Інтерв'ю

Під аркою в парку буде фонтан, а транспортного колапсу у Вінниці не буде - Сергій Моргунов

25 серпня 2016, 11:00

 Літо, зазвичай, період відпусток та відпочинку, але на вулицях Вінниці «кипить робота» - ремонтують, реконструюють, будують... Приїжджі дивуються такій активності, а вінничани задоволені розвитком свого міста, хоча й без критики не обходиться. Вінничани у зверненнях до міського голови надсилають різного роду скарги, і що стосується вирубки дерев в спальному районі, і прохання про очищення Вишенського озера, і скарги на повільне наповнення водою озера на Тяжилові… Мер міста Сергій Моргунов стриманий у коментарях щодо довгострокових планів, але дав відповіді на питання, що турбують вінничан, і розповів про проекти, які стосуються благоустрою та безпеки міста.

Робочий кабінет Сергія Моргунова знаходиться на другому поверсі в мерії, це достатньо простора кімната, вікна якої виходять на Майдан Незалежності, на столі крутий «IMac». На полицях в кабінеті мера різні статуетки і книги, а на стінах фото з краєвидами міста та вінничанами.

Під час розмови дзвонить телефон, мер вибачається та бере слухавку: «дивіться: там біля 10-ї школи потрібно зробити доріжку, люди пишуть, що з будівництвом стадіону для пішоходів місця не залишили, зробить доріжку та заасфальтуйте…ні, не інвестор, наш департамент повинен це зробити…»

Як з’ясувалось, про цю проблему біля 10-ї школи Моргунов дізнався зі звернення вінничанина на його сторінці в Фейсбук.

- Ви читаєте всі коментарі в Фейсбуці і звернення на сайті міської ради?

- Так, читаю всі, але відповідаю не на всі. На звернення я даю доручення, а відповідні служби дають відповіді.

- У вас було багато звернень після зливи, що на Брацлавській затопило подвір’я, як відреагували?

- Провели моніторинг по всіх ливньовках, все що необхідно доопрацювали, але для цього потрібен час. Розумієте, в нас тільки біля 30% доріг облаштовані ливньовками, а в 2007 році лише трохи більше 10% доріг були з ливньовками.

А щодо критики якості, то є «Цілодобова варта». Бачите, що відстала десь плитка, чи ще щось не так, телефонуйте, повідомляйте. Люди, які вболівають за своє місто, повинні бути небайдужими.

Бувають різні ситуації, як по тротуару біля 10-ї школи. Людина мені в Фейсбуці написала: «Звертаюсь до Вас як мешканець будинку по проспекту Юності, 83, саме там, де зараз йде реконструкція стадіону 10-ї школи. Реконструкція має бути дуже гарною, але інженерами і будівельниками зовсім не продуманий план стадіону, так як перекривається пішохідний вихід на вулицю Андрія Первозваного, тепер всі мешканці навколишніх будинків вимушені ходити по дорозі для автотранспорту…прошу звернути увагу на проблему». Я дав доручення комунальним службам, щоб виправили ситуацію. Я вдячний цій людині за небайдужість і за те, що написала про наявну проблему.

- А як щодо зауважень громадян за вирубку дерев на тому ж проспекті Космонавтів…?

- Я дивився, там справді було питання безпеки людей. До початку реконструкції по тій алеї мало хто ходив, а після реконструкції (і ми це можемо спостерігати на прикладі першої черги Космонавтів, де ввечері лавочок вільних немає), тут буде дуже людно. Якщо ми проведемо реконструкцію, в сквері буде відпочивати багато людей, бо там будуть і дитячі майданчики і доріжки, і фонтан, тому для безпеки громадян працівники комунального підприємства зрізали старі дерева, але заміна їм звичайно буде. В будь-якому випадку будуть садити нові дерева.

- Вінничани в петиціях і зверненнях влітку просили облаштувати місця відпочинку біля води, зокрема зареєстрована петиція про очищення дна Вишенського озера, наскільки реально виконати це прохання?

- Цього року ми взагалі вперше системно підійшли до питання очищення водойм у Вінниці. Фактично 5 водойм, які потребували негайного втручання, буде очищено. Це два озера на Тяжилові, озеро на П'ятничанах, в Пирогово, і в рамках проекту бюджету громадських ініціатив - озеро біля «Олієжиркомбінату». Є проблеми, якщо говорити про Тяжилів, всі про це говорять, але це питання не лише міської ради. Тут важлива відповідальність людей, які проживають на території. Наповненість озера залежить і від копанок, які там є. Вода поступово набирається, проте для цього потрібен час. Але як кажуть, не критикують того, хто нічого не робить.

