Ставлення батьків до вступу дітей за кордон

Шлях до отримання диплому закордонного вишу – це завжди тяжкий крок для будь-якої родини. Оскільки середній вік випускників школи не перевищує 17-ти років, то цілком зрозуміло, що не останню роль у виборі вищого навчального закладу відіграють батьки. Звісно, з тенденцією останніх років ми можемо побачити, що багато молоді виїжджає до інших країн, але фактор батьківства та його вплив на формування еміграції серед студентів не так часто аналізується в пресі, як мав би. Чи дійсно батьки більшою мірою впливають на вибір закордонного вишу? Яке насправді відношення у старшого покоління до того, що молодь покидає територію країни заради навчання?

Емігрантська хвиля

Багато людей з-поміж емігрантів часів 90-х сформувало думку про те, що українська освіта не може забезпечити належний рівень життя. Часто сім’ї, в котрих один з батьків працює на заробітках, агітують своїх дітей до виїзду в іншу країну, через те, що це може бути легше для родини. Наприклад, програми возз’єднання родин популярні в Канаді та США, де діти можуть вступити до вишу та отримати візу на в’їзд. Саме серед цієї категорії людей освіта за кордоном вважається пріоритетом.

Ціна

Вагомою перевагою української освіти є те, що після здачі ЗНО ви можете потрапити на бюджетне фінансування. Для багатьох українських батьків цей фактор є найважливішим при вирішенні вступу. Переїзд в інше місто, проживання у ньому, а також оплата контракту в Україні іноді можуть бути вищими ніж у сусідній Польщі. Тому так само, як студент обирає https://writix.co.uk/write-my-dissertation-for-me через ціну та якість, так і батьки обирають, де вигідніше вивчити свою дитину. Закордонна освіта, особливо в сусідніх країнах, є більш якісною та дешевшою ніж вітчизняна, тому не дивно, що контракт вигідніше оплачувати там навіть для власного задоволення.

Глобалізація

Очевидно, що від’їзд когось із родини за кордон декілька років назад вважався проблематичним, через закриті кордони, важкі візові режими та погане транспортне сполучення. З отриманням Україною безвізу та прибуттям на локальний ринок великої кількості дешевих авіаперевізників, у старшого покоління з’явилося безліч можливостей дешево подорожувати, а також постійно навідуватися до своїх дітей. Наразі, великий процент людей відмічає позитиви такої глобалізації та із захватом використовує усі можливості, щоб побувати в країні, де навчається їх син чи донька.

Батьківщина кличе

Навіть попри те, що багато молодих людей покидає терени України, статистика показує, що 80% з тих, хто виїхав за кордон, повертаються. Причини бувають різними, й відчуття суму за рідними та близькими – одна з них. Оскільки така тенденція є доволі поширеною, то немає сенсу занадто переживати про те, що ваша дитина поїхала на навчання. Головне те, що вона може досить швидко повернутися додому. Цікавим є те, що дана статистика невідома широкому загалу, а тому часто вважається, що виїзд за кордон – це безповоротний процес, який закінчиться еміграцією всієї родини або взагалі втратою родинних зв’язків.

Очевидним є те, що освіта за кордоном – це спільне рішення батьків та дитини. Обізнаність перших в країні навчання, спеціалізації, а також в загальній ситуації виїзду за кордон може відрізнятися від реальності. Фінансові, культурні чи почуттєві аспекти не завжди позитивно впливають на прийняття правильних висновків. Тим паче, якщо батьки виступають основними спонсорами в освіті, то і вибір залишається за ними. Варто завжди враховувати бажання самої дитини, а також те, що навчання за кордоном ще не означає остаточну еміграцію або панацею від проблем. Також це не значить, що освіта, отримана в закордонному виші може бути кращою ніж у вітчизняному, а тому варто перевіряти організації, які допомагають вам при вступі.