Працюють, як ті «коники»: на старовинних верстатах з Поділля десятки ткаль створили унікальне панно. Фото і відео

До ювілейної річниці Незалежності України, на Вінниччині створили унікальне панно "Код: UA". Його ткали на старовинних верстатах близько десятка майстринь з різних міст країни. Килим має по понад два метри, як заввишки, так і завширшки. Його виготовили за два тижні під час першого текстильного пленеру у селі Буша. Використали: шовкові, лляні та бавовняні нитки.

«Панно означає нашу єдність та соборність нашої Неньки. У його центральній часині – славень. Це є прапор Україні. Жовту частину ткала майстриня з Ямполя. А синє – майстриня з Києва. Зображення між прапором – це червоно-чорний хрест. Як символ віри, надії, пам’яті. Кожна частинка килима, якщо почати з самого рядна, то воно перебране «колосками», аби підтримати його графіку. Є також елементи килимової техніки від нашої майстрині Валентини Ткач. Є «зорі», які притаманні Поділлю, Поліссю, Київщині, східній частині України. Щоб показати саму єдність. К наші «зорі» можуть поєднатися у цільну плеяду», - пояснює львів’янка Олена Сіра, учасниця та співорганізатор проєкту.

«Ми використовували різну пряжу. Брали бавовняні, лляні шовкові нитки. Основна маса пішла вовною, тому що вона є легша в роботі. Це наша перша велика колективна робота. Дуже сподобалося. Наступного разу зробимо щось інше, краще, більше. Можливо, й навіть на рекорд підемо», - зауважує ще одна учасниця Галина Гром, майстриня з міста Дрогобич.

Панно продемонстрували під час проведення фестивалю «Подільський оберіг», який провели 3 липня у селі Буша. А виготовляли у місцевому «Музеї ткацтва».

«На цих верстатах ми і трудилися. Я працювала ось за цим верстатом, він найстаріший у музеї. Датується кінцем 17 століття. Дерев’яна основа складається з двох частин. Певні балки замінили, які відповідають за натяг та роботу верстату. А нижні долівки, які є самою структурою, вони таки і можуть датуватися кінцем 17-го століття. Можу сказати, цей верстат має своєрідне тепло.Він має свій скрип, ритм. Якщо в більш сучасних верстатах, вони є трішки механічніші, вони є вправніші, то до цього верстату необхідно звикати. У нього є свій стиль роботи. У нього є свої педалі, має своє бердо. І от всі його гаджети та частинки, вони хочуть, щоби ти під нього підлаштовувався. Інакше, не буде з ним роботи», - демонструє принцип роботи Олена Сіра.

Майстриня жартома підраховує, що за своє життя зіткала ж стільки кілометрів полотна, як відстань від Львова до Буші. Її мама, яка носила її під серцем, й сама ткаля. А Олена народилась якраз у рік оголошення Незалежності України. За верстатом вона з 12 років.

«Найскладніше у самому верстаті, наснувати, протягнути через бердо, галива, і намотати на вал для основи. Тобто, підготувати основу полотна. Інколи, на ці підготовки знадобляться цілі тижні. А щоб виткати виріб - 5-6 годин», - каже Олена.

Для створення ювілейного панно спеціально збирали команду ткаль, які працюють у різних стилях та напрямках. Надія Прекрасна з Києва, вона займається архаїчним текстилем раннього та ультрараннього середньовіччя. Ткала деталь – полотно блакитного кольору. Такого ж, як її «запаска» на спідниці, яку вона створила сама.

«У нашій команді я принесла свої архаїчні ідеї. Я дуже люблю синій колір, тому і мені довірили робити саме це. За старовинним верстатом я працюю вперше. До цього подібні бачила, хіба що в «Ютубі». Ну що ж, думаю, любиш архаїку, люби і на архаїчному станку ткати. І він виявився з характером, але дозволив виткати гарне полотно. Живе, грайливе, схоже на Дніпро, де я живу. У мене не було чітких елементів. Верстат, за яким була я, він немає зубчастих коліс, такі використовували в період 12-13 століть у західній частини України. Тут своєрідна система гальм. Ось – «кінь». Це палиця, яка впирається у землю. Щоб його перекрутити, то треба прикласти сили.

А спереду гальмується завдяки от такому пристрою. І для того, щоб натягти тканину, треба всередину вкласти дощечку з багатьма дірочками. Вона називається «бабка». А фіксується жердиною – «дідиком». Дідик вставляється в бабку, і так гальмується верстат», - посміхається Прекрасна.

Всі верстати, які знаходяться у бушанському «Музеї ткацтва», збирали з різних районів Поділля. Серед майже двох десятків експонатів, є як старовинні, так і сучасні. За кожен з них можуть сісти як професіонали, так і відвідувачі.

«У нас не просто музей, а інтерактивний музей. Коли тут люди, то тут все гупає, стукає, працюють ляди верстатів різних епох. Тут тчуть майбутнє. Не тільки Буші, а й власне України. Всі верстати відреставровані. Працюють, як от ті «коники». Та разом з тим, є і новіші, які виготовили у 21 столітті. Всі наші відвідувачі можуть спробувати попрацювати за кожним. Відчути, як переплітаються ниточки на верстаті, за яким працювали прабабусі. Й разом із тим, відчути себе майстром, який працює на сучасному верстаті. А відтак, у всіх наших гостей просинається їхній генетичний код. Код нашої нації. Коли власними руками відчувають те прадавнє ремесло», - розповідає Інна Собко, представниця музею.

Один з верстатів розмістили просто неба. 12-річна Мар’яна вирішила спробувати попрацювати за ним. Навчає її Валентина з міста Богуслав, що на Київщині. Та має символічне прізвище - Ткач. Його отримала від чоловіка, який родом з Вінниччини. Валентина зауважує, вона килимарниця у третій династії.

«Працювати за верстатом маму навчив її батько Михайло. Мама мене, а я вже своїх дітей та онуків. Зараз от Мар’янку. Це дуже важливо передавати наші знання. Адже, якщо ми збережемо українські давні та традиційні ремесла, то ми збережемо нашу культуру та націю», - підкреслює Ткач.

Панно, яке виткали у Буші до 30-річчя Незалежності України, планують зробити мандруючим та представлятимуть його у різних містах нашої держави.

Нагадаємо, у Буші також облаштовують майданчик для встановлення двометрової глиняної статуї старослов’янської богині Лади – образу відродження та кохання. Напередодні скульптуру феєрично представили на фестивалі «Подільський оберіг». Тепер місце, де це відбувалося, називатимуть долиною Лади.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info