Старовинний маєток, кремезні дерева і фігури з покришок. Фоторепортаж з П’ятничанського парку

 П’ятничанський парк у Вінниці – улюблене місце для відпочинку жителів мікрорайону. Тут немає атракціонів для дитячих розваг, як в Центральному, натомість – чимала територія для спокійних прогулянок. Серед старих, кремезних дерев розташувався цілий маєток. Точніше, його залишки.

Сьогодні на території замку-палацу, що належав родині Грохольських, знаходиться Вінницький обласний клінічний ендокринологічний центр, а в історичній садибі — адміністрація медичного закладу. Збудували її в кінці 18 – на початку 19 століття.

Місцеві жителі прикрасили парк поробками з автомобільних покришок, перетворивши їх на фігури тварин. Корпуси лікарень розмальовані казковими героями. Побіляні бордюри і стовбури дерев.

Трохи далі, ближче до вулиці Салтикова-Щедріна, справжній ліс з високою травою та старими деревами, протоптані стежки, центральна алея заасфальтована. Інформаційна таблиця розповідає, що на 32 гектарах парку росте близько 80 порід дерев.

Історія маєтку

Палац Грохольських на П‘ятничанах почав будувати шляхтич Михайло Грохольський, потім роботу над палацом-фортецею перейняв його син Марцин Грохольський. Будували Вінницький палац полонені у військових походах турки. Це була вишукана і велична споруда, оточена вісьма гектарами чудового парку. Всього у п‘ятничанському палаці у дні його розквіту нараховувалось 58 кімнат.

В палаці Грохольських була своя каплиця та чимала кількість тематичних залів. Так, наприклад, була там арабська, помпейська зали. Була й гербова, мисливська та столова. Прикрашали ці зали дорогоцінна колекція родинних портретів роботи пензля відомих майстрів, дивовижна колекція зброї та лицарських обладунків. Крім того, була у залі чудова бібліотека. Вона налічувала 10 000 томів англійською, польською та французькими мовами. Мешканці палацу любили влаштовувати звані вечори та бали, на які скликали знать з усієї округи. Часто влаштовували у палаці лови. Спеціально для цього у звіринцю, який знаходився у Чорному лісі за півтора кілометри від палацу, вирощували близько 150 оленів. А у замковій псарні доглядали хортів та гончих псів. Була в замку і стайня. В ній жили 36 арабських скакунів. Крім того, у башті біля стайні зберігалася колекція старовинних карет, вік деяких з них сягав більше сотні років.

Зараз, поглянувши на захаращений парк диспансеру, про таке навіть подумати важко. А тоді, у 1780-х роках палац вражав своєю красою та розкішшю і був одним з найкращих на території сучасної України. У стінах палацу неодноразово приймали коронованих осіб. Не один день провів у п‘ятничанському палаці Грохольських останній король Польщі Станіслав Августа. Зупинялася тут і російська імператриця Катерина ІІ. Слава палацу щезла у вогні революції. У ніч з 17 на 18 січня 1918 року палац підпалили. Нащадок Марцина граф Здислав Грохольський встиг дещо вивезти із палацу до підпалу, проте частину скарбів Грогольських врятувати так і не вдалося (за інформацією Вікіпедії).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вінниця.info