Щодо Вишенського озера, ситуація більш масштабніша, і тут однозначно треба радитись з екологами. Я думаю, що враховуючи можливості бюджету в 2017 та 2018 роках, тому що за один рік все не зробиш, ми будемо думати, яким чином робити очистку Вишенського озера і облаштовувати рекреаційну зону. В нас розвивається парк Дружби народів, багато мешканців звертаються з питаннями, чому там неможливо купатись, але це масштабний проект, який потребує багато коштів. Це не один і не два мільйони.

- «Стратегія Вінниця 2020» передбачає інтеграцію річки Південний Буг в середовище міста, концепцією передбачено очищення дна річки. Як це має проводитись окремими ділянками чи по всьому місту?

- Річка Південний Буг є у віданні Південно-бузького басейнового управління, але вона проходить по території Вінниці. Тобто є окрема структура, яка повинна опікуватись проблемами річок. На відрізку річки, що на території Вінниці, наше завдання: відпрацювання Концепції розвитку річки – це комплекс питань. Перше питання, пов’язане з екологією, в тому числі з очисткою. Де є необхідність, потрібно провести укріплення берегів, взагалі потрібно провести багато заходів, це все буде визначатись Концепцією. На сьогоднішній день в рамках співпраці з німецькою організацією GIZ, в нас у Вінниці працює фахівець, який поки що збирає необхідну інформацію щодо підготовки і розробки Концепції річки Південний Буг. Коли Концепція буде готова, ми її презентуємо на широкий загал.

- Планується перейменування Центрального парку імені Горького та облаштування його?

- В планах є. Але знову ж таки це питання комплексного підходу, часу і грошей. Всі рівняються на парк в Харкові, але Харків на той час, коли робився парк, отримав з державного бюджету понад 200 млн. гривень (при курсі 8 грн за долар). Звичайно, в нас такого ресурсу немає, але ми поступово будемо робити те, що запланували. Наступного року розпочнемо працювати над центральною аркою. На місці, де було кафе («13 стільців» - ред.), зробимо територію для відпочинку. Далі плануємо зробити сходи від арки до пам’ятника, там буде гарний фонтан по сходах. Щодо перейменування, воно на часі, але це питання спілкування з громадськістю з точки зору дискусії доцільності перейменування. Якщо така доцільність є, то потрібно визначатись з назвою… На цю тему будемо спілкуватись з громадою та приймати відповідні рішення. Крім того, в нас є план щодо облаштування території: в парку плануємо також створити «Вінницю в мініатюрі», це буде цікавинка. На наступний рік ми це зробимо (розмістять на «алеї закоханих» - ред.). Поступово будуть відремонтовані атракціони, деякі атракціони будуть добавлені.

- Огорожу біля парку почнуть встановлювати цього року?

- Обов’язково. Я вважаю, що саме з цього потрібно починати, щоб зменшити факти вандалізму. Це нормальна світова практика. Навіть в Чернівцях центральний парк огороджений, там три входи, окрім того, він ще й на ніч закривається. Ми не передбачаємо таких заходів, але обгородити його необхідно.

- Реконструкцію площа Гагаріна встигнуть завершити до 1 вересня? Не буде транспортного колапсу?

- Однозначно завершать. Транспортного колапсу в нас не буде. Ми цим питанням займались з 2012 року. Якщо говорити про площу Гагаріна, це достатньо масштабний проект, є багато різних думок, але є технологія, яка застосована у Вінниці вперше. На сьогодні всі плити для колій встановлені, завершуються роботи щодо облаштування самої колії. Проводяться роботи з асфальтування дорожнього покриття. Зробили бордюри, ливньовки, залишилось зробити ливньовки біля арки. Якщо ви пам’ятаєте, то там якраз в центрі була ливньовка, вона була в жахливому стані – труби були закладені дуже малого діаметру. Це потягнуло і додатковий ресурс і додатковий час щодо облаштування нової. Але думаю, що після ремонту ця площа буде стояти вічно.

- У Вінниці є гарні площі та елементи ландшафтного дизайну, які привертають увагу туристів, наприклад, ретро-автомобіль, «Черепаха». Планується у місті створення нових об’єктів?

