розвиток економіки. Україна має заробляти, те, що вона хоче споживати, а не жити в борг, тому що боргове навантаження стрімко зростає. Хто і як це буде віддавати? Це безвідповідально по відношенню до наступних поколінь. Ми просто вбиваємо можливості розвитку України безвідповідальною політикою позичання.

Традиційно в Україні критикують банки за те, що вони видають мало кредитів. Є такий показник, як обсяг кредитних ресурсів, які були видані в економіку і як вони співвідноситься із валовим внутрішнім продуктом. В середньому в Європі на ринках, що розвиваються це співвідношення складає 30-50%, лише країни з глибоким проникненням кредиту в економічну структуру суспільства, такі як - Британія, Німеччина, Франція, де населення в кредитах все життя, лише там рівень досягає 70-80%, а іноді і 100% ВВП. Україна, яка фактично почала жити в кредит починаючи з 2004-2005 років, дуже стрімко досягла співвідношення рівня кредитів в економіку до 70-80% ВВП.

Сьогодні обсяг кредитів перевищує 750 млрд. грн. при тому, що ВВП буде біля одного трильйону. Отже кредитів видано достатнього, при тому що приблизно  25% позичальників мають проблеми з їх обслуговуванням. Тому я закликаю банки бути дуже відповідальними по відношенню до коштів, які вони залучають, якими оперують. Довіра до банківської системи де-факто – це довіра до грошової одиниці, якщо хочете – це довіра до держави. І тому держава має дуже пильно слідкувати за тим, щоб фінансовим коштам її громадян нічого не загрожувало.

 

- Ви встигли попрацювати не тільки на виробничій ниві, а й дипломатом. Чим можете похвалитись у цій сфері?

- Будучи міністром закордонних справ, я виходив з принципу – крізь призму великої державної політики ми маємо розглядати і захищати інтереси кожного громадянина. Має хвилювати і доля моряків, які захоплені піратами, і доля туристів, і доля наших підприємців. Ми продемонстрували унікальну операцію, коли незаконно затримані в далекій африканській країні моряки, шляхом чотирьох раундів важких переговорів, були врятовані.

Ми ставили одним з головних пріоритетів для себе - забезпечення вільної подорожі українських громадян за кордоном, захист їх прав.

Я пишаюсь, що нам вдалось забезпечити безвізовий режим з Бразилією і вирішити питання з низкою латиноамеринських країн. Ми провели і завершили переговори з рядом Балканських країн. Ми підписали угоду про безвізовий режим з Ізраїлем.

І вже  на початку наступного року Ізраїль завершить внутрішньодержавні процедури, які дозволять громадянину України вільно подорожувати Ізраїлем.

- Працюючи міністром закордонних справ Ви розпочали переговори про скасування Європейським Союзом візового режиму для України. Чи буде завершена ця робота, враховуючи останні політичні події?

- 22 листопада самітом Україна -ЄС схвалений план дій зі скасування візового режиму. Він не дає нам гарантій на отримання безвізового режиму, але дає чітке завдання, що Україна має зробити в питанні налагодження прикордонного контролю, демаркації, делімітації кордонів, в питанні реадмісії, забезпеченні проїзних документів, їх захисті, питання приведення у відповідність нашого законодавства до вимог ЄС.

Я вірю, що Україна здатна скласти цей іспит на європейськість і ми виконаємо взяті на себе зобов’язання.

 

Записав Юрій Басюк, ВИННИЦА.info

Матеріали по темі