Місто

Пустир, парк дозвілля та зникла могила головного чекіста Вінниці. В музеї розповіли історію Європейської площі

21 вересня 2022, 17:13

В рамках Днів європейської спадщини Музей Вінниці на 1-му поверсі Вежі Артинова проводить виставку: «Європейська площа: простір (не)пам’яті». Експозиція виставки розповідає про історію простору в середмісті та його трансформацію в місце пам'яті під назвою Меморіал Слави. На кураторський виставці побувала і редакція Вінниця.info.

Виставка розпочинається з передісторії Європейської площі. Де відвідувачі можуть познайомитися з історією цього місця, з кінця 18 до початку 20 століття.

Зокрема, відвідувачам виставки продемонстрована карта 1795 року, на ній можна побачити місце, де розташована сучасна Європейська площа. Ця територія на той час мала вигляд пустиря і не мала рослинності. Наприкінці 18 століття це місце було виділено під будівництво магістрату, так званої міської ради, але нажаль, після того, як територія була окупована російської імперією, будівництво так і не було завершене і статус території фактично залишився як пустир.

Вже на початку 19 століття призначення будівлі змінилося. Вона так і стояла недобудованою, втім мала використовуватися як повітовий суд.

У кінці 19 століття до Вінниці з Європи прийшла мода на сквери і парки. Саме на той час у місті з’явився прошарок заможних людей, тоді ж з’явився і запит на простір де можна було б відпочити та прогулятися. Тому саме на цьому місці, на Європейській площі, братами Грохольськими було закладено сквер. Таким чином, у 1890-х роках Європейська площа перетворилася на перший повноцінно діючий парк у місті Вінниця. На той момент на перетині алей в центрі, була розташована красива альтанка, та нажаль, вона не зберіглася.

На той час Європейську площу називали Бульвар. І коли на сучасній вулиці Соборній, з’явився бульвар Оводова, то Європейську площу почали називати просто - Європейський бульвар. Така назва була серед місцевих жителів до радянського періоду.

Перша руська революція 1905-1907 років надала цій площі своєрідного політичного сенсу. Адже пізніше, тут почали ховати тих, хто боровся за владу «совєтів».

Історики відзначають, що практика поховань людей у центрі міста досить специфічна. Адже такого не робили ані православна, ані греко-католицька, ані іудейська громади. Всі вони мали свої цвинтарі, які знаходилися за межами міста.

Перші поховання відбулися тут влітку 1920 року, коли радянська влада повернулася і закріпилася у Вінниці. Після того весь радянський період кладовище переформатовували і «оновлювали» новими померлими «ідолами».

«Борці за владу рад на Вінниччині, так званої громадянської війни. Це і червоноармійці, і політичні активісти, і комсомольці. Ті, які збройно боролися проти української армії, проти української влади 1917-1921 роках, і ті, хто забирав хліб у подільських селян, у Вінниці і на Вінниччині. Вони поховані з почестями в цій зоні.

В повоєнний період, після другої світової війни, відбувалася широка інформаційна компанія в контексті великої вітчизняної війни. Підсилення теми пам’яті і пропагандистського сприйняття «жертви общего советского народа» в цій війні. Сюди потрапляють індивідуальні та колективні поховання. Пізніше тут встановили пам’ятник солдату, і запалили вічний вогонь. Тобто дозвіллєвий контекст з цієї локації прибрали зовсім», - розповіли історики.

За часів відновлення української незалежності контекст громадянської війни вимився, і посилився лише контекст Другої світової війни. На площі з’явився пояс з іменами загиблих вінничан, в 2005 році з’явився пам’ятний знак партизанам і підпільникам, і в 2014 році вперше за цей довгий період, з’явилися українські символи, знак Героям Небесної сотні та загиблим бійцям АТО.

Цікаво, що саме хаотичне переформатування поховань, з метою підсилення радянської ідеології, призвело до втрати могили головного чекіста Вінниці Максимовича. Сьогодні її не має, а куди вона пропала ніхто не знає.

Максимович був організатором червоного терору у Вінниці. «Що таке червоний терор – це масові арешти, застінки, катування, розстріли в потилицю із зав’язаними руками.

Максимовича врешті, українська влада арештувала. Але після публічного обвинувачення та суду, його амністували та подарували йому життя. Але це неяким чином не переформатувало його, і він і далі продовжував свою боротьбу за советскую власть і проти української влади. Врешті він помер від рук білогвардійців. Вони з ним не церемонились», - розповіли історики.

Загалом в зоні меморіалу поховано (а здебільшого – перепоховано) приблизно 150 людей: від тих, хто брав участь в захопленні Вінниці і боровся проти Української Народної Республіки, до вінницьких підпільників у роки Другої світової (наприклад, Ляля Ратушна і Юрій Курій).

Виставка буде доступна для безкоштовного відвідування у вежі Артинова починаючи з 26 вересня, з понеділка по п’ятницю між 12:00 і 18:00. Для ширшого ознайомлення з контекстом теми можна переглянути відео на ютуб-каналі Музею Вінниці: https://www.youtube.com/watch?v=hQyVT9cf-To

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info
Підписуйтесь на Вінниця.info в Telegram
Теги: Європейська площа Музей Вінниці 
Матеріали по темі