- Портфоліо на такі об’єкти є, і як мінімум десять позицій. Але такі речі недешеві, тому ми не можемо займатись тільки цим. В нас є дороги, освітлення, охорона здоров’я, освіта і багато інших питань. Сьогодні ми, в першу чергу, повинні зробити другу чергу проспекту Космонавтів, в тому числі з елементами ландшафтного дизайну різного характеру. Також ми цього року розпочнемо реконструкцію площі Костянтина Могилка.

- Чи не думали про те, щоб переробити транспортну розв’язку біля залізничного вокзалу?

- Там розв’язку потрібно робити, переукладати трамвайну лінію. Наші швейцарські партнери зробили нам проектну пропозицію. Але це питання більш масштабніше, ніж площа Гагаріна, в тому числі, з точки зору фінансового ресурсу, бо це дуже великі кошти.

- Можливо для початку встановити для пішоходів світлофори «на вимогу»? Основні затори там через безперервний потік пішоходів.

- Потрібно подумати над цим питанням. Там проблема в чому: дорогу від площі Привокзальної в напрямку Брацлавської потрібно розширити, але такої технічної можливості немає: там приватні будівлі з однієї сторони і паркан тюрми з іншої сторони. Тому, якщо говорити масштабно, необхідно будувати міст через залізничні колії, як було передбачено ще за часів СРСР, що з’єднав би вул. Фрунзе (зараз це вулиця Академіка Янгеля) із вулицею Ватутіна.

- В липні Президент дав доручення обладнати місця масового скупчення людей в обласних центрах приладами відеоспостереження з довготривалим збереженням записів. У Вінниці це зроблено. Скільки зараз у місті камер відеонагляду?

- Ми займались цим питанням з 2008 року, коли ще Володимир Борисович був міським головою, ми поставили собі таке завдання в рамках реалізації програми «Безпечне місто». Це досить дороге «задоволення», тому що окрім камер потрібно було проводити комунікації. Фактично з 2008 року ми прокладаємо оптиковолокно. Це не тільки в рамках «Безпечного міста», а й програми «Smart City». Це комплекс заходів, які дозволяють інтегрувати зв'язок між різними департаментами, управліннями, центрами надання адміністративних послуг, автоматична система керування дорожнім рухом… І  як один з елементів - встановлення камер відеоспостереження. На сьогодні в нас встановлено біля 70 камер.

- Скільки ще камер планується встановити у Вінниці?

- В планах, згідно нашого проекту, ще 110 відеокамер. Ми сьогодні працюємо над створенням ситуаційного центру, який дозволить нам спостерігати за дорожнім рухом та бачити ситуацію щодо безпеки в місцях масового скупчення людей. Це дає свій ефект, бо завдяки камерам відеоспостереження ми вже змогли виявляти правопорушення, в тому числі і поліція затримувала вандалів, які псують об’єкти благоустрою. Крім того, ми працюємо над реконструкцією площ, які відразу обладнуємо відеонаглядом. Це і перша черга проспекту Космонавтів, і під час реконструкції другої черги теж будуть встановлені камери, аналогічна ситуація по Лісопарку…

- Камери, які встановлять, будуть об’єднані в єдину систему?

- Вони і зараз об’єднані в єдину систему.

- Де буде розміщуватись ситуаційний центр?

- Думаю, що до жовтня цього року ми його відкриємо. Він буде в приміщенні міської ради. Коли він буде готовий, ми його презентуємо. Наразі є питання з обладнанням. Одна справа зробити ремонт, закупити меблі, можливості бюджету сьогодні це дозволяють, але там необхідні екрани, мультимедійне обладнання. Ми зараз працюємо, щоб отримати грантовий ресурс, і зробити це за позабюджетні кошти. Важливе питання в рамках реалізації програми «Smart City», це створення сучасного датацентру.

- Ми говоримо про місця громадського відпочинку, ремонти, благоустрій, відеокамери… думаю, що нашим читачам буде цікаво побачити і робоче місце мера… Ви багато часу проводите у власному кабінеті?

- Більше, ніж вдома, точно. В мене робочий день триває 12 – 13 годин. Як правило, з 8 до 21, але це не обов’язково в кабінеті, я часто зранку об’їжджаю ті чи інші об’єкти. Робота міського голови – це не в кабінеті сидіти.

- Є речі на роботі, без яких Ви не уявляєте свою роботу?

- В першу чергу телефон, комп’ютер – все,  що стосується зв’язку.

- У Вашому кабінеті є подарунки? Меру дарують портрети в рамках чи якісь раритети?...

