Шмигаль каже, що «карантин вихідного дня» ‒ не українське ноу-хау. Брали приклад Ізраїлю та Туреччини

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль пояснив, звідки виникла ідея запровадження в Україні «карантину вихідного дня». Якщо така ідея не спрацює, то в Україні може бути локдаун, мінімум на три тижні.

«Досвід «карантину вихідного дня» показав зменшення рівня захворюваності в Ізраїлі та Туреччині. По-перше, це не українське ноу-хау. Ми бачили ефективність «карантину вихідного дня», коли його запровадили Туреччина та Ізраїль. Наприклад, в Ізраїлі завдяки «карантину вихідного дня» вдалося зменшити рівень захворюваності на COVID на 20%», ‒ каже Шмигаль.

Прем’єр-міністр також додає, що в Уряді взяли до уваги дослідження німецького інституту Роберта Коха на основі аналізу понад 200 тисяч випадків зараження, завдяки якому вчені з’ясували, де найбільше люди інфікуються коронавірусом.

Перше джерело поширення вірусу – домогосподарства і робочі місця.

«Щодо робочих місць. Обмеження контактів у такому випадку ‒ це і є повний локдаун, про який ми сьогодні не хочемо говорити і запроваджувати. Ми закликаємо компанії посилити заходи безпеки своїх співробітників. Ті співробітники, які можуть працювати дистанційно, мають перейти на дистанційну форму роботи. Ті, чия праця неможлива без присутності на робочому місці, мають дотримуватись всім відомих і зрозумілих засобів: соціальної дистанції та носити маски», – каже Шмигаль.

Друге джерело поширення вірусу ‒ це закриті приміщення, де перетинаються різні соціальні групи людей.

«В місцях культурного і соціального дозвілля, де люди проводять багато часу, значно збільшується ризик зараження. І найбільше часу в місцях дозвілля люди проводять саме на вихідних. Коли профільні асоціації наводять приклад, що у вихідні дні ресторани і бари заробляють в середньому від 40% до двох третин від свого тижневого обороту, то ця інформація підтверджується», ‒ додав Денис Шмигаль.

В Уряді зробили висновок: якщо зменшити соціальні контакти людей хоча б на вихідні, то в країні вдасться частково розірвати ланцюг захворюваності. За словами очільника Уряду, в перші вихідні «карантину вихідного дня» активність громадян у великих містах з населенням більше 100 тисяч жителів в суботу знизилась майже на 19%, а в неділю ‒ на 27%. Це найменший показник пересування людей з весни, коли діяв жорсткий карантин.

«Якщо «карантин вихідного дня» не буде забезпечувати необхідного зменшення соціальних контактів, то за даними аналітиків РНБО, позначку в 20 тисяч хворих щодня ми можемо перетнути вже за три тижні. Якщо не вживати заходів, то вже за місяць у нас можуть закінчитись ліжкомісця. І тоді шлях буде тільки один ‒ жорсткий карантин аж до повного локдауну. При цьому, локдаун доведеться впроваджувати щонайменше на три тижні», ‒ додає Денис Шмигаль.

Впровадження довгострокового повного локдауну завдасть удару українській економіці. Тому рішення про повний локдаун не буде запроваджено до тих пір, поки існує альтернативна.

«Основне завдання «карантину вихідного дня» ‒ це вийти на позначку не більше 12-15 тисяч випадків на день. За найближчі два тижні ми повинні побачити перші його результати за умови дотримання абсолютно всіх правил. Якщо цього не трапиться, ми готуватимемося до жорсткіших карантинних обмежень», ‒ підкреслює Денис Шмигаль.

Нагадаємо, на ранок 17 листопада в Україні зафіксували 11 968 нових випадків захворювання на COVID-19. У Вінницькій області ‒ 156. Минулої доби в регіоні через коронавірус помер один пацієнт. Захворювання виявили у 18 медиків.

Проти «карантину вихідного дня» у Вінниці та області вже відбулися кілька протестних акцій підприємців. У неділю, 15 листопада, працівники Муніципального ринку перекривали дорогу по Батозькій та просили надати їм можливість працювати. 16 листопада підприємці перекрили дорогу в Стрижавці, після чого пікетували будівлю Вінницької облдержадміністрації.

Перша акція протесту відбулася 11 листопада, коли Уряд мав ухвалити рішення щодо «карантину вихідного дня».

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info, відео ‒ з YouTube-каналу телеканалу «Рада»