Сергій Моргунов встає з-за столу і відкриває шафку та починає по черзі діставати книги, потім показує предмети на полицях, які, виявляється, і є подарунками…

- В основному книги, сувеніри, те, що Ви бачите в кабінеті. Всі знають, що я колекціоную міні-копії транспорту. Ось трамвай, мені його привезли з Лісабону, він один в один з оригіналом, ще є машина-сміттєвозка, думаю, що ми для міста колись купимо таку справжню. Патрульна поліція подарувала мені шеврони… Подяка від Національної гвардії… Мініатюра – подарунок делегації з Харкова, це якась їх будівля, симпатична штука… А це копія пам’ятника Шевченка, того, який встановлений у нас на площі Шевченка… Книги: «Історія про Вінницю» - про визволення міста, «Любов на помаранчевому тлі», «Аеропорти України. Літопис»… «Русь-Україна», до речі, наш архітектор Юрій Плясовиця мені її подарував. А ще тут є диск з фільмом «Далекий постріл», який знімав режисер Валерій Шалига, тоді ми з ним і познайомились, можу Вам дати подивитись…

- А Біблія, що на полиці, це раритетне видання?

- Це копія «Острозької Біблії» 1581 року друге видання, книга Нового і Старого Завіту українською мовою. Подарували священники.

Немає в мене картин в золотих рамках. Ось моя улюблена фотографія (показує велике фото із святкування Дня міста). Подивіться, які в нас вінничани, дітки, які в них гарні обличчя, який гарний настрій, це наше місто!

- За викладацькою діяльністю не сумуєте? (Сергій Моргунов викладав у вінницькому технікумі м’ясної та молочної промисловості – ред.)

- Трохи пройшло, але я дуже любив спілкуватись зі студентами. В нас і в міськраді працюють колишні мої студенти. В прокуратурі, в міліції, зараз вони вже полковники, поважні такі (посміхається – ред.)… Я викладав 5 років з 1992 по 1997 рік, основний предмет Історія України, Географія, Соціологія, Економічна теорія та Історія, для студентів після 8-го та 10-го класів. Але потім життя примусило змінити роботу, треба було, як кажуть, кормити сім’ю. В нас в 1996 році народилась донька, зарплати не вистачало, на той час зарплата була 20 млн. купонів, це 100$, то я пішов в бізнес… Цікавий був період, я працював «в бізнесі», до мене студенти мої ходили.

- А що за робота в бізнесі, що студенти ходили?

- Барменом працював (сміється – ред.), я так місяці зо два попрацював. А потім справді пішов в бізнес, займався промисловим холодильним обладнанням. Зараз до цих пір в місті є холодильні камери, які ставила наша фірма. Цікаво спостерігати, бо вже майже 20 років пройшло… В 2002 році я пішов в депутати, але не збирався йти, я взагалі тоді не цікавився політикою.

- То як же депутатом стали, якщо не збирались?

- А мене підбив мій друг. В 2002-у він до мене приходить і каже, мовляв, треба йти в депутати, потрібно щось робити, якось змінювати місто. Я до того над цим не задумувався, але потім ми кілька разів повертались до цієї теми і обговорювали її, і в результаті я вирішив балотуватись. Тоді були округи, суто мажоритарна система. В результаті він не пройшов, а я пройшов.

- Як формувалась в мерії команда однодумців?

- Це було десь в 2002 – 2004 роках. Тоді серед частини депутатського корпусу сформувалась думка, що місто не може далі бути в такій ситуації як є, що воно майже стоїть на місці, особливо це було видно після Помаранчевої революції. Тоді сформувалась основна критична маса людей, і депутати таємним голосуванням в один день проголосували, щоб змінити виконуючого обов’язки міського голови на іншого виконуючого обов’язки міського голови. Тоді у віці 27 років Володимир Гройсман став секретарем Вінницької міської ради. Формувалась і команда: була фракція «Солідарність», головою якої я був, нас було 17 чоловік. Це була основа нашої команди, об’єднались різні люди за віком, за статтю, за професійними інтересами. Це і освітяни, і медики, і бізнесмени… Наймолодшим був Степан Бессолов, тоді йому було 26, а найстаршим – вже, на жаль, покійний Фейцаренко Анатолій Іванович, на той час йому було десь 73 роки. Так ми й починали працювати…Наступний великий етап створення команди однодумців вже був у 2010-2015 роках, коли вона дуже суттєво збільшилась і якісно, і кількісно. Але процес формування команди – це процес постійний, і він не зупиняється: повинні приходити нові фахівці з новим баченням і досвідом.

 

 

Анна Гаращук, редактор Вінниця.info

Теги: Вінниця моргунов 
Матеріали по темі